Рак на ранній стадії

В этом разделе мы ответим на такие вопросы, как: Что такое стадия рака? Какие бывают стадии рака? Что такое начальная стадия рака? Что такое 4 стадия рака? Какой прогноз при каждой стадии рака? Что означают буквы TNM при описании стадии рака?

Когда человеку говорят, что у него обнаружено онкологическое заболевание, первое, что он хочет узнать – это стадия и прогноз. Многие онкобольные боятся узнать стадию своего заболевания. Пациенты боятся 4 стадии рака, думая, что это приговор, и прогноз только неблагоприятный. Но в современной онкологии ранняя стадия не гарантирует хороший прогноз, так же как и поздняя стадия заболевания не всегда является синонимом неблагоприятного прогноза. Есть множество побочных факторов, которые влияют на прогноз и течение болезни. К ним относятся гистологические особенности опухоли (мутации, индекс Ki67, дифференцировка клеток), ее локализация, тип обнаруженных метастазов.

Стадирование новообразований на группы в зависимости от их распространённости необходимо для учёта данных об опухолях той или иной локализации, планирования лечения, учёте прогностических факторов, оценке результатов лечения и контролем за злокачественными новообразованиями. Другими словами, определение стадии рака необходимо для того, чтобы спланировать наиболее эффективную тактику лечения, а также для работы статистов.

TNM классификация

Существует специальная система стадирования каждого онкологического заболевания, которая принята всеми национальными комитетами здравоохранения, - это TNM классификация злокачественных новообразований, которая была разработана Пьером Денуа в 1952 году. С развитием онкологии она пережила несколько пересмотров, и на данный момент актуальным является седьмое издание, опубликованное в 2009 году. Оно содержит самые последние правила классификации и стадирования онкологических заболеваний.

В основе классификации TNM для описания распространённости новообразований лежит 3 компонента:

• Первый — T (лат. Tumor- опухоль). Этот показатель определяет распространенность опухоли, её размеры, прорастание в окружающие ткани. Для каждой локализации идет своя градация от самых малых размеров опухоли (T0), до самых больших (T4).

Второй компонент — N (лат. Nodus - узел), он указывает на наличие или отсутствие метастазов в лимфатических узлах. Точно так же, как и в случае с компонентом Т, для каждой локализации опухоли существуют свои правила определения этого компонента. Градация идет от N0 (отсутствие пораженных лимфоузлов), до N3 (распространённое поражение лимфатических узлов).

Третий - M (греч. Metástasis - перемещение) – обозначает наличие или отсутствие отдалённых метастазов в различные органы. Цифра рядом с компонентом указывает на степень распространённости злокачественного новообразования. Так, М0 подтверждает отсутствие отдаленных метастазов, а М1 - их наличие. После обозначения М, обычно, в скобках пишут название органа, в котором выявлен отдаленный метастаз. Например М1 (oss) означает, что есть отдаленные метастазы в костях, а M1 (brа) - что найдены метастазы в головном мозге. Для остальных органов используют обозначения, приведенные в таблице ниже.

Легкие	Pul
Кости	Oss
Печень	Hep
Головной мозг	Bra
Лимфатические узлы	Lym
Костный мозг	Mar
Плевра	Ple
Брюшина	Per
Надпочечники	Adr
Кожа	Ski
Другие органы	Oth

Также, в особых ситуациях перед обозначением TNM ставят дополнительное буквенное обозначение. Это - дополнительные критерии, обозначаемые символами “c“, ”р”, "m", "y", "r" и "a".

Гистологическая классификация стадий рака

Помимо классификации TNM, существует классификация по гистологическим особенностям опухоли. Её называют степенью злокачественности (Grade, G). Этот признак указывает, насколько опухоль активна и агрессивна. Степень опухолевой злокачественности указывают следующим образом:

GX — степень дифференцировки опухоли не может быть определена (мало данных);

G1 — высокодифференцированная опухоль (неагрессивная);

G2 — умеренно дифференцированная опухоль (умеренно-агрессивная);

G3 — низкодифференцированная опухоль (высокоагрессивная);

G4 — недифференцированная опухоль (высокоагрессивная);

Принцип очень простой - чем выше цифра, тем агрессивнее и активнее ведет себя опухоль. В последнее время степени G3 и G4 принято объединять в G3-4, и называют это "низкодифференцированная - недифференцированная опухоль".

В классификациях сарком костей и мягких тканей вместо степеней G просто используются термины "высокая степень злокачественности" и "низкая степень злокачественности". Особые системы оценки степени злокачественности разработаны для опухолей молочной железы, они определяются с помощью показателей в результате иммуногистохимического исследования.

Только после классифицирования опухоли по системе ТNМ, может быть выполнена группировка по стадиям. Определение степени распространения опухолевого процесса по системе TNM или по стадиям очень важно для выбора и оценки необходимых методов лечения, тогда как гистологическая классификация позволяет получать наиболее точные характеристики опухоли и предугадать прогноз болезни и возможный ответ на лечение.

Определение стадии рака: 0 - 4

Традиционно стадии рака принято обозначать от 0 до 4. Каждая стадия, в свою очередь, может иметь буквенные обозначения А и В, что разделяет её еще на две подстадии, в зависимости от распространенности процесса. Ниже мы разберем наиболее распространенные стадии рака.

Стадии рака на примере опухоли кишечника

При 0 стадии рака границы опухоли не выходят за пределы эпителия, который дал начало новообразованию. При раннем обнаружении и своевременном начале лечения прогноз при раке 0 стадии практически всегда благоприятный, то есть рак 0 стадии в подавляющем большинстве случаев полностью излечим.

В отличие от первой, на второй стадии рака опухоль уже проявляет свою активность. Вторая стадия рака характеризуется еще большим размером опухоли и ее прорастанием в окружающие ткани, а также началом метастазирования в ближайшие лимфатические узлы.

Вторая стадия рака считается самой распространенной стадией рака, на которой диагностируют онкологические заболевания. Прогноз при раке 2 стадии зависит от многих факторов, включая локализацию и гистологические особенности опухоли. В целом, рак второй стадии успешно поддается лечению.

На третьей стадии рака происходит активное развитие онкологического процесса. Опухоль достигает еще больших размеров, прорастая ближайшие ткани и органы. При третьей стадии рака уже достоверно определяются метастазы во все группы регионарных лимфатических узлов.

Третья стадия рака не предусматривает отдаленные метастазы в различные органы, что является положительным моментом и определяет благоприятный прогноз.

Четвертая стадия рака считается самой серьезной стадией рака. Опухоль может достигать внушительных размеров, прорастает окружающие ткани и органы, метастазирует в лимфатические узлы. При раке 4 стадии обязательно наличие отдаленных метастазов, другими словами, метастатическое поражение органов.

Редко бывают случаи, когда рак 4 стадии может диагностироваться и при отсутствии отдаленных метастазов. Большие в размерах, низкодифференцированные, быстрорастущие опухоли также часто относят к раку 4 стадии. Излечение при раке 4-й стадии невозможно, равно как и при раке 3-й стадии. На четвертой стадии рака болезнь принимает хронический характер течения, и возможно только введение болезни в ремиссию.

Діагностика раку на ранніх стадіях може суттєво вплинути на рівень смертності від ракових захворювань. В умовах обмежених ресурсів, рак часто діагностується на пізніх стадіях, що призводить до низьких показників виліковування і більших витрат на лікування.

Навіть у країнах з надійною та налагодженою системою охорони здоров'я, багато випадків ракових станів діагностується тоді, коли медикаментозне лікування вже не є ефективним. Саме тому проблеми пізньої діагностики та дороговартісного лікування є настільки актуальними в наш час.

Впровадження стратегії ранньої діагностики раку є провідним питанням для громадського здоров’я, адже це суттєво підвищує ефективність лікування. Перепони, що затримують діагностику ракових станів повинні бути ідентифіковані і оцінені, а ефективні стратегії, що включають інформування суспільства про можливі методи покращення діагностики та забезпечення доступу до своєчасного та високоякісного лікування, мають бути впровадженні на різних рівнях надання медичної допомоги.

Дані рекомендації ВООЗ направлені на проведення ранньої діагностики раку та мають на меті допомогти політикам і керівникам програм покращити діагностику та забезпечити доступ до своєчасного лікування.

Вступ

Щороку у 14 мільйонів людей діагностують рак, більшість цих людей живуть в країнах з низьким і середнім рівнем економічного розвитку. У 2015 році зафіксовано 8,8 мільйонів випадків смертей від раку, що становить один з шести випадків у світі. Від раку щороку помирає більше людей, ніж від ВІЛ/СНІД, туберкульозу та малярії разом узятих.

Приблизно, дві третини від загальної кількості випадків смерті від раку було зафіксовано в менш розвинених країнах, через пізню діагностику та дороговартісне лікування.

Наслідки затримки в діагностиці та стрімкого прогресу захворювання просто жахливі – ймовірність померти чи стати інвалідом збільшується з кожним днем.

Тому вкрай важливо виявити перепони, що перешкоджають своєчасній діагностиці та лікуванню, а також створити програми, що забезпечать доступ до кваліфікованої медичної допомоги.

Рання діагностика – це раннє виявлення раку у пацієнтів, які мають симптоми цього захворювання. Це відрізняє поняття ранньої діагностики від скринінгових програм , які передбачають пошук передракових станів та ще невизначених (доклінічних) стадій раку у об’єктивно здорових людей. Рання діагностика та скрінінг раку безумовно є важливими складовими комплексної боротьби з новоутвореннями, але вони відрізняються один від одного вартістю, методами та вимогами.

Рання діагностика є ефективною для людей, у яких є симптоми і ознаки, характерні для раку. Основне завдання полягає в тому, щоб виявити захворювання на найбільш ранніх стадіях, встановити діагноз та розпочати лікування без затримки. Таким чином можна врятувати пацієнта та значно покращити його рівень життя.

Є три кроки ранньої діагностики:

Крок 1: усвідомлення проблеми та кваліфікована медична допомога;

Крок 2: клінічне обстеження, визначення діагнозу та стадії захворювання

Крок 3: доступ до ефективного лікування, що включає знеболення.

Крок 1: усвідомлення проблеми та пошук кваліфікованої медичної допомоги

Перший крок складається з двох основних компонентів:

• період оцінки (період від виявлення соматичних змін до сприйняття своєї проблеми та готовності обговорити свої симптоми з медпрацівником)
• поведінка пошуку (період від усвідомлення необхідності обговорити симптоми до початку діагностичних процедур)
• Пацієнти повинні бути проінформовані про специфічні ракові симптоми, зрозуміти серйозність та важливість цих симптомів, подолати страх та упередження, що пов'язанні з раком і мати доступ до медичних установ, де надається первинна медична допомога.

Крок 2: клінічне обстеження, визначення діагнозу та стадії захворювання

Другий етап може бути розділений на три складових частини:

• Точний клінічний діагноз. Цей етап починається з візиту до сімейного лікаря( терапевта загальної практики), який відповідає за первинну медико-санітарну допомогу. Лікар повинен уважно поставитись до будь–яких підозрілих симптомів, проконсультувати такого пацієнта та направити на подальші дослідження, які могли б підтвердити діагноз.
• Діагностичні процедури та аналізи. Основним методом діагностики є оцінка біопсійного матеріалу на наявність пухлинних клітин, адже без цього аналізу неможливо достовірно встановити стадію захворювання та призначити лікування.
• Визначення стадії раку. Цей етап базується на попередньо проведених рентгенологічних, хірургічних, цитологічних, біохімічних дослідженнях та клінічних проявах захворювання.

Без точної оцінки стадії раку неможливо призначити правильне та ефективне лікування.

Відповідні діагностичні процедури та схеми лікування повинні бути затвердженні в протоколах.

Крок 3: доступ до ефективного лікування, що включає знеболення

На цьому етапі пацієнт повинен мати доступ до своєчасного, якісного та доступного лікування. Ефективне лікування включає міждисциплінарний підхід та продуманий, задокументований план, розроблений багатьма висококваліфікованими спеціалістами. Це все потрібно для того, щоб більшість пацієнтів розпочали протипухлинну терапію протягом одного місяця після постановки діагнозу.

Всі ці етапи ранньої діагностики – від моменту появи характерних симптомів до початку лікування – як правило, повинні займати до 90 днів.

Етапи ранньої діагностики

Перешкоди

Потенційні рішення проблеми

Крок 1: усвідомлення проблеми та кваліфікована медична допомога;

Усвідомлення та прийняття діагнозу

Низька обізнаність населення

Проведення санітарно-просвітньої роботи серед населення.

Пошук первинної медичної допомоги

Упередження та стереотипи

Спростувати всі стереотипи та надати достовірну інформацію про методи діагностики та терапії

Обмежений доступ до кваліфікованої медичної допомоги

Проінформувати населення про те, де вони можуть отримати консультацію с приводу лікування та первинну медичну допомогу

Крок 2: клінічне обстеження, визначення діагнозу та стадії захворювання

Точний клінічний діагноз

Неточність в оцінці симптомів та визначення діагнозу

Покращення надання первинної медико-санітарної допомоги

Діагностичні процедури та аналізи

Недоступність діагностичних методів та неможливість встановити стадію захворювання

Основні діагностичні методи ( цитологічні та біохімічні дослідження)повинні бути доступними на II рівні надання медичної допомоги

Направлення на лікування

Неефективна співпраця між діагностичними центрами

Покращити координацію між діагностичними центрами та зробити її більш ефективною

Крок 3: доступ до ефективного лікування, що включає знеболення.

Доступне, якісне лікування

Фінансові та географічні

Потрібно розробити базову, якісну схему лікування, яка буде доступна загалу та зменшить витрати пацієнтів на непотрібні діагностичні процедури та дорого вартісне лікування

Висновок: Несвоєчасна діагностика і неможливість отримувати якісне лікування сприяють прогресуванню ракових захворювань та підвищують рівень смертності від раку. Рішення повинні бути орієнтовані на створення гнучкої системи надання медичних послуг, що гарантує належні умови для діагностики та ефективного лікування. Всі ці заходи будуть сприяти зменшенню рівня смертності та покращення рівня життя для людей, у яких діагностовано рак.

Перекладено платформою Ingenius на прохання МОЗ України з дозволу Всесвітньої організації охорони здоров’я.

При всех злокачественных опухолях применяются универсальные принципы стадирования, но при каждом типе рака они имеют определенные нюансы. Правильное определение стадии опухоли — одна из первостепенных задач, которая стоит перед онкологом на этапе обследования пациента.

Для чего нужно определять стадию рака?

Определение стадии злокачественной опухоли помогает решать важные задачи:

Стадии злокачественных опухолей TNM

TNM — основная система классификации стадий раковых заболеваний, она была разработана еще в середине прошлого столетия. Последняя, седьмая редакция Классификации TNM была принята в 2009 году. Она останется неизменной до тех пор, пока не накопятся новые технологии диагностики и лечения рака, из-за которых ее придется пересмотреть.

В классификации TNM учитываются три основные характеристики злокачественных опухолей, они соответствуют буквам аббревиатуры:

• T — tumor — характеристики первичной опухоли.
• N — nodus — распространение опухолевых клеток в регионарные лимфатические узлы.
• M — metastasis — наличие отдаленных метастазов.

В зависимости от характеристик конкретной злокачественной опухоли, при определении стадии к каждой букве приписывают цифру или специальное обозначение:

Характеристики первичной опухоли (T)

Если нужно уточнить стадию, к цифре дополнительно добавляют букву. Например, M1a при немелкоклеточном раке легкого означает, что опухолевые клетки распространились во второе легкое, либо присутствуют в плевральном выпоте (жидкости вокруг легких), либо в перикардиальном выпоте (жидкости вокруг сердца).

Иногда перед аббревиатурой TNM ставят букву, которая обозначает, каким образом был установлен диагноз:

• p — стадия рака была диагностирована патологоанатомами, после того как опухоль была удалена и оценена под микроскопом;
• c — клинический диагноз, установленный до проведения биопсии по данным обследования.

Оценивая результаты сентинель-биопсии, врачи применяют следующие обозначения:

• pNX(sn) — сторожевой лимфоузел не удалось оценить;
• pN0(sn) — в сторожевом лимфоузле не обнаружено метастазов;
• pN1(sn) — в сторожевом лимфоузле обнаружен метастаз.

Другие системы определений стадий опухолевого процесса

Врачи-онкологи часто используют упрощенную классификацию по стадиям злокачественных опухолевых образований. Она опирается на систему TNM, но в ней выделяют всего пять стадий, которые обозначаются римскими цифрами:

Под микроскопом раковые клетки отличаются от нормальных, и степень этого различия говорит о том, насколько агрессивно они себя ведут. В свою очередь, от этого зависит успешность лечения, вероятность рецидива, прогноз для пациента. Поэтому, наряду с общепринятой классификацией по стадиям, выделяют степени злокачественности рака. Их обозначают буквой G, к которой приписывают соответствующие индексы:

• GX — степень злокачественности онкологического заболевания не удалось оценить.
• G1 — высокодифференцированные опухоли. Опухолевая ткань сильно похожа на нормальную. Такой рак ведет себя наименее агрессивно, редко метастазирует. Прогноз для пациента наиболее благоприятный.
• G2 — умеренно дифференцированная опухоль. Раковые клетки уже довольно сильно отличаются от нормальных и ведут себя более агрессивно.
• G3 и G4 — низкодифференцированные и недифференцированные опухоли. Они отличаются наибольшей степенью злокачественности, ведут себя очень агрессивно, плохо реагируют на лечение.

Для того чтобы оценить, насколько успешно прошло хирургическое лечение рака, иногда онкологи используют специальную постоперационную классификацию:

• RX — сложно проверить, осталась ли опухолевая ткань в организме пациента после хирургического лечения.
• R0 — опухоль в организме пациента после операции отсутствует.
• R1 — обнаружена остаточная опухоль по данным микроскопического исследования.
• R2 — оставшаяся опухоль настолько большая, что обнаруживается при осмотре, без микроскопии.

Некоторые онкологические заболевания не укладываются в рамки общепринятой системы TNM:

• Опухоли у детей — это отдельная категория онкологических заболеваний. Они сильно отличаются от злокачественных опухолей, которые обнаруживаются у взрослых. Для них разработаны специальные системы классификаций, мы не будем их рассматривать в этой статье.
• Рак крови. Такие онкологические заболевания, как лимфома, лейкемия, множественная миелома не могут быть описаны системой TNM, потому что при них чаще всего нет солидной (плотной) опухоли с определенной локализацией. В каждом случае применяется своя специфическая классификация по стадиям.
• Опухоли нервной системы обычно не распространяются за пределы головного и спинного мозга. В настоящее время для них нет единой общепринятой классификации. Чаще всего, определяя стадию при таких онкологических заболеваниях, врачи используют только букву T.

Как определяют стадию онкологического заболевания?

В онкологии применяется много разных методов диагностики. Они обладают разной информативностью, позволяют установить диагноз с разной степенью точности. Соответственно, определить стадию можно тоже разными способами, с разной степенью достоверности. Для этого применяют специальные обозначения:

• C1 — стадия рака определена с помощью стандартных диагностических процедур — осмотра пациента врачом, рентгенографии, эндоскопического исследования. Это наименее точный метод.
• C2 — диагноз установлен на основании специальных, более точных методов диагностики: компьютерной томографии, МРТ, ПЭТ-сканирования, специальных разновидностей рентгенографии, эндосонографии, биопсии и др.
• C3 — выполнено диагностическое хирургическое вмешательство, получен фрагмент патологически измененной ткани, проведено цитологическое и гистологическое исследование.
• C4 — стадия опухоли установлена после полноценного хирургического вмешательства и исследования удаленной опухоли.

Важно понимать: стадия рака не меняется в процессе лечения

Стадию заболевания при раке устанавливают на момент первичного обследования — то есть сразу после того, как диагностировано онкологическое заболевание. Даже если в будущем опухоль уменьшится или, напротив, будет прогрессировать, стадия не изменится. Это важно понимать. Выживаемость и прогноз рассчитываются именно по стадии, которая диагностирована изначально.

Как быстро развивается рак?

За сколько времени рак переходит в 4 стадию? Здесь сроки тоже сильно различаются. Это зависит от агрессивности опухоли, от того, насколько рано больной обратился к врачу, какое проводилось лечение. Например, есть меланома, которая метастазирует очень быстро, а есть базальноклеточный рак кожи — он очень редко дает метастазы.

В онкологии есть такой показатель — время удвоения объема опухоли. Исследования показали, что масса быстрорастущих опухолей легких увеличивается вдвое примерно за 223 дня, а медленнорастущих — за 545 дней. Для аденокарцином этот срок составляет в среднем 303 дня, для плоскоклеточного рака — 77 дней, мелкоклеточного рака легких — 70.

Для того чтобы узнать, за какое время опухоль достигнет объема 1 см3, нужно время удвоения объема умножить на 30. Нехитрые расчеты показывают, что зачастую на это уходят годы.

На какой стадии можно излечиться от рака?

Вероятность ремиссии наиболее высока при стадиях рака 0 и I. Пятилетняя выживаемость таких пациентов приближается к 100%. При II стадии прогноз серьезнее, но у многих пациентов все еще можно добиться ремиссии. При III стадии некоторых больных все еще можно вылечить, остальным показано паллиативное лечение, которое помогает затормозить прогрессирование рака, справиться с мучительными симптомами, продлить жизнь. На IV стадии ремиссия возможна лишь в крайне редких случаях, ее вероятность ничтожно мала. У таких пациентов в основном проводится паллиативное лечение.

Конечно же, это очень обобщенные данные. Всегда нужно говорить не о раке в целом, а о его конкретных типах. Потому что рак бывает разным.

Рак – не рок. Вопреки распространённому мнению, развитие злокачественных процессов в организме лишь на 15% зависит от наследственности. С помощью здорового образа жизни можно предотвратить значительную часть раковых заболеваний.

К таким факторам относятся

Курение – около 50% мужчин в России курят, а это основная причина развития рака лёгких, пищевода, желудка, языка, губы и глотки.

Малоподвижный образ жизни – в сочетании с избыточным питанием приводит к лишнему весу и ожирению, которые нарушают гормональный фон и обмен веществ. Это приводит к клеточным мутациям, повышающим риск развития 12 видов рака (пищевода, щитовидной железы, желудка, печени, почки, головного мозга, поджелудочной и молочной желёз, желчного пузыря, эндометрия, яичников и толстой кишки).

Жирная, острая и копчёная пища – регулярное употребление острых и солёных блюд с обилием острых приправ может привести к возникновению язвы желудка, которая считается предшественницей рака желудка.

Избыток красного мяса в рационе – одна из причин возникновения колоректального рака.

Избыточное воздействие ультра­фиолета – главного виновника развития меланомы (одного из самых агрессивных злокаче­ственных новообразований, которое быстро даёт метастазы). Ультрафиолет имеет 2 спектра, один из них повреждает клетки ДНК, что может привести к развитию меланомы. Особенно опасно пребывание на солнце для людей с большим количе­ством родинок или с гигантскими пигментными пятнами (невусами более 20 см в объёме), с наследственной предрасположенностью (у них могут быть мутации в генах, увеличивающие риск развития этого рака) и детей до 3 лет (солнечные ожоги в таком возрасте повышают риск болезни в будущем).

Вирус папилломы человека – самая распространённая вирусная инфекция половых путей, которая в 70% случаев вызывает рак шейки матки. Для предот­вращения риска развития этого заболевания в мире всё чаще проводят вакцинацию от ВПЧ. Обычно прививку делают девочкам в возрасте с 9 до 15 лет. Но есть вакцины, которыми можно прививать до 45 лет.

Настороженность превыше всего!

Существует ряд заболеваний, которые требуют регулярного посещения врача (см. Кстати).

Строго по графику

Чтобы выявить онкологиче­ские заболевания на ранней стадии (когда лечение максимально эффективно), необ­ходимо проходить все скрининги и исследования, включённые в программу диспансеризации.

Первый этап диспансеризации

1. Шейка матки (у женщин): осмотр врачом-гинекологом (от 18 лет и старше – 1 раз в год), взятие мазка, цитологическое исследование (от 18 до 64 лет – 1 раз в 3 года).

2. Молочные железы (у женщин): маммография (от 40 до 75 лет – 1 раз в 2 года).

3. Предстательная железа (у мужчин): определение простатспецифического антигена в крови (в возрасте 45, 50, 55, 60 и 64 лет).

4. Толстый кишечник и прямая кишка: исследование кала на скрытую кровь (от 40 до 64 лет – 1 раз в 2 года, от 65 до 75 лет – 1 раз в год).

5. Пищевод, желудок и двенадцатиперстная кишка – эзо­фагогастродуоденоскопия в возрасте 45 лет.

6. Осмотр на выявление визуальных и иных локализаций онкологических заболеваний, включающий осмотр кожных покровов, слизистых губ и ротовой полости, пальпацию щитовидной железы, лимфатических узлов.

Второй этап диспансеризации (проводится при наличии показаний, по назначению ­врача)

1. Лёгкие: рентгенография лёгких или компьютерная томография лёгких.

2. Пищевод, желудок и двенадцатиперстная кишка: эзофагогастродуоденоскопия.

3. Толстый кишечник и прямая кишка: ректороманоскопия, колоноскопия.

Кстати

Заболевания, требующие регулярного врачебного наблюдения:

• Хронические воспалительные заболевания полости рта
• Хронический бронхит
• Анацидный хронический гастрит, полипы, язва желудка
• Воспалительные заболевания почек и мочевого пузыря
• Периодические запоры, воспалительные заболевания прямой кишки
• Миомы матки, эндометриоз, нарушения менструального цикла
• Мастопатии
• Хронический панкреатит
• Хронические заболевания печени и желчного пузыря

4 лютого відзначають Всесвітній день боротьби проти раку.

Рак — це друга з основних причин смертності у світі після серцево-судинних захворювань. В Україні – більше мільйона онкохворих пацієнтів, щодня реєструється 373 нових випадки захворювання і щодня 164 людини помирають від раку. Проте за даними ВООЗ, 30-50% ракових захворювань можна попередити. Як запобігти цьому захворюванню, які обстеження і коли потрібно робити та про новітні розробки у лікуванні розповідає Олена Колеснік, директор Національного Інституту Раку, доктор медичних наук.

Олена Олександрівна, якою є ситуація із захворюваннями на рак сьогодні в Україні?

На сьогоднішній день смертність від онкологічних захворювань посідає ІІ місце в Україні та світі після серцево-судинних захворювань (інфарктів, інсультів). За даними Національного інституту раку, за минулий рік захворіли 136 225 пацієнтів. Виходить, що 373 нових випадки реєструються кожен день, і кожен день помирають з них – 164 людини. Тобто майже половина – вмирають щодня. А ризик захворіти має кожен 4-й чоловік і кожна 6-та жінка. 50% людей, у яких виявляють рак, це люди працездатного віку. Більше 30% пухлин у нас виявляють уже на запущених стадіях. Кожен третій пацієнт не переживає 1 рік, він вмирає протягом року. Тому наша спільна мета – профілактика і рання діагностика захворювання. За даними ВООЗ, 30-50% ракових захворювань можна попередити.

Які види раку найбільш поширені в Україні?

Серед жінок – це рак молочної залози. Серед чоловіків – рак легень і рак простати. А у всіх, і чоловіків, і жінок, одним із провідних є рак товстої кишки. Смертність від раку товстої кишки – на 2-му місці.

Які обстеження і у якому віці потрібно проходити звичайним українцям? На що звернути увагу?

Якщо говорити загалом, то рак – це захворювання людей похилого віку. Хоча хворіють і діти, але це порівняно небагато, за рік реєструються близько 1 тисячі онкозахворювань серед дітей. Це переважно пов’язано з генетикою та іншими факторами. Тому людям після 45 років потрібно звернути на себе увагу.

Як мінімум, на локалізацію пухлин, які лідирують. Жінкам треба дбати про свою молочну залозу: подивитись себе, чи немає якихось ущільнень, виділень із соска, змін у формі грудей. Це елементарно і просто. Сама людина може виявити невелике ущільнення – це може бути рак на ранній стадії. Після 45 років жінка повинна раз на рік зробити мамографію. У нас в Національному інституті раку є дні відкритих дверей, коли можна пройти обстеження безкоштовно. І взагалі раз на рік пройти обстеження в будь-якому онкологічному закладі країни – це просто.

У чоловіків лідирує рак легень і рак простати. Чоловікам після 45 років можна просто піти і здати аналіз крові на виявлення маркера PSA. Ну і, звичайно, звернути увагу на себе, як відбувається сечовипускання. Якщо щось не так, потрібно звернутись до уролога.

Якщо говоримо про рак легень, потрібно зробити рентген, флюорографію раз на рік. Рак прямої кишки можна визначити візуально. При будь-якому медогляді, навіть гінеколог, уролог може зробити пальцеве дослідження прямої кишки і знайти пухлину. Наприклад, якщо є виділення крові – це ненормально. І не треба думати, що це тріщина чи геморой. Ідіть до лікаря і перевіртесь.

Ось вам уже раннє виявлення.

За яких умов рак виліковний?

Якщо рак діагностувати на ранніх стадіях, то він виліковний.

На І і ІІ стадії раку виживання пацієнтів високе: більше 80% пацієнтів живуть 5 і більше років, при першій стадії – майже 100%. Якщо це ІІІ і ІV стадія – вона потребує дуже серйозного і витратного лікування.

Можна вилікувати і ІV-у стадію, це теж не вирок. Це залежить від правильної тактики лікування, і від агресивності захворювання. Адже ми оперуємо і метастази, і ці пацієнти живуть довго. Наприклад, у нас великий 10-річний досвід лікування метастазів печінки, коли пацієнти живуть 5 і більше років (таких 30% випадків, це достатньо високі шанси). Але для цього потрібно дуже серйозне, довготривале, комбіноване і дороговартісне лікування.

Як впливає генетика, якщо в сім’ї були захворювання на рак?

Якщо кровні родичі хворіли, то ризик захворіти збільшується. Якщо два кровних родича хворіли, то цей ризик збільшується іще у 2-3 рази. Але таких випадків генетичних не так багато. Як правило, це захворювання, яке можна все ж таки попередити. Це не тільки генетика, це і навколишнє середовище (чим ми дихаємо, що ми їмо, в яких умовах знаходимось).

Кажуть, що краще лікувати рак в ізраїльських клініках, це правда?

Чому саме ізраїльських? Наприклад, наш інститут працює за всіма світовими стандартами. І навіть більше – не всі європейські країни володіють тими методиками, якими володіємо ми. Ми застосовуємо всі сучасні протоколи лікування. Згодна, за кордоном в більшості клінік кращі побутові умови знаходження пацієнтів, але якість лікування мало чим відрізняється.

У минулому році в інституті проліковано більше 21 тисячі пацієнтів. Майже кожна 8-ма онкологічна операція, яка проходить в Україні, проводиться в нашому інституті. Це величезні цифри. Але ми встигаємо оперувати всіх пацієнтів, багато з них вже на 3-4 добу йдуть додому. У нас, наприклад, за останній рік у 13 разів збільшилась кількість пацієнтів, яких ми оперуємо малоінвазивними методиками: це лапороскопія, торакоскопія. Такими методиками у нас володіють практично 60% лікарів, більшість стажувались за кордоном.

Національний інститут раку проводить багато наукових досліджень. Які нові дослідження Ви можете назвати?

У нас є серйозні розробки з нанотехнологій, з вакцинотерапії на основі дендрітних клітин. Ці розробки ведуться на високому рівні, визнані у світі, і ми продовжуємо розвивати цей напрямок.

Як можна попередити рак?

У 40% випадків рак можна попередити профілактичними заходами. Поради дуже прості.

Якщо говорити в цілому, то потрібно відмовитись від куріння, алкоголю, регулярно займатися фізичною активністю і підтримувати нормальну вагу тіла. Також потрібно правильно харчуватись, вживати овочі, фрукти, клітковину, не потрібно вживати багато консервів, копчених страв, ковбас, сосисок. Краще з’їжте шматочок відварного м’яса. Смажити страви не рекомендується, оскільки при смаженні виділяються канцерогени, краще варити або тушити. Здійснюйте профілактику інфекційних хвороб, захищайте шкіру від ультрафіолету ні у, звичайно, проходьте профілактичні огляди.

Якщо ви будете дотримуватись цих простих порад зі здорового способу життя, це набагато скоротить захворюваність.