Перші симптоми рака яєчників

Рак яєчників – це злоякісна пухлина, яка розвивається з епітеліальної тканини. Захворювання характеризується малосимптомним перебігом. Нерідко рак яєчників виявляється на пізній стадії і вимагає радикального хірургічного лікування. Чи можна вчасно розпізнати злоякісну пухлину і попередити розвиток ускладнень?


Важливі аспекти

Рак, або карцинома яєчників займає сьоме місце серед всіх злоякісних новоутворень у жінок. За даними Міжнародного агентства з вивчення раку у світі щороку реєструється більше 165 тисяч нових випадків карциноми яєчника. Максимальна поширеність відзначається в країнах північної Європи, Канаді та США. За останні роки реєструється приріст захворюваності (на 8% і більше).

Основна причина низької виживаності хворих на рак яєчника – пізня діагностика захворювання. Багато жінок з підозрою на карциному потрапляють в неспеціалізовані медичні заклади, де отримують низькокваліфіковану допомогу. За статистикою кожна третя пацієнтка помирає протягом року після виставлення діагнозу. П’ятирічна виживаність при раку яєчника становить не більше 35%.

Причини

Точна причина раку яєчника не відома. Існує безліч теорій виникнення карциноми, проте вченим досі не вдалося прийти до єдиної думки. Виділяють кілька факторів ризику розвитку хвороби:

  • генетична схильність;
  • хронічна гіперестрогенія (підвищений рівень естрогену в крові);
  • прийом деяких лікарських препаратів (оральні контрацептиви та ін).

Генетична схильність до раку яєчника заслуговує особливої уваги. Відомо, що наявність карциноми у матері або бабусі істотно збільшує ризик розвитку хвороби. У цих сім’ях відзначається підвищення частоти виникнення раку матки та молочної залози. За останніми даними виявлено близько 70% загальних генів, що відповідають за вірогідність формування кожної з цих пухлин. Жінки, в роду яких були випадки раку яєчників, матки або молочних залоз, перебувають у групі високого ризику і повинні регулярно обстежуватися у гінеколога.

Гіперестрогенія – ще один значущий фактор ризику розвитку раку яєчника. Надлишкове вироблення естрогенів призводить до гормонального збою і, ймовірно, впливає на появу атипових клітин у тканині яєчника. Гіперестрогенія також провокує виникнення гіперпластичних процесів ендометрію і міоми матки. При наявності цієї патології жінці слід особливо уважно ставитися до свого здоров’я і не забувати про регулярні профілактичні візити до лікаря.

Фактори, що впливають на розвиток гіперстрогенії:

  • ранній початок менструацій (до 12 років);
  • нереалізована репродуктивна функція (відсутність вагітностей і родів);
  • пізні перші пологи (після 30 років);
  • пізня менопауза (після 50 років);
  • часті аборти і викидні;
  • відмова від годування грудьми.

Всі ці стани сприяють підвищенню синтезу естрогенів, що несприятливо позначається на здоров’ї жінки і може бути однією з причин розвитку раку яєчників.

Чи впливає прийом комбінованих оральних контрацептивів (КОК) та інших гормональних препаратів на ймовірність виникнення раку яєчника? Це питання до кінця не вивчене. Відомо, що у жінок, які приймають КОК, карцинома яєчника виявляється частіше. Ніяких даних про вплив лікарських препаратів на ймовірність розвитку раку при цьому не було виявлено. Багато фахівців вважають, що жінки, які приймають КОК, частіше бувають на прийомі у гінеколога і тому в їх середовищі швидше виявляються ранні форми раку яєчників.

Симптоми раку яєчників

Рак яєчників виникає в будь-якому віці. Найчастіше захворювання реєструється в репродуктивний період (18-45 років). Відомі випадки виникнення карциноми у підлітків, які не живуть статевим життям. Досить часто рак яєчників розвивається в менопаузу (після настання клімаксу).

Рак яєчників тривалий час протікає безсимптомно. Виявити пухлину до появи перших ознак можна тільки при проведенні УЗД або під час огляду у гінеколога. Нерідко карцинома стає випадковою знахідкою при проходженні профогляду або обстеженні з приводу іншого захворювання.

На ранніх стадіях рак яєчника може давати про себе знати наступними симптомами:

  • помірна тягуча біль внизу живота;
  • порушення менструального циклу;
  • загальна слабкість;
  • втрата ваги.

Всі ці симптоми неспецифічні і зустрічаються при самих різних захворюваннях жіночої статевої сфери. Ниючі болі в нижній частині живота і попереку нерідко списуються на передменструальний синдром, порушення циклу – на наслідки стресу. Загальна слабкість, запаморочення, низька працездатність і зовсім не приймаються в розрахунок. Неспецифічна клінічна картина робить рак яєчників одним з найбільш важко діагностованих захворювань репродуктивної системи.

На пізніх стадіях рак яєчників супроводжується появою таких симптомів:

  • кров’янисті виділення з статевих шляхів;
  • збільшення живота в розмірах (за рахунок асциту – скупчення рідини в черевній порожнині);
  • прискорене сечовипускання;
  • запори.

Порушення сечовипускання і дефекації виникають при великих розмірах пухлини і здавленні органів малого тазу (сечового міхура і прямої кишки).

Стадії

За міжнародною класифікацією TNM виділяють кілька стадій розвитку раку яєчника:

  • Стадія 0 – пухлина відсутня.
  • Стадія 1 – пухлина не виходить за межі яєчника.
  • Стадія 2 – пухлина поширюється за межі яєчника, вражає матку, маткові труби та інші органи, але не виходить за межі малого таза.
  • Стадія 3 – пухлина виходить за межі малого таза.
  • Стадія 4 – зазначаються віддалені метастази.

Метастазування – це поширення ракових клітин далеко за межі первинного вогнища. При раку яєчника метастази спочатку виникають в межах малого тазу (матка, маткові труби та інші органи). Надалі ракові клітини виявляються в заочеревинному просторі, в органах черевної порожнини і в кістках. Можливо метастазування в легені і плевральну порожнину.

Діагностика

Для виявлення раку яєчника застосовуються наступні методи:

Під час огляду лікар може виявити утворення в проекції яєчників (з однієї або двох сторін). Пухлини яєчників пальпуються як округлі або овальні утворення. Відрізнити рак від доброякісної пухлини або запального утворення яєчника на цьому етапі неможливо.

Ультразвукове дослідження – простий і безпечний метод виявлення будь-яких утворень яєчника. Більш точну картину дає комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія, а також ПЕТ-КТ. Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ-КТ) в даний час вважається найкращим методом виявлення злоякісних новоутворень яєчника.

При раку яєчників у крові жінок виявляється специфічний маркер СА-125. Збільшення його концентрації відзначається у 90% пацієнток при II і вище стадії захворювання. На ранніх етапах розвитку раку CA-125 виявляється далеко не завжди. Визначення маркера в крові має значення для діагностики рецидиву захворювання.

Біопсія пухлини – єдиний метод точно діагностувати рак і відрізнити його від доброякісних утворень яєчників. Для біопсії береться ділянка органу і відправляється на дослідження в лабораторію. Нерідко біопсія робиться безпосередньо під час операції при видаленні підозрілого утворення яєчника (кісти та ін).

Лікування раку яєчників

Лікування раку яєчника – тільки хірургічне. Консервативна терапія не проводиться. Неможливо загальмувати ріст пухлини лікарськими препаратами. Курс хіміотерапії проводиться на певних етапах тільки для знищення метастазів.

Терапією раку яєчників займається лікар-онкогінеколог. Вибір схеми лікування буде залежати від стадії розвитку карциноми, загального стану жінки і наявності метастазів. На ранніх етапах хвороби враховується також бажання жінки зберегти репродуктивну функцію. У пізніх стадіях мова йде про порятунок життя, і залишити органи малого тазу недоторканими не вдається.

Операцією вибору при раку яєчників є екстирпація матки з придатками. В ході операції лікар видаляє матку разом з яєчниками і матковими трубами, проводить ревізію черевної порожнини, видаляє вражені лімфатичні вузли. За показаннями проводиться видалення селезінки, апендикса, змінених ділянок кишечника. Тільки при такому підході вдається видалити ракові клітини повністю і знизити ризик рецидиву хвороби.

Органозберігаючі операції при раку яєчників проводяться вкрай рідко. У ряді випадків хірурги йдуть назустріч побажанням жінки і видаляють тільки вражений яєчник, залишивши на місці матку. Така операція можлива тільки при бажанні жінки зберегти репродуктивну функцію, а також при ретельному контролі за станом здорового яєчника та інших органів малого тазу. Органозберігаючі операції виконуються тільки на початкових стадіях розвитку раку.

Променеве опромінення вражених органів дозволяє позбутися від ракових клітин і попередити рецидиви хвороби. В даний час розроблені методики прицільного опромінення тільки змінених тканин без впливу на здорові клітини. При такому підході підвищується ефективність променевої терапії і знижується ймовірність розвитку ускладнень. Схема променевої терапії підбирається індивідуально для кожної пацієнтки.

Мета хіміотерапії – прибрати метастази раку яєчників і уникнути рецидивів пухлини. Для хіміотерапії використовуються сильнодіючі препарати, що пригнічують ріст ракових клітин. Тривалість лікування і вибір препаратів буде залежати від стадії раку і тяжкості стану жінки. У більшості випадків застосовується поєднання хіміотерапії з променевими методами впливу.

Після проведеного лікування жінка повинна залишатися під наглядом онкогінеколога. Протягом перших двох років кожні 3 місяці проводиться УЗД органів малого тазу та визначення рівня СА-125 в крові. Надалі частота обстеження зменшується. Через 5 років при відсутності рецидивів рекомендується відвідувати гінеколога один раз в рік.

Прогноз

За зведеними даними середня виживаність протягом 1 року становить 65%, 3 років – 40% і 5 років – близько 35%. Відсоток успішного результату підвищується при ранній діагностиці раку, а також у разі використання сучасних методів хіміотерапії і променевої терапії.

Прогноз при раку яєчника також буде залежати від стадії захворювання. При виявленні карциноми в I стадії і своєчасно проведеному лікуванні виживаність становить близько 90%. В IV стадії хвороби 5-річна виживаність серед пацієнтів становить всього 17%. Причиною смерті стає асцит, кишкова непрохідність, а також поява метастазів у кістках, легенях і головному мозку.

Профілактика

Профілактика раку яєчників не розроблена. В даний час не відома точна причина розвитку цієї патології, тому не представляється можливим знайти діючі методи попередження раку. Знизити ризик виникнення карциноми яєчників допоможуть наступні рекомендації:

  • Регулярні профілактичні огляди у гінеколога (не рідше 1 рази в рік).
  • Своєчасна реалізація репродуктивної функції.
  • Тривале годування грудьми (не менш 1 року).
  • Прийом гормональних препаратів тільки за призначенням лікаря.
  • Своєчасне лікування будь-яких захворювань жіночої статевої системи.

При найменшій підозрі на рак яєчників необхідно обов’язково звернутися до гінеколога і пройти обстеження у фахівця.

Медичний експерт статті


  • Епідеміологія
  • Причини
  • Фактори ризику
  • Патогенез
  • Симптоми
  • Де болить?
  • Стадії
  • Ускладнення і наслідки
  • Діагностика
  • Як обстежувати?
  • Які аналізи необхідні?
  • Диференціальна діагностика
  • Лікування
  • До кого звернутись?
  • Додатково про лікування
  • Профілактика
  • Прогноз

Рак яєчників є злоякісну пухлину, яка починає розвиватися з епітелію цього жіночого органу. Згідно зі статистикою, в 5% випадках онкохворі вмирають саме через розвиток цього утворення. Піком захворювання вважається похилий вік. Зазвичай велика кількість пацієнток вже досягло 70-річного віку. Як правило, рак розвивається від доброякісних утворень, які можуть рости в цій частині організму. Найчастіше рак яєчників утворюється у жінок, які проводили стимуляцію овуляції, робили аборти або хворіють на безпліддя.


[1], [2], [3], [4], [5], [6], [7]

Епідеміологія

Якщо вірити статистиці, кожна жінка має ризик захворіти на рак яєчників. Відсоток тут становить 1:71, а смертність від цього захворювання протягом усього життя має відсоток 1:95. Як вже говорилося вище, злоякісні пухлини даного типу частіше вражають саме літніх пацієнток. Як правило, на момент діагностування раку хворим від 60 до 70 років. Цікавим є той факт, що білошкірі жінки хворіють на рак яєчників в рази частіше, ніж пацієнтки з темною шкірою. Останнім часом помітна позитивна динаміка в цьому захворюванні: за 20 років воно було діагностовано у меншої кількості жінок. Крім того, з чотирьох хворих одна обов'язково виліковується протягом року.

Протягом п'яти років серед хворих, у яких був діагностований рак яєчників, в живих залишається 45%. Також цікавим є той факт, що люди похилого пацієнтки (після 65 років) краще піддаються лікуванню. На жаль, на сьогоднішній день ця злоякісна пухлина виявляється всього лише в 20% випадків.


[8], [9], [10], [11], [12], [13], [14], [15], [16], [17], [18], [19]

Причини раку яєчників

На сьогоднішній день лікарі не можуть назвати точну причину, чому виникає рак яєчників. Але виділяються особливі фактори, які роблять жінок сприйнятливими до злоякісного утворення в цьому органі. Також використовується безліч теорій, які, на жаль, поки ще не отримали повне медичне підтвердження. Наприклад, жінки, які часто вагітніли або брали оральні контрацептиви мають менший ризик захворіти на рак яєчників. Деякі лікарі вважають, що канцерогенні речовини можуть потрапляти в яєчники через піхву, тому рекомендують робити перев'язку маткових труб. Також є теорія про те, що злоякісна пухлина утворюється, якщо в жіночому організмі виділяється занадто багато чоловічих гормонів, зокрема, андрогенів. Вважається, що рак яєчників може розвиватися через генетичної схильності.


[20], [21]

Фактори ризику

Ризики розвитку раку яєчників виділяють наступні:


[22], [23], [24], [25], [26], [27]

Так як в початковій стадії розвитку даного захворювання симптоми відсутні або настільки малопомітні, що мало яка жінка вирішить піти на прийом до лікаря, діагностувати рак яєчників є досить складно. Існує спеціальний розрахунок ризику цієї хвороби. При цьому на сьогоднішній день виділяють кілька його видів:

  1. Розрахунок ПІ (або прогностичного індексу).
  2. Розрахунок ROMA.

Зазвичай під час діагностики вивчається сироватковий маркер, який носить номер Са 125. Дослідження показали, що його кількість була підвищена у 80% всіх пацієнток, які були хворі на рак яєчників. При цьому варто звернути увагу, що на перших двох стадіях хвороби його індекс практично не змінюється. Тому для першої стадії використовується інший маркер (НЕ 4). Для більш точної діагностики зазвичай ці два маркери комбінують.


[28], [29], [30], [31], [32], [33], [34], [35]

Індекс ROMA вважається найкращим варіантом для діагностики раку яєчників на 1 стадії. Завдяки йому можна оцінити, яка у жінки ймовірного того, що в органах малого таза розвивається злоякісна пухлина. Індекс ROMA складається з таких тестів:

  1. Номер 143 Ca 125.
  2. Номер тисячу двісті вісімдесят одна НЕ 4.
  3. Розрахункові індекси ROMA1 - для жінок перед менопаузою і ROMA2 - для жінок після менопаузи.

Цей індекс дозволяє побачити, в якій кількості в організмі жінки знаходяться два основних маркера.

Згідно зі статистикою, у 5-10% випадках захворювання на рак яєчників носить спадковий характер. Головною особливістю цього виду хвороби є той факт, що хвора може бути в більш молодому віці (до настання менопаузи). Також зазвичай її батьки або найближчі родичі хворіли на це захворювання або інші типи раку. На сьогоднішній день відкриті спеціальні програми для профілактики спадкового раку яєчників. Вони мають дуже важливу негативну сторону. У деяких випадках під час такої програми необхідно відстрочити вагітність (приймаючи оральні контрацептиви) або ж взагалі відмовитися від можливості завагітніти (тоді проводиться видалення матки або перев'язка маткових труб). Саме тому дуже важливо заздалегідь діагностувати генетичну схильність до такого виду злоякісних пухлин, щоб молоді пари могли подумати про можливість завести дітей до початку програми.

Патогенез

Згідно з останніми даними статистики в 80% випадках рак яєчників розвивається в вигляді злоякісних пухлин, які утворюються з епітеліальних тканин самого органу. Всі інші пухлини розвиваються від зародкових або стромальних клітин.

Вважається, що саме кісти є джерелом всіх подібних епітеліальних утворень. Кісти зазвичай виникають після того, як інвагінірованний покривний мезотелий починає отшнуровиваться. Клітини в кістах можуть перетворюватися в трубний або ендоцерквікальний епітелій. Більшість лікарів впевнені, що визначити, коли саме почав зароджуватися рак практично неможливо.


[36], [37], [38], [39], [40], [41], [42], [43], [44], [45], [46], [47], [48]

Симптоми раку яєчників

Симптоми раку яєчників є досить різноманітними і не завжди жінка може визначити, що їй необхідно пройти обстеження. Серед найчастіших можна виділити:

  • Розлад шлунку.
  • Підвищена частота сечовипускань, які стають досить болючими.
  • Нудота і блювотні позиви.
  • Виділення у вигляді крові з піхви.
  • Запори.
  • Талія збільшується в діаметрі.
  • Часті больові відчуття в попереку і внизу живота.
  • Порушений менструальний цикл.
  • Часте відчуття здуття або переїдання.
  • Апетит погіршується.
  • Сексуальний контакт відрізняється хворобливістю.
  • Вага швидко змінюється.

Найголовнішим симптомом вважаються кров'янисті виділення не в менструальні дні. Зазвичай злоякісну пухлину досить складно побачити. Так як вона розташовується всередині яєчника, то на 1 або 2 стадіях, вона практично невидима.

Майже всі пацієнтки, у яких діагностували рак яєчників, стикалися з такими першими ознаками даного захворювання:

  1. Больовий синдром в області живота.
  2. Здуття живота, мимовільне пускання газів.
  3. Занадто швидке насичення під час прийому їжі.
  4. Диспепсія.
  5. Болі в районі попереку.

Субфебрильна температура при раку яєчників - це досить поширений симптом. Зазвичай у хворих на це захворювання температура тіла постійно підвищена (37-38 градусів). Але часто помітні і неправильні скачки температур, які можна пояснити тим фактом, що продукти розпаду пухлини всмоктуються організмом. Зазвичай, незважаючи на те, що підвищується температура тіла, загальне самопочуття жінки залишається на задовільному рівні.

Кров'янисті виділення з піхви є тривожним сигналом, який вимагає обов'язкового огляду лікаря. Зазвичай такий вид виділень вважається рідкісним для раку яєчників, він з'являється тільки в 20% випадках. Крім того, необхідно звернути увагу, що подібний ознака проявляється тільки у жінок досить похилого віку (після 65 років). Виділення при раку яєчників можуть бути або кров'янистого, або коричневого кольору. Кількість виділень невелике, вони тривають від кількох днів до тижня.

Більш докладно про симптоми раку яєчників можна почитати тут.


[49], [50], [51], [52]

Злоякісне утворення у перші тижні вагітності називають раком. Зазвичай пухлина уражається тільки праву сторону цього жіночого органу. Часто рак правого яєчника утворюється з тканин епітелію. Часто причиною стають кісти (доброякісні пухлини). Хворі на рак правого яєчника помічають у себе несильні тягнуть болі з правого боку внизу живота.


[53], [54], [55], [56], [57]

Зазвичай пухлина розростається з кісти (доброякісного утворення, наповненого рідиною або слизом). Також вона може розвиватися з епітеліальних клітин. Вражає тільки лівий яєчник, за що і отримала свою назву. Зазвичай у хворих швидко приходить відчуття насичення, можуть виникати тягнуть легкі болі з лівого боку внизу живота.


[58], [59]

Каждой женщине нужно помнить о том, что ежегодный, а иногда и каждые полгода, гинекологический осмотр просто обязателен. Только так можно не пропустить или предотвратить развитие серьезного заболевания, называемого раком яичников. Эта коварная опухоль не только снижает жизнеспособность женщины, но может привести к смертельному исходу.


Что это такое

Тело яичников состоит из 3 видов основных типов клеток:

  • эпителиальных, образующих внешние покровы яичника;
  • герминативных, вырабатывающих гаметы;
  • стромальных, продуцирующих гормоны.

Рак яичников у женщин формируется из эпителия, образующих покровы половых желез.


Симптомы рака яичников

Признаки рака яичников в начальной стадии могут отсутствовать, или быть такими неспецифичными, что женщина просто замечает их, или лечит другие заболевания.

На ранней стадии патологии женщины могут жаловаться:

  • на несильные, распирающие боли;
  • тяжесть в животе, особенно в нижней его части;
  • периодические запоры.

При сильном воспалении тканей, окружающих яичник, или разрыве его капсулы тело пронзает резкая, внезапная боль. При таких симптомах нужно срочно посетить гинеколога или вызвать скорую помощь.

Внимание: Разрыв капсулы яичника требует экстренной медицинской помощи. Нельзя ставить грелку на живот, бесконтрольно пить обезболивающие препараты.

Скопление жидкости в брюшной полости вызывает выпячивание брюшной стенки, что может привести к образованию грыжи. Происходит поражение кишечника:

  • сужается просвет кишок;
  • снижается всасывающая способность ворсинок;
  • уменьшается поступление питательных веществ;
  • клетки организма испытывают голодание, которое может стать причиной смерти.

Важно: При раке яичников, если в процесс не вовлечена матка, патологических выделений из половых путей не бывает.

Несмотря на то, что первые признаки патологии сходны с другими заболеваниями, выявить рак на этой стадии возможно, пройдя комплексное обследование: внутривагинальный осмотр, анализы крови, УЗИ (на самых ранних этапах это исследование может не выявить патологию).

По показаниям некоторым пациенткам назначают лапароскопию или биопсию для гистологического анализа взятого биоматериала.

Поздние стадии характеризуются быстрым поражением тканей, распространяющимся по органам брюшной полости. Женщин беспокоят такие симптомы, как:

  • сильная слабость, хроническая усталость;
  • вздутие живота, слабый аппетит;
  • физическое и психическое истощение, депрессия;
  • частое мочеиспускание;
  • одышка.

Жидкость, скапливающаяся в нижней полости тела, вызывает выпячивание брюшной стенки, что может привести к образованию грыжи. Происходит поражение кишечника:

  • сужается диаметр кишок;
  • снижается всасывающая способность микроворсинок и ворсинок;
  • клетки тела испытывают голодание, которое чревато смертью.

Важно: Если опухоль не задела матку, выделений практически не бывает.

Прогноз

Прогноз выживаемости зависит от таких факторов, как: стадии рака, возраста женщины, наличия определенных групп заболеваний, качества полученной медицинской терапии, психологического настроя.

На ранних этапах развития болезни еще нет метастаз во внутренних органах и лимфоузлах. Поэтому, чем раньше установлен диагноз и началось лечение, тем большая вероятность выздоровления.

Важно: Излечение считается полным тогда, когда в течение 5 лет после терапии у пациентки сохраняется жизнь. Но женщины все равно остаются в группе риска. Пожизненную ремиссию может осложнить асцит – накопление жидкости в брюшной полости способствует ускоренному прорастанию раковых клеток (метастазов) в другие органы.

Причины возникновения

Причины настолько обширные, что трудно выделить из них главные.

Группа риска

К группе риска относятся женщины:

  • позднородящие или вообще не рожавшие;
  • правильно использующие оральные противозачаточные;
  • находящиеся в периоде менопаузы;
  • возрастом старше четырех с половиной–пяти десятков;
  • с ранним наступлением первого менструального цикла;
  • долго лечившиеся от бесплодия;
  • имеющие гинекологические заболевания (наличие кист, доброкачественных опухолей);
  • с отягощенной наследственностью.

10% от всех заболевших имеют наследственную предрасположенность.

Внимание: Отказ от грудного вскармливания в будущем может привести к развитию опухолей.

Вредные привычки, длительный контакт с канцерогенными веществами, неправильное питание и неблагоприятная экологическая обстановка также предрасполагают к развитию рака.


Данную статью мы посвятим одному из коварнейших женских заболеваний – раку яичников, ее первым признакам и симптомам. Попытаемся понять, почему так важно определить болезнь при первых ее проявлениях, можно ли вылечить данный вид рака, и кто больше всего подвержен раку яичников.

  1. Рак яичника: что это такое?
  2. Причины
  3. Признаки
  4. Классификация
  5. Диагностика
  6. Лечение
  7. Прогнозы
  8. Видео по теме: Опухоль яичников
  9. Заключение
  10. Отзывы

Рак яичника: что это такое?

Яичники – это органы репродуктивной системы женщины. Являются парным органом. Их функция – выработка половых гормонов, а также место для вызревания яйцеклеток. В онкологии, поражение яичников раковыми клетками, согласно статистическим данным, чаще всего приходится на период до наступления менопаузы. В среднем это возраст 40-45 лет. Яичники постепенно перестают вырабатывать половые гормоны. Это естественный процесс, но, из-за образовавшегося гормонального дисбаланса, возможно образование злокачественного образования в яичниках. Следовательно, в более пожилом возрасте, вероятность рака яичника практически сводится к нулю.

Ведущие клиники в Израиле




Причины


На вопрос, который беспокоит многих людей, почему образовываются раковые клетки в организме, ученые не могут дать однозначный ответ. Но есть медицинские наблюдения и статистические данные, по которым можно выделить ряд причин, которые могут стать толчком к образованию злокачественных образований, в том числе и рака яичников.

  • Некоторые отклонения в выработке гормонов эндокринными органами, будь то щитовидная железа, гипофиз, яичники, могут стать причиной болезни. Эндокринная система человека и ее механизмы не до конца изучены, но ясно одно: гормоны, вырабатываемые железами, играют огромную роль в нашем организме, и дисбаланс гормонов приводит ко многим заболеваниям;
  • Генетическая предрасположенность к раковым заболеваниям – нередкое явление в медицинской практике. Если кто-либо из женщин в роду заболевал раком яичников, возможно, кто-нибудь в семье может унаследовать данную болезнь;
  • Неблагоприятная экологическая среда, которая на сегодняшний день, к сожалению, с каждым днем ухудшается, также может стать толчком к образованию раковых клеток;
  • В определенном возрасте, чаще после 45 лет, у женщин наступает так называемая менопауза – гормональная перестройка организма с последующим прекращением способности к деторождению. Именно на данном этапе, когда гормональный фон женщины сильно меняется, есть угроза образования рака яичника;
  • Гинекологи предупреждают о том, что поздняя беременность и роды, нежелательны для женщины. Это чревато всякого рода осложнениями, как для ребенка, так и для матери. Риск образования злокачественного новообразования в яичниках тоже велик.

Все эти причины являются относительными. Бывает и так, кто-то в роду болел данным недугом, но по наследству никому в последующем не перешел. Если женщина находится под постоянным стрессом или перенесла серьезное нервное потрясение, это тоже может стать причиной образования рака яичников.

Признаки

Как известно, многие виды раковых заболеваний на начальных этапах никак себя проявляют, что приводит к выявлению болезни на поздних стадиях, а, следовательно, к несвоевременному лечению. Рак яичников тоже относится к данной категории злокачественных образований.

Четких разграничений причин, по которым точно можно говорить о наличии опухоли в яичниках, к сожалению, нет. Даже когда болезнь дает о себе знать, возникающие симптомы легко спутать с другими болезнями. Первые признаки могут напоминать безобидные сбои в работе пищеварительной системы:

  • Периодически беспокоит метеоризм, чувство переедания;
  • Возникают частые позывы к мочеиспусканию;
  • Женщина быстро набирает вес;
  • Возможна тошнота после еды, и даже рвота;
  • В области малого таза может скапливаться жидкость.

Кроме этих признаков, женщина может чувствовать слабость, апатию, что большинство женщин легко списывают на усталость или нехватку витаминов, тем самым упуская время на своевременную диагностику и лечение болезни. Единственным отличием данных симптомов ракового образования от других более безобидных болезней, является то, что они не проходят, если принимать лекарства, устраняющие некоторые из них.

На более поздних стадиях симптомы более выражены, так как опухоль, приобретая определенные размеры, способна сдавливать близлежащие органы, а также метастазировать. Женщина обнаруживают у себя явные признаки болезни, такие как:

Классификация

По виду образования и стадии образования различают следующие виды рака яичника:

  1. Первичный вид, когда опухоль образовывается в яичнике и начинает там расти;
  2. Вторичный вид, если ранее уже существовала доброкачественная опухоль в виде кисты, например, и которая переродилась в злокачественное образование. Чаще всего это плоскоклеточный рак яичников;
  3. Метастатический вид, когда у человека существует рак другого органа (например, груди, легких), который метастазировал на другие органы, в том числе на яичники;

Если рак яичников образован из железистых тканей органа, то ее называют аденокарциномой. С гистологической точки зрения карциному яичников разделяют на:

  • Серозный — раковые клетки вырабатывают серозную жидкость, которая по составу схожа с секретом, вырабатываемым эпителиальным слоем фаллопиевых труб. Отличается крайней агрессивностью. Чаще развивается на обоих яичниках;
  • Низкодифференцированный рак яичников – наименее опасный вид злокачественной опухоли, так как данные клетки растут и распространяются медленно. Низкодифференцированные клетки, по своей структуре, схожи со здоровыми клетками яичника и легко поддаются лечению;
  • Муцинозный – когда в яичниках образовываются кисты, заполненные своеобразной слизью. Носит агрессивный характер, быстро распространяется по органам брюшной полости, при этом вырабатывая слизистый секрет;
  • Папиллярный – один из наиболее распространенных видов рака яичников, встречающийся в 80% случаях. Внутри раковой опухоли находится капсула, выстланная сосочковидным эпителиальным слоем и заполненная жидкостью;
  • Эндометриоидный – опухоль достигает больших размеров, с округлой формой, имеющей ножку. Имеет кистозное строение, содержащее густую коричневую жидкость.

Диагностика

Правильное диагностирование болезни, с определением вида рака яичников, его стадии, очень важно для успешного лечения. Бывают случаи, когда ставятся ошибочные диагнозы, так как болезнь легко можно спутать с кистами, фибромиомой матки, туберкулезом придатков. На ранних стадиях, точно определить злокачественность новообразования можно лишь изучив в лабораторных условиях взятый образец ткани.

* Получив данные о заболевании пациента, представитель клиники сможет рассчитать точную цену на лечение.

Для постановки диагноза, осуществляются следующие мероприятия:

  1. Врач-гинеколог при осмотре пациентки, может путем пальпации определить наличие опухоли и ее подвижность;
  2. Общий анализ крови хоть и не является прямым показателем к раку, но является довольно таки информативным. При раке яичников возможно увеличение количества лейкоцитов, СОЭ, тромбоцитов;
  3. Пациентке рекомендуется проверить уровень половых гормонов. В ходе данного анализа можно обнаружить гормонально-активные новообразования;
  4. Анализ на онкомаркер, в частности СА-125, является косвенным показателем к раку яичников;
  5. Ультразвуковое исследование (УЗИ) дает возможность определить размеры опухоли, если таковые имеются. Кроме того, данный анализ может определить консистенцию жидкости, содержащейся в новообразовании;
  6. Позитронно-эмиссионная и компьютерная томография (ПЭТ-КТ) является более информативным методом диагностики, позволяющий определить характер опухоли, степень распространенности на окружающие ткани (метастаз);
  7. Магнитно-резонансная томография (МРТ) чаще применяется для определения уровня распространенности метастаз;
  8. Лапароскопия как метод диагностики, применяется в том случае, если другие методы являются неинформативными в силу ряда причин. Например, если образовались разрастания в кисте. С помощью инструментов, применяемых при данной методике, берется материал для биопсии.

Для постановки точного диагноза прибегают к нескольким методам диагностики. Наиболее информативным считается проверка биоматериала на наличие злокачественных клеток (биопсия), тогда как онкомаркеры дают возможность предположить о болезни, и не являются достаточно информативными.

Лечение

Выбор терапии и ее эффективность всецело зависит от того, на какой стадии обнаружена опухоль, а также какого она вида. Чем раньше выявлена болезнь, тем эффективнее будет лечение. Основными методами терапии являются следующие:

  1. Хирургическое вмешательство. Если болезнь обнаружена при первых стадиях, то даже не прибегаю к полному удалению органа, можно вырезать лишь новообразование. Если же болезнь приняла более агрессивный вид, то помимо полного удаления левого и правого яичников, маточного тела и сальника, прибегают к другим методам лечения, к таким как химиотерапия и лучевая терапия;
  2. Химиотерапия – наиболее распространенный вид лечения при раке яичников. С помощью химических веществ раковые клетки гибнут. Недостатком данной терапии является то, что наряду с раковыми клетками, погибают и здоровые клетки, что отражается на самочувствии пациентки;
  3. Лучевая терапия применяется лишь тогда, когда две предыдущие методы не подходят больному человеку. Эффект от лечения наступает через длительное время;
  4. Иммунотерапия применяется для стимуляции организма к выработке здоровых клеток, которые могли бы противостоять раковым клеткам. Чаще всего данный вид терапии применяют в комплексе с радио и химиотерапией;
  5. Паллиативная методика – скорее не лечение, а облегчение состояния тяжелобольного человека, когда болезнь уже невозможно излечить. Применяется на последних стадиях болезни. Суть терапии заключается в том, что больному вводят сильнодействующие обезболивающие вещества, дабы облегчить его страдания.

Наряду с терапевтическими процедурами, врач рекомендует строго следовать определенной диете, так как питание очень важно во время лечения. Человек теряет много энергии во время применяемых терапий, поэтому сбалансированное питание очень важно для пациентов. Допустимо применение народных средств, но только в качестве дополнительного лечения, например, некоторые травяные растения (свекла, шиповник, боровая матка) обладают восстанавливающим эффектом после операции. Их прием и дозы обязательно должны быть согласованы с лечащим врачом.

Если болезнь удалось побороть, то все равно нельзя расслабляться, так как возможны рецидивы. Первые два года пациентка должна проходить обследование у онкогинеколога каждые три месяца. По истечению двух лет – раз в полгода.

Прогнозы

Однозначного ответа на такие вопросы как, можно ли вылечить рак яичников или сколько живут пациентки с данным диагнозом, нет. Все зависит от того, насколько своевременно обнаружена болезнь и начата терапия. При первых стадиях болезни, согласно статистическим данным, выживаемость составляет до 73%. Во второй стадии, когда раковые клетки распространены на оба яичника, врачи прогнозируют 45% 5- летней выживаемости. При 3 стадии болезни, процент выживаемости составляет не более 20%, так как раковые клетки уже распространены в брюшную полость.

При последней стадии рака яичников прогнозы, к сожалению не утешительные, и составляют всего 5% выживаемости.

Видео по теме: Опухоль яичников

Заключение

Из данной статьи можно сделать вывод, что рак яичников – это серьезное и агрессивное заболевание, последствия которого неутешительные. Очень важна профилактика болезни. Необходимо следить за своим здоровьем, рационально питаться и вести здоровый образ жизни, чтобы избежать многие заболевания, в том числе и рак яичников.

Гинекологи со всего мира не устают повторять, что женщине любого возраста хотя бы раз в год необходимо проходить гинекологический осмотр. Особенно нужно быть внимательным к своему здоровью женщинам, у кого в роду кто-либо заболевал раком яичников, поскольку многие раковые заболевания носят наследственный характер.

Отзывы

Юлия. Я благодарна тем докторам, которые сохранили мне жизнь и дали возможность стать матерью. О своем диагнозе я узнала случайно, пошла на обследование, так как не могла никак забеременеть. Врачи прооперировали меня, даже сохранив часть одного яичника. Я прошла 6 курсов химиотерапии. Главное верить в себя и довериться врачам.

Карина. Моей маме в 56 лет диагностировали рак яичника 3 стадии. Ее прооперировали. Удалили матку. Она прошла курс химиотерапии. Но через несколько месяцев обнаружились метастазы в печени. Мама была настолько морально и физически истощена, что отказалась от лечения, не смотря на уговоры. Хотя лечение бы тоже не помогло. Мама умерла. К счастью, когда ее сильно мучили боли, нам давали обезболивающие препараты, которые не давали ей страдать.

Читайте также:

Пожалуйста, не занимайтесь самолечением!
При симпотмах заболевания - обратитесь к врачу.