Інструкція по лейкозу врх нова
1. Загальні положення.
1.1. Лейкоз великої рогатої худоби - інфекційна, повільно протікаюча хвороба, яка характеризується ураженням кровотворної системи з проявленням лімфоцитозу у крові, пухлиноподібних утворень в органах і тканинах організму. Хвороба має три послідовні стадії: інкубаційну, коли тварина вже заражена збудником, але антитіла у неї ще не виявляються; продромальну - з моменту виявлення позитивної на лейкоз серологічної реакції; повного розвитку - після виявлення гематологічних і клінічних ознак хвороби. Лікування та специфічна профілактика лейкозу не розроблені.
1.2. Збудник лейкозу великої рогатої худоби - онкогенний РНК-вірус, який паразитує у лейкоцитах. Вірус нестійкий до нагрівання, гине при температурі 76 град. C.
1.3. До вірусу лейкозу великої рогатої худоби сприйнятливі: велика рогата худоба, вівці, кози, свині, кролі, миші незалежно від породи, віку і продуктивності.
1.4. Джерелом збудника хвороби є заражені вірусом лейкозу тварини на всіх стадіях перебігу хвороби.
1.5. Вірус виділяється із організму заражених тварин з кров'ю, молоком, іншими секретами і окскротами, які містять лейкоцити.
1.6. Факторами передачі вірусу можуть бути молоко, кров та інші матеріали, які містять складові частини крові хворих тварин.
1.7. Тварини можуть заражатися при попаданні збудника парентерально, ентерально, внутріутробно.
1.8. Основоюефективногозабезпечення благополуччя тваринництва по лейкозу є:
1.8.1. Своєчасна діагностика хвороби.
1.8.2. Чітке знання епізоотичної ситуації в кожному стаді.
1.8.3. Негайне виведення із стад (ферм) вірусоносіїв і забій тварин з гематологічними та клінічними ознаками лейкозу.
1.8.4. Забезпечення чіткого зоотехнічного обліку і нумерації тварин.
1.8.5. Дотримання ветеринарно-санітарних правил на фермах.
1.8.6. Забезпечення асептики і антисептики при масових обробках тварин (нумерації тварин, взяття крові, вакцинація, алергічні дослідження).
1.9. Проведення ретельної дезинфекції тваринницьких будівель та обладнання після кожного дослідження тварин і ізоляції вірусоносіїв.
2. Діагностика лейкозу.
2.1. Відбір, доставку проб у лабораторію, їх дослідження проводять у відповідності з діючими методичними вказівками по діагностиці лейкозу великої рогатої худоби.
2.2. Дослідження на лейкоз проводять серологічним, клінічним, гематологічним, патологоанатомічним і гістологічним методами.
2.3. Основним методом прижиттєвої діагностики лейкозу є серологічний - реакція імунодифузії (РІД).
2.4. Гематологічний і клінічний методи досліджень використовуються для визначення стадії повного розвитку хвороби у серопозитивних тварин.
2.5. Патологоанатомічними дослідженнями визначають ступінь ураженості органів злоякісними новоутвореннями, а гістологічними - встановлюють морфологічні форми лейкозу.
2.6. Діагноз на лейкоз вважають встановленим при наявності одного з таких показників:
позитивного результату серологічного дослідження по РІД;
типових патологоанатомічних ознак хвороби;
позитивного результату гістологічного дослідження патологічного матеріалу.
2.7. Тварину вважають хворою при наявності позитивного результату серологічного дослідження по РІД і включають у звіт (ф. 1-вет.)
Про затвердження Інструкції з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу
Наказ Державного комітету ветеринарної медицини України
від 21 грудня 2007 року N 21
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
11 січня 2008 р. за N 12/14703
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про ветеринарну медицину" , Положенням про Державний комітет ветеринарної медицини України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 року N 1075 , з метою адаптації національного законодавства до законодавства Європейського союзу та забезпечення епізоотичного благополуччя в Україні НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу, що додається.
2. Управлінню забезпечення протиепізоотичної роботи подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та забезпечити його тиражування та надсилання установам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
3. Головним державним інспекторам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя довести цю Інструкцію до відома територіальних органів управління ветеринарної медицини України та забезпечити контроль за її виконанням.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного комітету ветеринарної медицини України Вержиховського О. М.
В. о. Голови Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва
Міністерство охорони
навколишнього природного
середовища України
П. Я. Большаков
Перший заступник Міністра
охорони здоров'я України,
Головний державний санітарний
лікар України
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного комітету ветеринарної медицини України
від 21 грудня 2007 р. N 21
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
11 січня 2008 р. за N 12/14703
1.1. Інструкція встановлює порядок проведення профілактичних заходів щодо недопущення розповсюдженню лейкозу великої рогатої худоби (далі - ВРХ), ветеринарно-санітарних заходів при виникненні захворювання та при проведенні оздоровчих заходів, використання продукції, одержаної в неблагополучних господарствах щодо лейкозу ВРХ, та є обов'язковою для виконання у всіх господарствах незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, діяльність яких здійснюється у галузі тваринництва.
1.2. Лейкоз ВРХ - інфекційна, хронічна хвороба пухлинної природи, яка характеризується злоякісним розмноженням клітин кровотворних органів з порушенням їх дозрівання, що зумовлює дифузну інфільтрацію різних органів і тканин та утворення в них злоякісних пухлин.
Хвороба має три послідовні стадії розвитку: інкубаційну, коли тварина заражена збудником, але антитіла в неї ще не виявляють за допомогою відповідних методів досліджень; продромальну - з моменту виявлення позитивної на лейкоз серологічної реакції до появи перших клінічних ознак; клінічну - після виявлення гематологічних або клінічних ознак хвороби.
1.3. Збудником лейкозу ВРХ є онкогенний РНК - вірус з родини ретровірусів, який має близьку генетичну й антигенну спорідненість з вірусом Т-клітинного лейкозу людини типів 1 і 2 та Т-клітинного лейкозу мавп.
1.4. До вірусу лейкозу ВРХ (далі - ВЛВРХ) сприйнятливі велика рогата худоба незалежно від породи, віку й продуктивності, а також вівці, кози, кролі, свині та менш сприйнятливі коні, коти, собаки, морські свинки, миші.
1.5. ВЛВРХ розмножується в культурах клітин ВРХ, овець, мавп та інших тварин, а також у культурах клітин людини. Паразитує в лімфоцитах і взаємодіє з клітиною на рівні її генетичного апарату-ДНК. Вірус нестійкий у зовнішньому середовищі, гине при температурі 80° C протягом 1 хвилини.
1.6. В інфікованих ВЛВРХ тварин особливо в клінічній стадії змінюються обмінні, біохімічні процеси і, як наслідок відбуваються зміни якісних характеристик молока і м'яса та накопичення в них шкідливих для організму тварин і людей продуктів обміну, зокрема метаболітів триптофану, які мають канцерогенну дію.
1.7. Джерелом збудника є заражені вірусом лейкозу тварини на всіх стадіях інфекційного процесу.
1.8. Вірус виділяється з організму заражених тварин з кров'ю, молоком, слиною, іншими секретами й екскретами, що містять лімфоцити, які є активними факторами його передачі.
1.9. Шляхи зараження тварин: парентеральний, ентеральний. Збудник лейкозу передається горизонтальним шляхом - при порушенні правил асептики та антисептики під час нумерації тварин, ветеринарних маніпуляціях, осіменінні спермою, яка містить клітини крові, контактним шляхом, доїнні інфікованих та здорових тварин одним доїльним апаратом тощо. Не виключена можливість перезараження тварин певними кровососними комахами та вертикальним шляхом (внутріутробно).
1.10. Основними заходами ефективного забезпечення благополуччя тваринництва щодо лейкозу є:
своєчасна діагностика хвороби;
чітке знання епізоотичної ситуації в кожному стаді;
негайне виведення зі стад (ферм) інфікованих вірусом лейкозу тварин та їх ізоляція з наступним забоєм;
проведення чіткого обліку, нумерації та ідентифікації тварин;
дотримання ветеринарно-санітарних правил на фермах;
дотримання асептики і антисептики при масових обробках тварин (нумерація, взяття крові, вакцинація, алергічні дослідження, лікування тощо);
проведення ретельної дезінфекції тваринницьких приміщень та обладнання після кожного дослідження тварин і ізоляції вірусоносіїв.
2.1. Відбір, доставка проб крові, молока, молозива, патологічного матеріалу в лабораторію, їх дослідження проводять відповідно до діючих нормативно-правових документів.
2.2. Основним методом прижиттєвої діагностики лейкозу є реакція імунодифузії (далі - РІД) та імуноферментний аналіз (далі - ІФА). Крім того, ІФА застосовують у благополучних стадах для дослідження об'єднаної проби молока від групи тварин. Для дослідження особливо цінних тварин та для арбітражних висновків застосовується полімеразно-ланцюгова реакція (далі - ПЛР).
Клініко-гематологічний, патолого-анатомічний та гістологічний методи застосовують для визначення стадії розвитку хвороби, морфологічної природи лейкозу в серопозитивних тварин.
2.3. Діагноз на лейкоз вважають установленим за наявності одного з таких позитивних результатів:
при серологічному дослідженні в РІД;
при дослідженні за допомогою ІФА та ПЛР;
При виявленні в благополучному господарстві в окремих тварин клініко-гематологічних, патолого-анатомічних або гістологічних змін діагноз уточнюють за допомогою РІД, ІФА або ПЛР.
2.4. Тварину вважають хворою при встановленні діагнозу одним з методів, перерахованих у пункті 2.3 цієї Інструкції, і включають у звіт (форма N 1-вет затверджена наказом Мінагрополітики України від 30.12.2005 N 775 "Про затвердження форм звітності з питань ветеринарної медицини").
2.5. У разі виникнення суперечок щодо висновків лабораторної діагностики лейкозу ВРХ на вимогу власника тварини Інститут з лабораторної діагностики проводить арбітражне дослідження, але не пізніше ніж через 15 діб після першого взяття крові. Відбір проб крові в таких випадках проводиться комісійно за участю спеціалістів ветеринарної медицини. Результати арбітражних досліджень є остаточними.
3.1. Благополучним щодо лейкозу ВРХ є стадо, ферма, господарство, у яких при дослідженнях за допомогою РІД, ІФА або ПЛР отримані негативні результати.
3.2. Серологічні дослідження тварин проводять за допомогою РІД і ІФА починаючи з 6-місячного віку. У разі потреби використовують ПЛР.
3.3. Періодичність досліджень тварин
У господарствах різних форм власності та населених пунктах, які є благополучними 5 років і більше, - один раз на рік, а менше 5 років - з урахуванням підпунктів 4.5.3, 4.5.4 цієї Інструкції.
Бугаїв-плідників у племпідприємствах, корів у господарствах-постачальниках молока для виготовлення продуктів дитячого харчування, корів у племінних господарствах та тварин-продуцентів крові для біофабрик та біоцехів - через кожні шість місяців.
3.4. Тварин, завезених з племінною і господарчою метою, досліджують на лейкоз за допомогою РІД, ІФА або ПЛР:
у господарстві-постачальнику - не раніше ніж за 30 днів до реалізації;
у господарстві-покупці - у період карантинування.
3.5. При встановленні позитивного діагнозу на лейкоз у період карантинування у завезених тварин все поголів'я, яке надійшло, повертається господарству-постачальнику (продавцю) або забивається (при його згоді).
3.6. Забороняється введення інфікованих вірусом лейкозу тварин у благополучні стада. Формування фермерських, орендних та індивідуальних господарств проводять тільки серологічно негативними тваринами.
3.7. Тварин, завезених з інших країн, у період карантинування в країні-експортері та після завезення досліджують згідно з пунктом 3.4 цієї Інструкції.
3.8. Реалізація тварин з благополучних господарств дозволяється без обмежень за умови, що такі тварини за 30 днів до цього були досліджені серологічно з негативним результатом.
4.1. Господарство, ферму, стадо, присадибне господарство, у яких лейкоз установлено методами, перерахованими в пункті 2.3 цієї Інструкції, оголошують неблагополучними щодо лейкозу і встановлюють карантинні обмеження.
У неблагополучному господарстві розробляється план організаційно-господарських, ветеринарно-санітарних і спеціальних заходів з ліквідації лейкозу, у якому вказують терміни оздоровлення, призначають відповідальних осіб, який затверджується головним державним інспектором ветеринарної медицини району (міста), та додається до рішення державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при райдержадміністрації чи міській раді щодо введення карантинних обмежень.
4.2. У разі встановлення в окремих тварин тільки клініко-гематологічних, патолого-анатомічних або гістологічних змін, характерних для хвороби, проводять двократне серологічне дослідження тварин стада старше шестимісячного віку з інтервалом 30 - 45 днів. Якщо при цьому не виявлені антитіла до вірусу лейкозу, господарство вважається благополучним.
4.3. Виявлених при дослідженні хворих тварин таврують літерою "Л" на лівому масетері або мітять іншим способом, ізолюють в окремі приміщення.
4.4. У неблагополучному щодо лейкозу стаді, фермі, присадибному господарстві забороняється:
використовувати молоко без попереднього знезараження для громадського харчування і згодовування тваринам, реалізовувати його переробним підприємствам та на ринках;
молоко корів неблагополучних на лейкоз присадибних господарств громадян використовується лише після знезараження в межах цього господарства;
випасати хворих на лейкоз тварин разом із здоровими в загальних стадах;
реалізовувати тварин з племінною та користувальною метою;
проводити повторні дослідження хворих тварин, крім випадків, зазначених у пункті 2.5 цієї Інструкції;
використовувати бугаїв-плідників для парування корів і телиць;
використовувати сперму інфікованих ВЛВРХ бугаїв-плідників. Запаси сперми, отримані від таких бугаїв за 6 місяців до встановлення діагнозу на лейкоз, підлягають знищенню;
перегруповувати тварин без відому спеціалістів державних установ ветеринарної медицини;
заготовляти кров і молозиво для виготовлення ветеринарних і медичних лікувально-профілактичних препаратів, проводити гемотерапію;
вивозити велику рогату худобу з гематологічними та клінічними ознаками лейкозу за межі господарства для відтворення чи відгодівлі;
використовувати нестерильні інструменти, прилади, апарати при проведенні лікувально-профілактичних, зоотехнічних і технологічних заходів;
доїти одними доїльними апаратами корів, заражених та вільних від ВЛВРХ;
використовувати одне родильне приміщення для хворих на лейкоз та здорових корів;
використовувати молозиво хворих на лейкоз корів для напування телят, отриманих від здорових корів;
використовувати хворих на лейкоз телиць для відтворення стада.
4.5. Оздоровлення неблагополучних щодо лейкозу стад (ферм) проводять:
4.5.1. Шляхом одночасної повної заміни неблагополучного стада, при його інфікуванні більше 30 відсотків, тваринами з благополучних щодо лейкозу господарств.
4.5.2. Шляхом проведення систематичних досліджень з виділенням із стада хворих тварин. Серопозитивних тварин досліджують клініко-гематологічно протягом 15 днів після розділення стада, а надалі один раз на рік. Тварин з гематологічними або клініко-гематологічними ознаками лейкозу, не пізніше ніж через 15 днів після їх виявлення здають на забій.
Система оздоровчих заходів залежить від діагностичних засобів.
4.5.3. Оздоровчі заходи на основі РІД:
Дослідження тварин старше 6-місячного віку проводять з інтервалом 10 - 30 діб до отримання негативного результату по стаду. Наступні дослідження проводять через 30 - 45 діб до отримання двох поспіль негативних результатів. У разі виконання усіх заходів, передбачених цією Інструкцією, господарство оголошують благополучним.
Протягом двох років після оздоровлення серологічний контроль проводять щокварталу.
4.5.4. Оздоровчі заходи на основі ІФА:
Дослідження тварин старше 6-місячного віку проводять через 30 - 45 діб до отримання підряд двох негативних результатів. За умови виконання інших заходів, передбачених цією Інструкцією, господарство оголошують благополучним.
Протягом двох років після оздоровлення серологічний контроль проводять через кожні 6 місяців.
4.5.5. Оздоровчі заходи із застосуванням РІД та ІФА:
Проводять дослідження тварин старше 6-місячного віку в РІД. Після ізоляції РІД позитивних тварин - у термін до 10 діб, РІД негативних тварин досліджують в ІФА як указано в підпункті 4.5.4 цієї Інструкції.
Оздоровчі заходи проводять згідно з підпунктом 4.5.3 цієї Інструкції до отримання негативного результату надалі виконують вимоги підпункту 4.5.4 цієї Інструкції.
Хворих тварин у всіх господарствах незалежно від форм власності та підпорядкування, як виняток, утримують і експлуатують в окремому приміщенні, стаді, фермі не довше двох років. Молодняк, отриманий від таких тварин, можна використовувати для ремонту стада за умови негативного двократного результату з інтервалом 30 - 45 діб, як указано в пункті 2.2 цієї Інструкції.
4.5.6. Молоко від серопозитивних тварин, яких утримують ізольовано від серонегативного стада, пастеризують у господарстві при температурі не нижче 80° C (тільки при такому режимі можна контролювати якість пастеризації за допомогою реакції на пероксидазу), після чого його можна використовувати для згодовування телятам або здавати на молокозавод. Молоко від корів серонегативного стада можна реалізовувати переробним підприємствам без попередньої пастеризації.
У разі, коли серопозитивні на лейкоз тварини не відділені від загального стада, молоко від усього поголів'я ферми підлягає пастеризації в зазначених режимах.
В окремих випадках допускається з письмового дозволу головного державного інспектора ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст тимчасове вивезення сирого молока окремим транспортом на молокозавод для технологічної пастеризації і подальшої переробки за наявності на молокопереробному підприємстві окремої лінії для приймання такого молока.
Молоко від серопозитивних тварин, яких утримують ізольовано від серонегативного стада, може піддаватися сепарації в господарстві. При цьому на молокопереробне підприємство вивозять тільки пастеризовані вершки, відвійки кип'ятять і згодовують тваринам.
4.5.7. Молоко від корів з клініко-гематологічними ознаками лейкозу забороняється використовувати з харчовою метою та згодовувати тваринам. Таке молоко знешкоджують додаванням до нього 5-процентного формальдегіду або іншої дезінфекційної речовини.
4.6. У неблагополучних щодо лейкозу господарствах телят до 7-денного віку випоюють материнським молозивом (молоком), а надалі - пастеризованим молоком оздоровленого стада або серонегативних корів неблагополучного стада.
4.7. При виявленні хворих тварин у племінних господарствах або фермах такі господарства оголошуються неблагополучними.
4.8. Після кожного дослідження та ізоляції хворих тварин проводять дезінфекцію приміщень і обладнання. Для дезінфекції застосовують 2 % розчин їдкого натрію, 2 % розчин хлорного вапна та хлорвмісних препаратів, 5 % розчин кальцинованої соди, 2 % розчин формаліну, інші дезінфекційні засоби, зареєстровані в Україні.
4.9. Хворих тварин забороняється забивати в господарствах, їх забій проводиться на бойнях та м'ясопереробних підприємствах під контролем офіційних лікарів.
Приміщення та обладнання після забою хворих тварин підлягають старанному прибиранню та дезінфекції.
Усі випадки виявлення лейкозу, а також пухлин різного походження при здійсненні ветеринарно-санітарної експертизи реєструються у відповідних журналах та подаються у звітах (форми N 5-вет, 6-вет, які затверджені наказом Мінагрополітики України від 30.12.2005 N 775 "Про затвердження форм звітності з питань ветеринарної медицини").
Про виявлення у забитих тварин патолого-анатомічних змін, характерних для лейкозу, повідомляють їх власника та головного державного інспектора ветмедицини району, де знаходиться господарство.
4.10. Ветеринарно-санітарна оцінка туш, внутрішніх органів та інших продуктів забою хворих на лейкоз тварин, здійснюються відповідно до Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 07.06.2002 N 28 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.06.2002 за N 524/6812.
4.11. Господарство, ферму, стадо вважають оздоровленими після вивезення усіх хворих тварин та отримання двох поспіль негативних результатів (з інтервалом 30 - 45 днів) серологічного дослідження худоби старше 6-місячного віку. У перший рік після оздоровлення серологічні дослідження проводять щокварталу, а надалі - згідно з пунктами 3.2 та 3.3 цієї Інструкції.
5.1. Керівники господарств (підприємств), фермери, інші власники тварин зобов'язані забезпечити проведення передбачених чинною Інструкцією організаційно-господарських, спеціальних і ветеринарно-санітарних заходів для запобігання захворювання тварин на лейкоз, а також для ліквідації вогнища інфекції у разі його виникнення.
5.2. Спеціалісти державної служби ветеринарної медицини відповідають за організацію своєчасної діагностики хвороби і розробку та контроль протилейкозних заходів.
Заступник Голови Державного
комітету ветеринарної
медицини України
федеральная служба по ветеринарному и фитосанитарному надзору
В данном разделе размещаются актуальные версии нормативно-правовых актов (законы, приказы, указы, решения Верховного суда РФ и др.), представляющие интерес для специалистов в области ветеринарии и фитосанитарии.
Дополнительную информацию Вы можете получить, задав вопрос в разделе "Электронная приемная".
"Об утвержденииправил по профилактике и борьбе с лейкозом крупного рогатогоскота"
В соответствии с пунктом 6 (подпункт 37) "Положения о Министерстве сельского хозяйства и продовольствия Российской Федерации", утвержденного Постановлением Правительства Российской Федерации от 11.09.98 N 1090 приказываю:
Собрание законодательства Российской Федерации, 1998, N 38, ст. 4808.
Утвердить и ввести в действие прилагаемые Правила по профилактике и борьбе с лейкозом крупного рогатого скота.
| Министр В.СЕМЕНОВ |
Лейкоз крупного рогатого скота - хроническая инфекционная болезнь, вызываемая РНК - содержащим вирусом семейства Retroviridae. Инфекционный процесс при лейкозе крупного рогатого скота характеризуется стадийностью. Различают 3 стадии или периода в развитии инфекции: инкубационную, гематологическую и опухолевую. Источником возбудителя болезни являются инфицированные вирусом лейкоза крупного рогатого скота (ВЛ КРС) животные на всех стадиях инфекционного процесса. Животные заражаются при проникновении в организм лимфоцитов, содержащих вирус лейкоза, энтерально и парентерально.
Факторами передачи вируса являются: кровь, молоко и другие материалы, содержащие лимфоидные клетки животных, зараженных вирусом лейкоза крупного рогатого скота.
2.1. Организации, граждане Российской Федерации, иностранные граждане и лица без гражданства - владельцы животных и продуктов животноводства (далее хозяйства и граждане) обязаны:
- продажу, сдачу на убой, выгон, размещение на пастбищах и все другие перемещения и перегруппировки животных, реализацию животноводческой продукции проводить только с ведома и разрешения ветеринарных специалистов;
- карантинировать в течение 30 дней вновь поступивших животных для проведения серологических, гематологических и других исследований и обработок;
- своевременно информировать ветеринарную службу о всех случаях заболевания животных с подозрением на лейкоз (увеличение поверхностных лимфоузлов, исхудание);
- предъявлять по требованию ветеринарных специалистов все необходимые сведения о приобретенных животных и создавать условия для проведения их осмотра, исследований и обработок;
- обеспечивать проведение предусмотренных настоящими Правилами ограничительных, организационно - хозяйственных, специальных и санитарных мероприятий по предупреждению заболевания животных лейкозом, а также по ликвидации эпизоотического очага в случае его возникновения.
2.2. Ветеринарные специалисты хозяйств обязаны проводить на обслуживаемой территории ветеринарные мероприятия по профилактике и борьбе с лейкозом крупного рогатого скота в соответствии с настоящими Правилами.
Контроль за выполнением мероприятий по профилактике и борьбе с лейкозом крупного рогатого скота осуществляют государственные ветеринарные инспекторы районов (городов), главные государственные ветеринарные инспекторы субъектов Российской Федерации.
3.1. Благополучными по лейкозу считают фермы, населенные пункты и административные территории (районы, области, края, республики), в которых при проведении плановых диагностических исследований, а также при убое животных на мясокомбинате не выявляются больные лейкозом животные.
3.2. Контроль за благополучием поголовья скота осуществляют ветеринарные специалисты хозяйств, государственной ветеринарной службы и мясокомбинатов на основании:
- показателей послеубойной экспертизы на мясокомбинатах;
- данных экспертизы при внутрихозяйственном убое животных, вскрытиях трупов животных
- результатов плановых серологических и гематологических исследований на лейкоз
- результатов контрольного убоя животных с повышенным содержанием лимфоцитов в 1 мкл крови и патоморфологических исследований материалов (лимфоузлы, селезенка, почки, сердце и др.).
3.3. Первичный диагноз в благополучном по лейкозу хозяйстве устанавливается на основании положительных результатов серологического и гематологического или патоморфологического исследований.
3.4. Для определения благополучия поголовья скота руководители племенных и нетелиных комплексов, владельцы, занимающиеся реализацией животных, обязаны обеспечить ежегодное однократное проведение клинических осмотров и серологических исследований всех животных старше 6-месячного возраста, а в остальных хозяйствах контроль за благополучием по лейкозу осуществляют путем ежеквартального клинического осмотра и по результатам ветсанэкспертизы при убое или патолого - анатомическом вскрытии павших животных.
Быки - производители всех категорий хозяйств подлежат исследованию на лейкоз серологическими методами не менее двух раз в год с интервалом 6 месяцев.
Животных - продуцентов крови, эндокринного сырья, коров - доноров эмбрионов, а также животных, используемых для получения гипериммунных сывороток и сывороток крови для культивирования клеток, исследуют два раза в год с интервалом 6 месяцев.
3.5. Животных, принадлежащих гражданам, проживающим на территории хозяйств или в отдельных населенных пунктах, исследуют на лейкоз одновременно с проведением этой работы на фермах, а также в случаях подозрения на заболевание животных лейкозом.
3.6. В случаях выявления в благополучных хозяйствах животных, инфицированных ВЛ КРС, их изолируют от общего стада в отдельную группу и проводят клинико - гематологические исследования по уточнению диагноза. При отсутствии у инфицированных животных клинико - гематологических изменений, характерных для лейкоза, остальное поголовье данного хозяйства исследуют серологическим методом через 6 месяцев.
3.7. Из благополучных по лейкозу хозяйств (отделение, ферма) животные реализуются без ограничений. При этом за 30 дней до вывода животных из хозяйства их подвергают серологическому исследованию на лейкоз.
4.1. Хозяйства, в том числе хозяйства граждан, в которых установлено заболевание животных лейкозом в соответствии с пунктом 3.3, по представлению главного государственного ветеринарного инспектора района (города) решением местной администрации объявляют неблагополучными и вводят в них комплекс ограничений, препятствующих распространению инфекции. Одновременно утверждается комплексный план оздоровления неблагополучного хозяйства, фермы, стада и др.
4.2. В плане оздоровительных мероприятий отражают эпизоотическое состояние хозяйства или населенного пункта (степень распространения инфекции, наличие больных животных и т.д.), предусматривают масштабы и сроки проведения хозяйственных, специальных ветеринарных и других необходимых мероприятий, определяют методы и сроки оздоровления неблагополучных стад, назначают ответственных за проведение отдельных видов работ.
4.3. По условиям ограничений не допускается:
- перегруппировка крупного рогатого скота внутри хозяйства без разрешения ветеринарного специалиста, обслуживающего хозяйство (населенный пункт);
- использование быков - производителей для вольной случки коров и телок;
- использование нестерильных инструментов и аппаратов при ветеринарных и зоотехнических обработках животных;
- вывод (вывоз) животных из стада, фермерского и индивидуального хозяйства для племенных и репродуктивных целей без разрешения ветеринарного специалиста, обслуживающего данное хозяйство или населенный пункт.
4.4. Молоко от инфицированных и остальных коров оздоравливаемого стада (фермы, индивидуального подсобного хозяйства, фермерского хозяйства) сдают на молокоперерабатывающий завод или используют внутри хозяйства после пастеризации в обычном технологическом режиме. После обеззараживания молоко используется без ограничений.
5.1. Оздоровительные мероприятия в неблагополучных по лейкозу хозяйствах, в т.ч. фермерских (отделение, ферма, скотный двор), проводят путем изоляции зараженных ВЛ КРС и немедленной сдачи на убой больных животных.
По результатам серологического исследования, полученным перед началом оздоровительных мероприятий, определяют варианты борьбы с лейкозом.
5.2. В хозяйствах, где выявлено до 10% зараженных и больных лейкозом животных, их немедленно сдают на убой.
Последующие серологические исследования животных этого стада проводят через каждые 3 месяца с обязательным удалением инфицированных животных.
5.3. В хозяйстве, где выявлено до 30% коров и нетелей, зараженных ВЛ КРС, последних размещают отдельно от здоровых животных на отделении, ферме, скотном дворе.
Инфицированных животных через каждые 6 месяцев исследуют гематологическим методом на лейкоз. Животных с изменениями крови, характерными для лейкоза, признают больными, изолируют и сдают на убой.
Коров и нетелей, не инфицированных вирусом лейкоза, в последующем исследуют только серологическим методом с интервалом 3 месяца. После каждого исследования вновь выявленных положительно реагирующих животных переводят в группу инфицированных коров.
5.4. В хозяйстве, где выявляют более 30% коров и нетелей, зараженных ВЛ КРС, и нет условий проводить оздоровительные мероприятия согласно п. 7.3, всех взрослых животных исследуют только гематологическим методом через каждые 6 месяцев.
Одновременно организуют работу по созданию стада, свободного от ВЛ КРС, путем замены инфицированных коров здоровыми животными.
5.5. Во всех категориях хозяйств, где установлена инфекция, вызываемая вирусом лейкоза, организуют выращивание племенных и ремонтных телок отдельно от взрослого поголовья на специализированных фермах или в обособленных телятниках, контролируя их благополучие по отношению к инфекции серологическим методом.
Первое серологическое исследование сывороток крови животных проводят в 6-месячном возрасте, а последующие - через каждые 6 месяцев.
При выявлении животных, зараженных ВЛ КРС, их переводят в группу откорма.
5.6. Из отделений, ферм, хозяйств, оздоравливаемых от лейкоза, разрешается реализация животных в возрасте не моложе 9 месяцев при условии, что их выращивали изолированно от взрослых животных в обособленных помещениях и исследовали их серологическим методом с получением отрицательных результатов.
5.7. Для трансплантации зигот отбирают коров - доноров и реципиентов, свободных от вируса лейкоза крупного рогатого скота.
5.8. При выявлении больных животных в индивидуальных хозяйствах их подвергают убою, а остальное поголовье содержат изолированно от животных, принадлежащих другим владельцам неблагополучного населенного пункта.
Молоко и молочные продукты запрещается реализовывать в свободной продаже.
5.9. В оздоравливаемых от лейкоза хозяйствах (фермах) проводят дезинфекцию животноводческих помещений и оборудования согласно установленному порядку проведения ветеринарной дезинфекции объектов животноводства. Для дезинфекции применяют 2%-ный горячий раствор формальдегида, 2%-ный горячий раствор едкого натра и др. Особое внимание обращают на места и предметы, загрязненные кровью.
Навоз и сточные воды утилизируют в установленном порядке.
5.10. Хозяйства, в том числе хозяйства граждан, считают оздоровленными после вывода всех больных и инфицированных животных и получения двух подряд, с интервалом в 3 месяца, отрицательных результатов при серологическом исследовании всего поголовья животных старше 6-месячного возраста, а также выполнения мер по санации помещений и территории ферм.
6.1. При выявлении больных и инфицированных вирусом лейкоза животных их немедленно выводят из хозяйства. Запасы спермы, полученные от инфицированных быков за 2 месяца до выявления у них антител к ВЛ КРС, подлежат уничтожению.
6.2. Через каждые 3 месяца всех животных старше 6-месячного возраста подвергают серологическим исследованиям. После каждого исследования положительно реагирующих выводят из хозяйства.
6.3. Свободным от инфекции ВЛ КРС признают племенное хозяйство (станцию) при получении двух подряд, с интервалом 3 месяца, отрицательных результатов серологических исследований на лейкоз всех животных старше 6-месячного возраста.
6.4. Комплектование племенных хозяйств (станций) проводят животными только из благополучных хозяйств.
Всех животных, поступивших на профилактическое карантинирование, исследуют на лейкоз серологическим методом дважды (в начале и в конце срока карантинирования).
7.1. Инфицированный вирусом лейкоза скот перевозят на мясокомбинаты и подвергают убою на общих условиях.
7.2. Животных, больных лейкозом (с клиническими и гематологическими проявлениями лейкоза), разрешается перевозить на мясокомбинаты железнодорожным, водным и автомобильным транспортом согласно ветеринарно - санитарным требованиям.
В ветеринарном свидетельстве или ветеринарной справке (в графе "Особые отметки"), выданным на указанный скот, должно быть отмечено, что животные больны лейкозом.
Прием и убой этих животных проводится на санитарной бойне. При ее отсутствии убой такого скота разрешается проводить на общем конвейере после завершения убоя здоровых животных и удаления из цеха всех полученных от них продуктов убоя.
После убоя больных животных помещение, технологическое оборудование и инвентарь подвергают уборке и дезинфекции.
7.3. Санитарную оценку мяса и других продуктов убоя проводят согласно правилам ветеринарного осмотра убойных животных и ветеринарно - санитарной экспертизы мяса и мясных продуктов.
7.4. Все случаи выявления больных лейкозом животных и с опухолевыми поражениями различного происхождения подлежат регистрации в журнале учета ветеринарно - санитарной экспертизы мяса и субпродуктов в цехе первичной переработки скота и на санитарной бойне мясокомбината с включением в отчет формы 5-вет.
Начальник подразделения государственного ветеринарного надзора на мясокомбинате (или начальник производственной ветеринарной службы) обязан сообщить о случае обнаружения лейкоза главному государственному ветеринарному инспектору района (города) и ветеринарному специалисту хозяйства, из которого поступили животные.
С утверждением настоящих Правил на территории Российской Федерации не применяется "Инструкция о мероприятиях по борьбе с лейкозом крупного рогатого скота", утвержденная Главным управлением ветеринарии Министерства сельского хозяйства СССР 9 августа 1989 г.
Читайте также: