Профілактика раку молочної залози складання санбюлетня

Написано admin в 13 октября, 2015 . Опубліковано Профілактика захворювань

Запобігти розвитку раку грудей можна за допомогою профілактичних заходів, які полягають у відмові від шкідливих звичок, заняття спортом, носіння зручної білизни та боротьби зі стресами. Первинні профілактичні заходи раку грудей допомагають попередити розвиток онкологічних змін в організмі за допомогою впливу на фактори, що призводять до розвитку патології.

Знання профілактичних заходів дозволить навіть жінкам, які мають генетичну схильність уберегти себе від появи злоякісної пухлини в області молочної залози.

На думку більшості фахівців, заходи профілактики раку допомагають запобігти його розвиток і уникнути необхідності в проведенні такої операції, як мастектомія (видалення молочної залози). При появі первинної симптоматики злоякісного процесу рекомендується негайно звернутися до лікаря, щоб уникнути переходу захворювання в наступну стадію розвитку.

Годування дитини грудьми передбачено самою природою, тому відмовлятися від природного вигодовування не слід, особливо якщо у жінки є спадкова схильність до раку молочної залози. При регулярному годуванні грудьми дитини істотно знижуються ризики появи злоякісних процесів в області молочних проток і м’яких тканин. На думку багатьох мамологів, чим довше триває грудне вигодовування, тим сильніше захисний ефект, який є захисним фактором протягом багатьох років після закінчення природного годування малюка. Сьогодні оптимальний термін лактації становить від 6 міс. до 1,5 років, але кожна жінка може самостійно вирішувати, скільки часу годувати свою дитину при відсутності будь-яких протипоказань.

Під здоровим способом життя не слід розуміти тільки відмову від шкідливих звичок, так як важливу роль в профілактиці раку грудей грає фізична активність жінки. Вживання алкоголю однозначно негативно позначається на здоров’ї всього організму. Вчені з’ясували, що алкогольні напої, прийняті у великій кількості, підвищують рівень естрогену в крові, що істотно збільшує ризики розвитку онкологічних процесів в області молочних залоз. При наявності спадково схильність жінки до раку грудей спорт для неї має стати пріоритетним завданням. Це обумовлено тим, що регулярна фізична активність має наступний вплив на організм: підтримує нормальну масу тіла; зміцнює імунітет, знижує рівень жіночих статевих гормонів. Фізична активність є відмінним профілактичним засобом від розвитку злоякісних процесів в області молочних залоз і знижує ризики розвитку раку на 30% при щоденних півгодинних заняттях. Піші прогулянки також надають сприятливу дію на обмінні процеси в організмі, що допомагає запобігти появи застійних процесів, а, отже, і ущільнень, які переходять з плином часу злоякісну форму.

Хронічні або часті стреси є сприятливим фактором для активації зростання атипових клітин в організмі. При наявності схильності до раку молочної залози можуть стати причиною його розвитку. В цілях профілактики рекомендується уникати стресових ситуацій, щоб уберегти тканини молочних залоз від негативного впливу ракових клітин, а також уникнути зниження імунітету. Саме імунна система здатна знищувати в організмі мутантні ракові клітини, тому слід подбати про її зміцнення, викорінивши фактори, що роблять негативний вплив. Саме хронічні стреси активізують ракові клітини і допомагають їм поширюватися по всьому організму, що істотно ускладнює лікування злоякісного захворювання. Позбутися від затяжних стресів можна за допомогою наступних порад: не слід збирати в собі негативні емоції протягом тривалого часу; рекомендується частіше змінювати сферу діяльності, відволікаючись від роботи і повсякденного життя; тільки позитивні емоції допоможуть позбавитися від стресів, навіть якщо мова йде про його хронічні форми.

У якості профілактичних заходів також слід робити правильний вибір бюстгальтерів. Правильним підходом до такої непростої справи буде придбання відразу кілька елементів нижнього білизни для грудей, кожен з яких буде відповідати своїй меті. Повсякденне носіння – м’який бюстгальтер, відповідний розміру бюста, тобто не здавлює молочні залози; для заняття спортом – спідня білизна, розроблене спеціально для захисту від струсів і ударів, що допомагає запобігти травми молочних залоз; Годування грудьми – спеціальний бюстгальтер, призначений для годування малюка. Завдяки даному виду спіднього одягу для грудей, зберігається її тканина і забезпечується нормальне функціонування. Для власниць великих грудей рекомендується носити бюстгальтери виключно з широкими лямками, що дає можливість забезпечити для неї природну підтримку, а, отже, запобігти розвитку патологічних процесів в області м’яких тканин і молочних проток.

У профілактиці утворення злоякісних процесів в області молочних залоз у жінок величезну значущість приймає самообстеження. Раз на місяць рекомендується обмацувати свої груди перед дзеркалом і при появі будь-яких змін проходити обстеження у мамолога. Незважаючи на це в цілях профілактики слід раз на рік проходити плановий огляд, особливо жінкам після 35 років. При самообстеженні слід звернути увагу на такі зміни: порушення симетричності молочних залоз; зміна забарвлення шкіри в області грудей і сосків; промацування ущільнень; поява виділень з сосків.

Клінічна діагностика раку молочних залоз полягає в проведенні наступних заходів: мамографія (рентгенологічне дослідження); ультразвукове дослідження грудей; біопсія (гістологічне дослідження тканин)

Регулярні сексуальні стосунки є одним з основних профілактичних заходів, спрямованих на боротьбу з раком молочних залоз. Саме регулярне статеве життя допомагає запобігти розвитку мастопатії і появі злоякісних новоутворень у жіночих грудей. Відсутність інтимних відносин здатне викликати гормональний дисбаланс, який може призвести до незворотних наслідків. Сперматозоїди є носіями андрогенів – гормонів, що роблять позитивний вплив на тканини молочних залоз, тому адекватна і регулярна статева активність допомагає вилікувати мастопатію, а, отже, і запобігти розвитку раку. На думку вчених, прямого зв’язку між сексуальними стосунками і профілактикою раку не існує, якщо не брати до уваги психологічну сторону, яка, як відомо, є панацеєю від багатьох захворювань, в число яких входить і рак молочної залози. Профілактичні заходи проти раку молочної залози допомагають уникнути зростання атипових клітин в організмі, тому дотримання певних рекомендацій дозволяє запобігти раку грудей.

Профілактику рекомендується поєднувати з щорічними обстеженнями у мамолога, щоб при появі первинних ознак раку своєчасно вжити заходів і зупинити онкологічні процеси в тканинах молочних залоз.

Лікар онколог-мамолог поліклініки №1
Денисенко М.С.

За даними національного канцер-реєстру,

нині рак молочної залози посідає в Україні перше місце серед онкологічних захворювань жінок.

Кожну годину в Україні від раку молочної залози помирає одна жінка.

У той самий час досвід розвинутих країн світу показує, що сьогодні рак молочної залози можливо ефективно виявляти на ранній стадії, а це означає, є можливість успішно боротись із даною патологією.

Організація заходів, спрямованих на поліпшення профілактики, діагностики та лікування жінок, хворих на рак репродуктивних органів, залишається актуальною проблемою.

Дієвим шляхом поліпшення стану виявлення злоякісних новоутворень молочної залози може стати впровадження ефективних програм скринінгу, профілактики та ранньої діагностики.

Рання діагностика раку молочної залози (РМЗ) можлива за умов виконання програм:

самообстеження;
лікарських профілактичних оглядів, спостереження і лікування передпухлинної патології; скринінгових обстежень і мамографічних досліджень.

Етапи організації масового скринінгу пухлин РМЗ можна поділити на:

збір повної інформації про наявність факторів, які сприяють виникненню РМЗ;
проведення огляду та пальпації МЗ у жінок з метою попереднього розподілу оглянутих на групи за ступенем ризику для подальшого поглибленого їх обстеження;
мамографію.

Скринінг (англ. screening у прямому значенні — просіювання) — система організаційних заходів для масового періодичного обстеження здорового населення з метою раннього (доклінічного) виявлення онкологічного захворювання

Скринінгові обстеження МЗ проводять у жінок без наявності симптоматики РМЗ для того, щоб виявити хворобу якомога раніше. Основною метою усіх програм скринінгу є зниження показників смертності за рахунок ранньої діагностики РМЗ.

Профілактичний огляд — активне виявлення хвороби МЗ із обов’язковою участю медичного працівника. Індивідуальний профілактичний огляд проводиться середнім медичним працівником долікарського кабінету, фельдшерсько-акушерського пункту. Мета — виявлення візуальної форми раку. При підозрі на РМЗ хвору направляють до акушера-гінеколога, терапевта, хірурга, мамолога. Цільовий профілактичний огляд здійснюється мамологом з метою виявлення захворювання МЗ. Комплексний профілактичний огляд проводить група лікарів з метою виявлення різних нозологічних форм онкопатології, зокрема РМЗ.

Диспансеризація — періодичний огляд жінок, яких було взято на облік мамологом у зв’язку з високим ризиком розвитку РМЗ, а також тих, які одержали лікування з приводу доброякісних та злоякісних новоутворень МЗ.

Програма профілактики та ранньої діагностики РМЗ має два основних напрями: первинна (етіопатогенетична) і вторинна профілактика, яка полягає в діагностиці й лікуванні передракових захворювань. Оскільки етіопатогенез РМЗ остаточно не з’ясований, можливості первинної профілактики РМЗ обмежені. Основні зусилля дослідників у цей час спрямовані на удосконалення системи вторинної профілактики РМЗ.

Профілактичне дослідження пацієнтки має розпочинатися з оцінки ступеня ризику. При цьому слід пам’ятати про те, що приблизно у 75% жінок, у яких вперше встановлено діагноз РМЗ, немає факторів ризику.

Після збору анамнестичних даних стосовно факторів ризику формують групи пацієнток, які підлягають обов’язковому направленню на мамографію.

Найочевиднішим фактором ризику є вік — частота захворюваності на РМЗ підвищується у міру збільшення віку. Сімейний анамнез має містити дані про найближчих родичів (мати, сестра, дочка), в яких був РМЗ, та про вік, у якому вони захворіли. Пацієнтка, у близької родички якої встановлено діагноз перименопаузального РМЗ, має значно вищий ризик (у 4–5 разів) захворіти, ніж інші. Якщо у найближчої родички обстежуваної, наявний рак обох МЗ або вона перенесла РМЗ, ризик для такої жінки може в 8–10 разів перевищувати ризик у загальній популяції. Дуже важливо, щоб лікар дізнався про результати усіх попередніх діагностичних біопсій та виявлені раніше захворювання МЗ. Для жінки, яка хворіла на РМЗ, ризик розвитку нового первинного раку другої залози становить приблизно 0,5–1% на кожен рік її життя, який залишився.

Під час огляду лікар повинен отримати детальну інформацію про перебіг вагітності та пологів у жінки, зокрема про кількість пологів та вік, в якому жінка вперше народила дитину. Жінка, яка не мала дітей, або та, що народила дитину після 30 років, має значно вищий ризик захворіти.

Низький відсоток виявлення пухлин МЗ лікарем при профілактичних оглядах пов’язаний із практичною відсутністю спеціалістів-мамологів, які вміють грамотно оцінювати стан МЗ, проводити відповідне лікування передракових захворювань і спостерігати за пацієнтами з груп ризику.

За своєю природою огляд МЗ, що проводиться різними спеціалістами, суб’єктивний, і тому можливі різні інтерпретації одних і тих же факторів. Зазначимо основні вимоги до проведення фізикального обстеження МЗ та послідовність його елементів:

огляд слід проводити в спокійній обстановці, яка забезпечує конфіденційність;
пацієнтку рекомендується оглянути у положенні стоячи і лежачи на спині;
необхідно записати дані про розміри, локалізацію, мобільність та консистенцію будь-якого пухлиноподібного утворення. Клінічно підозрілим є малорухомі пухлиноподібні утворення, які можуть бути спаяними з навколишніми тканинами. Однак відомо, що клінічні прояви пухлин МЗ надзвичайно варіабельні. Слід також відмітити усі зміни шкірного покриву, такі як втягнення, еритеми чи лущення шкіри соска;
кожний сосок треба легенько стиснути, щоб дослідити виділення;
слід оглянути лімфатичні вузли у пахвовій ділянці. Мета їх дослідження — встановлення, чи є вони клінічно негативними (нормальний розмір, м’які, мобільні). Якщо вузли викликали підозру, потрібно оцінити їх консистенцію, визначити, є вони поодинокими чи множинними, рухливими чи фіксованими;
результати огляду, навіть якщо патології не виявлено, мають бути повністю задокументовані.

Не існує переконливих наукових даних, за якими можна було б точно визначити оптимальний вік для проведення мамографії. Результати наукових досліджень підтверджують доцільність проведення мамографії у жінок у віці 50–70 років. Ведуться дискусії стосовно частоти обстеження жінок у віці ≥75 років. Проведення рутинного мамографічного обстеження жінок, які не досягли 40 років, не має високої результативності.

Відомо, що періодичне скринінгове мамологічне обстеження жінок, які не мають скарг, знижує рівень смертності від РМЗ. Скринінгова мамографія є внеском радіологів у надання повної медичної допомоги пацієнтам.

В медицині існує поняття “онкологічна насторога”, що допомагає виявленню початкових форм рака й проведенню своєчасного лікування захворілих. “Онкологічна насторога” – це насамперед сума конкретних пізнань кожного лікаря з області онкології, знання симптоматики ранніх стадій рака різних локалізацій, ретельне обстеження кожного хворого, підозрілого на рак, своєчасний початок лікування після встановлення діагнозу.

Серед населення поширено чимало пліток про народні засоби лікування рака, про знахарів, що роблять чудодійні зцілення. Важке захворювання, особливо в його невиліковній стадії, породжує у хворого і його родичів прагнення до пошуку таких “цілителів”. Коли є попит, з’являються і пропозиції. У випадках дійсно занедбаних, здавалося б, втрачати вже нічого – знахарі й бабки шкоди не принесуть, насправді ж шкода від них є завжди. Після скороминаючого покращення від психотерапії і знахарського симптоматичного лікування часто настає значне погіршення, тому що в застосовуваних зіллях за всякчас чимало шкідливих домішок (мідний купорос, сулема, аконіт і ін.). Плітки про діючі засоби народної медицини є нерідко причиною занедбаності хвороби. В картотеках онкологічних кабінетів є й такі хворі, які до звернення до лікаря втратили не один місяць на лікування народними засобами з явною шкодою для себе.

Єдиний метод боротьби з раковими захворюваннями – лікування в медичних закладах. Лікування поза медичними установами неперевіреними методами й засобами веде до занедбаності хвороби, неможливості наступного радикального лікування.

Кожна жінка повинна відчувати всю відповідальність за своє здоров’я, своєчасно проходити профілактичні огляди і на довгі роки залишатися привабливою, потрібною для родини – і найголовніше – здоровою!

Матеріал підготувала: М.Д. Гресько – к.мед.н., асистент кафедри акушерства та гінекології.

Фактори, що сприяють виникненню раку грудей

Існують чинники, що підвищують ймовірність гормональних порушень в організмі і ризик виникнення раку молочних залоз. Серед них можна назвати:

раннє статеве дозрівання, поява менструацій у віці молодше 12 років.
пізній клімакс, настання менопаузи після 52 років.
запальні та інфекційні захворювання яєчників і матки.
порушення природних біологічних процесів (аборти, нерегулярне статеве життя або її відсутність, раннє відлучення дитини від грудей або відмова від грудного вигодовування).
гормональна контрацепція , прийом лікарських гормонів.
пухлина гіпофіза.
хвороби щитовидної, підшлункової ж лези, наднирників.
доброякісні пухлини грудей, а також перенесені раніше операції на молочних залозах (наприклад, видалення кіст або лікування маститу).
спадковість (рак молочної залози хворіли найближчі родички).
куріння, вживання наркотиків, систематичний прийом алкогольних напоїв (ризик захворювання на рак грудей підвищується на 50%).
сильні негативні емоції, депресія.
робота в нічну зміну, порушення природного біоритму.

Попередження: Тісна білизна перешкоджає нормально у кровообігу, що може привести до виникнення набряків і змін в тканинах залози. Це підвищує ризик злоякісного захворювання залози.

ГАРЯЧІ НОВИНИ:

Заходи профілактики раку грудей

Рак молочних залоз це найбільш часте онкологічне захворювання у жінок. Більшості з них можна допомогти, якщо вдається виявити пухлину на ранніх стадіях хвороби. Якщо на 1 і 2 стадіях ймовірність повного лікування становить 75-95%, то на третій стадії вона становить 30-40%, а на 4 рак практично не виліковний. Тому профілактичні заходи, що дозволяють провести діагностику якомога раніше, іноді рятують жінці життя.

До первинних заходів профілактики раку молочної залози відносяться: усунення можливих факторів ризику, регулярне самообстеження грудей і підтримання захисних сил організму.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО:

Чи означає своєчасне відвідування лікаря для виявлення і обов’язкового лікування хвороб репродуктивних органів. При цьому жінка повинна звертати увагу на будь-які порушення менструального циклу, поява незвичайних виділень з статевих органів, а також болів внизу живота і попереку. Запальний процес може швидко поширитися на яєчники, де виробляються жіночі статеві гормони. Будь-які відхилення в співвідношенні естрогену, прогестерону, а також пролактину (гормону гіпофіза) небезпечні тим, що є причиною появи раку молочної залози.

Необхідно постаратися уникати і інших несприятливих чинників: абортів, надлишкової маси тіла, куріння і вживання алкоголю, стресів. Жінки, що мають 2-3 дітей, які народили їх у молодому віці (до 30 років), а також годували грудьми дитину не менше 6 місяців, мають набагато більше шансів не захворіти на рак грудей.

ЦІКАВІ НОВИНИ:

В період менопаузи необхідно особливу увагу звертати на появу незвичайних виділень з піхви. Менструацій в цей час бути не може. Виділення є ознакою патології, нерідко раку матки або яєчників. У цей період потрібно по можливості уникати лікування гормонами.

НОВИНИ ЧАСУ:

Велике значення має фізична форма жінки. Активні заняття спортом сприяють зміцненню м’язів грудей, нормальному кровопостачанню. Крім того, це допомагає підтримувати високий імунітет. Підвищити опірність організму інфекціям допомагає прийом вітаміну Д. Він відомий своєю здатністю покращувати засвоєння магнію і кальцію, а також пригнічувати розвиток ракових клітин.

Самообследование для профілактики регулярно повинна проводити кожна жінка, що досягла 20 років. Воно проводиться через 5 днів від початку місячних. Жінки в період менопаузи проводять його раз на місяць, в будь-який день. При оглядати в дзеркалі можна знайти зміну форми або обсягу залоз, звернути увагу на симетрію сосків, зовнішній вигляд шкіри (відсутність зморщених або почервонілих ділянок). Ознакою патології є збільшення лімфатичних вузлів під пахвами.

Необхідно промацувати груди. Праву грудь обмацують лівою рукою, при цьому права повинна бути піднята вгору. Таким шляхом виявляються ущільнення, за характером яких робляться припущення про різновиди патології. Злоякісне ущільнення зазвичай безформне, нерухомо пов’язане зі шкірою. Якщо є які-небудь виділення з грудей (крім молока в період годування), це також повинно насторожити, особливо якщо в них є домішки крові.

Не рекомендується зловживати смаженою і копченою їжею (джерелом канцерогенів). Корисно їсти такі продукти, до складу яких входять натуральні антиоксиданти і речовини, що руйнують злоякісні клітини. До них відносяться, наприклад, чорниця, яблука, цибуля, капуста, брокколі. Рекомендується пити зелений чай (до 5 чашок в день). Вміщені в ньому речовини руйнують білок, з якого утворюються такі клітини. Риба і морепродукти незамінні для поповнення запасів вітаміну Д.

ТЕРМІНОВІ НОВИНИ:

Значення профілактичної діагностики

Складність виявлення раку полягає в тому, що на ранніх стадіях він зазвичай себе не проявляє. Помітити ущільнення особливо непросто в грудях великого розміру. Зовнішні зміни, виділення із сосків, набряк лімфовузлів відбувається пізніше, коли пухлина досягає значних розмірів. Тому вторинна профілактика раку молочної залози полягає в його ранній діагностиці.

За допомогою таких методів, як мамографія, дуктографія (рентген молочних проток, заповнених спеціальною речовиною), УЗД, можна помітити ущільнення, розростання тканин.

ЦЕ ВАЖЛИВО:

Більшість доброякісних захворювань небезпеки переродження не уявляють. Однак після медикаментозного або хірургічного лікування пацієнтка повинна не рідше 2 разів на рік проходити огляд у мамолога. Це необхідно для профілактики повторення захворювання, попередження зростання новоутворень, появи злоякісних клітин.

Деякі доброякісні пухлини молочної залози з великою ймовірністю перероджуються в рак. Так, наприклад, листова фіброаденома нерідко переходить в саркому. Переродження в рак відбувається і при розростанні клітин залізистої тканини всередині часточок і молочних проток.

При профілактичному обстеженні визначається зміст різних гормонів в крові. Якщо спостерігаються відхилення від норми, то проводиться своєчасне коректування гормонального складу. Після виявлення ущільнення неясною природи або інших підозрілих симптомів проводиться дослідження крові на наявність онкомаркерів (речовин, що виробляються при появі в організмі ракових клітин).

Слід підкреслити: після виявлення будь-яких патологічних змін в молочних залозах не можна втрачати час , займатися самолікуванням, вдаватися до використання народних коштів. Насамперед треба йти до мамолога, встановити точний діагноз, строго виконувати призначення.

Будь-яка жінка старше 35 років повинна хоча б 1 раз в 2 роки проходити процедуру мамографії, а після 50 років робити це потрібно щорічно. Якщо є спадкова схильність до цієї хвороби, то рекомендується в профілактичних цілях 1 раз на рік обстежитися у онколога.

Медичний експерт статті

Профілактика раку молочної залози ведеться у всіх цивілізованих країнах, оскільки - за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я - серед онкологічних захворювань, що вражають жінок від 25 до 70 років, рак грудей стоїть на першому місці (25% всіх ракових захворювань).

Згідно з інформацією Американського онкологічного товариства (American Cancer Society), на 100 тисяч жіночого населення Бельгії рак молочних залоз діагностується у 111 жінок, в США - у 110, в Данії - у 105, у Франції - у 104, у Великій Британії - у 95, в Німеччині та Італії - у 91, в Австралії - у 86, в Швейцарії - у 83. В Угорщині цей показник становить 76,4, а в Польщі - 66,3. В Україні з 100 тисяч жінок рак молочної залози виявляється у 62-х. Але при цьому рівень виживання українських жінок з цим діагнозом набагато нижче, ніж в Європі або США. Головна причина - пізнє звернення за медичною допомогою .

[1], [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8], [9], [10], [11], [12], [13], [14]

Профілактика раку молочної залози: врахуйте фактори ризику

Досить повних і абсолютно достовірних даних про причини виникнення раку грудей на сьогоднішній день наука не має. Хоча вчені зуміли виявити його зв'язок з мутацією генів, яка провокується як зовнішніми чинниками, так і гормональними (оскільки всі процеси в жіночих грудних залозах відбуваються на гормональної грунті).

Так що якщо в роду у жінки був рак молочної залози або яєчників (або рак грудей у чоловіків), ризик мати злоякісну пухлину грудей доходить до 87% (і 50% ймовірності розвитку раку яєчників). Аби не допустити розділити долю своєї матері Маршелін Бертран (яка в 56 років померла від раку яєчників і молочної залози) і бабусі по материнській лінії Лоїс Джун Бертран (яка в 45 років померла теж від раку яєчників), голлівудська кіноактриса Анджеліна Джолі, зробивши онкогенетичні аналіз, зважилася на саму радикальну форму профілактики раку молочної залози - хірургічне видалення обох молочних залоз (контралатеральную мастектомію).

Не останню роль серед факторів ризику раку грудей відіграє вік. Дослідження Британського Інституту раку (Institute of Cancer Research UK) показують, що майже половина (47%) випадків раку грудей діагностується у жінок у віковій групі 50-69 років, і рівень захворюваності починає стрімко зростати після 35-40 років. А ось до 30 років з таким діагнозом жінки, як правило, не стикаються.

Крім того, висока вірогідність розвитку даної патології у жінок з раннім менархе (до 11 років) і раннім клімаксом (до 45 років); не народжували або народили вперше після 30 років; не годує грудьми або завершили грудне вигодовування дитини занадто рано (до 9-12 місяців); а також у жінок, які неодноразово робили аборти.

Реальна загроза розвитку онкологічної неоплазии при підвищеному виробленню естрогену, під впливом якого клітини тканин грудей зазнають циклічні зміни. Наприклад, ізраїльські дослідники встановили, що люмінальной підтипи пухлини молочних залоз виникають виключно на тлі дисбалансу естрогену. І деякі лікарі навіть кажуть, що тривале застосування гормональних протизаплідних засобів грають в цьому не останню роль.

До факторів ризику раку грудей відноситься наявність у жінки таких захворювань, як вузлові форми фіброзної мастопатії, філлоідная (листоподібна) фіброаденома і внутрішньопротокова папілома, оскільки дані новоутворення можуть з доброякісних перетворитися в злоякісні.

Слід враховувати і той факт, що в 27% випадків онкологічний діагноз був поставлений жінкам, які страждали ожирінням. У зв'язку з цим в Британському Інституті раку всім жінкам рекомендують нормалізувати масу тіла, що як мінімум в 5% випадків допоможе уникнути страшного діагнозу.

До кого звернутись?

Профілактика раку молочної залози: що треба робити?

Відповідно до прогнозу фахівців Інституту онкології АМН України, діагноз рак молочної залози до кінця 2020 року може стати реальністю майже для 17% наших жінок.

Немає ніяких гарантій, що уникнути хвороби вдасться, але постаратися виявити її на ранніх етапах можна. Лікарі настійно рекомендують не нехтувати таким простим способом профілактики раку молочної залози, як регулярне самостійне обстеження грудей - щомісяця, протягом першого тижня після завершення чергових місячних.

Саме відповідне місце - у ванній кімнаті. Перед прийняттям душу потрібно встати прямо, підняти ліву руку вгору (можна притримувати голову), а долонею правої руки м'яко прищепити ліву груди - від пахвовій западини до середньої лінії грудної клітини. Особливо ретельно обстежуються верхній зовнішній і внутрішній квадранти молочної залози. З правого залозою проробляються аналогічні дії. Також потрібно легкими рухами промацати області пахв (там знаходяться лімфовузли) і біля ключиць.

В ході такого огляду можуть бути виявлені: зміни звичайного розміру і форми залози; наявність ущільнення в тканинах залози; зміни шкіри різного характеру (почервоніння, лущення) на всій молочній залозі або на окремих ділянках; виділення з соска; набухання лімфатичних вузлів в області пахвових западин.

Якщо ви побачили або намацали хоч щось з перерахованого вище - негайно до лікаря-мамолога! Крім того, для профілактики раку молочної залози жінкам до 35-40 років потрібно раз на рік проходити УЗД, а після 40-45 років - щорічну мамографію.

Вільні радикали, як відомо, здатні ініціювати переродження здорових клітин, тому для профілактики раку молочної залози організму потрібні антиоксиданти. Антиоксиданти (антиокислювачі) містяться в зеленому чаї, морепродуктах, капусті (всіх видів), цитрусових, цибулі, томатах, чорниці, персиках, сливах, горіхах. Є сенс відмовитися від тваринних жирів, що буде сприяти зниженню концентрації в крові естрадіолу і що особливо корисно для профілактики раку молочної залози у жінок перед і після настання менопаузи.

Заміною тваринних жирів повинні стати ненасичені жири рослинних масел (соняшникової, оливкової, кукурудзяного). А значну частину м'яса в раціоні бажано замінити бобовими, які містять ізофлавоноїди і за рахунок цього мають антиоксидантні і протиракові властивості.

Профілактика рецидиву раку молочної залози

Профілактика рецидиву раку молочної залози потрібно тим, для кого цей діагноз вже знаком. Або жінкам з неінвазивної тубулярной, медуллярной або дольковой карциномами.

В даному випадку принцип профілактики один - постійне спостереження лікаря і неухильне дотримання індивідуально складеного графіка обстежень, який включає такі заходи, як щорічна мамографія; періодичне (раз на півроку-рік) клінічне обстеження молочних залоз; УЗД або МРТ обстеження грудей (при його призначенні лікарем).

Радикальної, але цілком адекватний варіант профілактики рецидиву раку молочної залози - превентивна мастектомія (про яку ми вже говорили, згадуючи Анджеліну Джолі). В першу чергу, це стосується тих пацієнток, які раніше пройшли радіо- і хіміотерапію ракової пухлини грудей, але патологічний процес відновився, або захворювання перейшло на другу молочну залозу.

Програма профілактики раку молочних залоз

Ключовою ланкою в боротьбі проти раку грудей є його раннє виявлення, а, значить, більш успішне лікування і підвищення виживання. В першу чергу, програма профілактики раку молочних залоз на увазі систему мамографічного скринінгу - тобто обстеження груп населення, не виявляють видимих симптомів захворювання, але що входять в зону ризику його розвитку. В економічних розвинених країнах скринінгом охоплено 70% жіночого населення, і завдяки цьому рівень смертності від раку грудей скоротився на 20%.

Найбільша в світі неурядова програма профілактики раку молочних з 1982 року реалізується в Сполучених Штатах - неурядової Організацією по боротьбі з раком молочної залози імені Сьюзан Г. Комен (Susan G. Komen). Вона займається збором засобів для підтримки профілактики раку молочних залоз, а також лікування американських жінок. У 2012-2013 рр. Ця організація зібрала 15 млн. Доларів. Частина цих засобів пішла на оплату мамографії більше 15 тис. Американок, які не мають медичної страховки, на підтримку і паліативну допомогу понад 220 тис. Пацієнткам з цим діагнозом, а також на фінансування досліджень раку грудей. Крім того, організована загальнонаціональна гаряча телефонна лінія допомоги хворим на рак молочної залози.

З 2005 року в Україні в жовтні - в зв'язку з тим, що 20 жовтня відзначається як Всесвітній день боротьби проти раку молочних залоз - традиційно проводиться тематичний місячник. Його мета - поширення інформації про це захворювання з акцентом на те, що важливо виявити його якомога раніше. Адже в Україні - при нинішніх принципах фінансування охорони здоров'я та відсутності програми профілактики раку молочних залоз - у більшості жінок ця онкологічна патологія діагностується занадто пізно.

Читайте также: