На хворих тварин з клініко-гематологічними з ознаками лейкозу

You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

Головна
Служба
- Про службу
- Керівництво
- Структура
- Декларування доходів
- Очищення влади
- Кадрова політика
  - План роботи сектору управління персоналом
  - Вакансії
  - Графік відпусток
  - Підвищення кваліфікації
  - Зразки документів
  - Результати конкурсу
Діяльність
- Нормативно-правова база
- Реєстри
- Державні закупівлі
  - Річний план держзакупівель
- Плани заходів держконтролю
- Ліцензування
- Антикорупційна діяльність
  - План заходів
  - Виконання плану
- Графік чергування спеціалістів
Прес-центр
- Новини
- Фото
- Відео
- Інтерв'ю
Публічна інформація
- Форма та порядок подання запиту
- Законодавство
- Договори оренди
- Звіти
Адміністративні послуги
Зворотній зв'язок
- Графік роботи
- Контактна інформація
- Графік особистого прийому громадян
- Контакти терорганів
- Зв'язки з громадськістю
  - Звернення громадян
  - Звіти
Повідом про корупцію

ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОТИЕПІЗООТИЧНОЇ РОБОТИ
- Матеріали та рекомендації
- Працівники відділу
ВІДДІЛ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
- Матеріали та рекомендації
- Працівники відділу
ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ
- Матеріали та рекомендації
- Працівники відділу
ВІДДІЛ КАРАНТИНУ РОСЛИН
- Матеріали та рекомендації
- Працівники відділу
ВІДДІЛ ФІТОСАНІТАРНИХ ЗАХОДІВ НА КОРДОНІ
- Матеріали та рекомендації
- Працівники відділу
ВІДДІЛ КОНТРОЛЮ ЗА ОБІГОМ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН
- Матеріали та рекомендації
- Працівники відділу
ВІДДІЛ ПРОГНОЗУВАННЯ, ФІТОСАНІТАРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА АНАЛІЗУ РИЗИКІВ
- Матеріали та рекомендації
- Працівники відділу
ВІДДІЛ КОНТРОЛЮ В СФЕРІ НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА
- Матеріали та рекомендації
- Працівники відділу
ВІДДІЛ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
- Працівники відділу
УПРАВЛІННЯ РОБОТИ З ПЕРСОНАЛОМ
- Працівники управління
УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ
- Працівники відділу
ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
- Працівники відділу
СЕКТОР КОНТРОЛЮ ЗА РЕГУЛЬОВАНИМИ ЦІНАМИ
- Матеріали та рекомендації
- Працівники відділу
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ДОТРИМАННЯМ САНІТАРНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
- Відділ санітарно-епідеміологічного нагляду та організації розслідування спалахів
- Відділ безпеки середовища життєдіяльності
- Планування та звітність
- Актуальна інформація
- Працівники управління
ВІДДІЛ ЗАХИСТУ СПОЖИВАЧІВ
- Матеріали та рекомендації
- Працівники відділу
ВІДДІЛ РИНКОВОГО ТА МЕТРОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ
- Матеріали та рекомендації
- Працівники відділу
ВНУТРІШНІЙ АУДИТОР
- Нормативно-правова база
- План діяльності з внутрішнього аудиту
- Звіти
ХМЕЛЬНИЦЬКА РЕГІОНАЛЬНА ДЕРЖАВНА ЛАБОРАТОРІЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ

Лейкоз великої рогатої худоби

Лейкоз великої рогатої худоби займає серед інфекційних хвороб особливе місце, оскільки хвороба отримала значне поширення у багатьох регіонах України. Лейкози тварин діагностують майже у всіх країнах світу. Більш широко вони поширені в США, ряді країн Центральної Європи, Данії, Швеції і країнах Близького Сходу.

Основними заходами ефективного забезпечення благополуччя тваринництва щодо лейкозу є:
• своєчасна діагностика хвороби;
• негайне виведення зі стад (ферм) вірусом лейкозу тварин та їх ізоляція з наступним забоєм;
• проведення чіткого обліку, нумерації та ідентифікації тварин;
• дотримання ветеринарно-санітарних правил на фермах;
• дотримання асептики і антисептики при масових обробках тварин (нумерація, взяття крові, вакцинація, алергічні дослідження, лікування тощо);
• проведення ретельної дезінфекції тваринницьких приміщень та обладнання після кожного дослідження тварин і ізоляції вірусоносіїв.

Молоко від серопозитивних тварин, яких утримують ізольовано від серонегативного стада, пастеризують у господарстві при температурі не нижче +80 °С, після чого його можна використовувати для згодовування телятам.
Господарство, ферму, стадо вважають оздоровленими після вивезення усіх хворих тварин та отримання двох поспіль негативних результатів (з інтервалом 30–45 днів) серологічного дослідження худоби старше 6-ти міс. віку.

Про затвердження Інструкції з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу

Наказ Державного комітету ветеринарної медицини України
від 21 грудня 2007 року N 21

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
11 січня 2008 р. за N 12/14703

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про ветеринарну медицину" , Положенням про Державний комітет ветеринарної медицини України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 року N 1075 , з метою адаптації національного законодавства до законодавства Європейського союзу та забезпечення епізоотичного благополуччя в Україні НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу, що додається.

2. Управлінню забезпечення протиепізоотичної роботи подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та забезпечити його тиражування та надсилання установам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

3. Головним державним інспекторам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя довести цю Інструкцію до відома територіальних органів управління ветеринарної медицини України та забезпечити контроль за її виконанням.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного комітету ветеринарної медицини України Вержиховського О. М.

В. о. Голови Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва

Міністерство охорони
навколишнього природного
середовища України

П. Я. Большаков

Перший заступник Міністра
охорони здоров'я України,
Головний державний санітарний
лікар України

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного комітету ветеринарної медицини України
від 21 грудня 2007 р. N 21

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
11 січня 2008 р. за N 12/14703

1.1. Інструкція встановлює порядок проведення профілактичних заходів щодо недопущення розповсюдженню лейкозу великої рогатої худоби (далі - ВРХ), ветеринарно-санітарних заходів при виникненні захворювання та при проведенні оздоровчих заходів, використання продукції, одержаної в неблагополучних господарствах щодо лейкозу ВРХ, та є обов'язковою для виконання у всіх господарствах незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, діяльність яких здійснюється у галузі тваринництва.

1.2. Лейкоз ВРХ - інфекційна, хронічна хвороба пухлинної природи, яка характеризується злоякісним розмноженням клітин кровотворних органів з порушенням їх дозрівання, що зумовлює дифузну інфільтрацію різних органів і тканин та утворення в них злоякісних пухлин.

Хвороба має три послідовні стадії розвитку: інкубаційну, коли тварина заражена збудником, але антитіла в неї ще не виявляють за допомогою відповідних методів досліджень; продромальну - з моменту виявлення позитивної на лейкоз серологічної реакції до появи перших клінічних ознак; клінічну - після виявлення гематологічних або клінічних ознак хвороби.

1.3. Збудником лейкозу ВРХ є онкогенний РНК - вірус з родини ретровірусів, який має близьку генетичну й антигенну спорідненість з вірусом Т-клітинного лейкозу людини типів 1 і 2 та Т-клітинного лейкозу мавп.

1.4. До вірусу лейкозу ВРХ (далі - ВЛВРХ) сприйнятливі велика рогата худоба незалежно від породи, віку й продуктивності, а також вівці, кози, кролі, свині та менш сприйнятливі коні, коти, собаки, морські свинки, миші.

1.5. ВЛВРХ розмножується в культурах клітин ВРХ, овець, мавп та інших тварин, а також у культурах клітин людини. Паразитує в лімфоцитах і взаємодіє з клітиною на рівні її генетичного апарату-ДНК. Вірус нестійкий у зовнішньому середовищі, гине при температурі 80° C протягом 1 хвилини.

1.6. В інфікованих ВЛВРХ тварин особливо в клінічній стадії змінюються обмінні, біохімічні процеси і, як наслідок відбуваються зміни якісних характеристик молока і м'яса та накопичення в них шкідливих для організму тварин і людей продуктів обміну, зокрема метаболітів триптофану, які мають канцерогенну дію.

1.7. Джерелом збудника є заражені вірусом лейкозу тварини на всіх стадіях інфекційного процесу.

1.8. Вірус виділяється з організму заражених тварин з кров'ю, молоком, слиною, іншими секретами й екскретами, що містять лімфоцити, які є активними факторами його передачі.

1.9. Шляхи зараження тварин: парентеральний, ентеральний. Збудник лейкозу передається горизонтальним шляхом - при порушенні правил асептики та антисептики під час нумерації тварин, ветеринарних маніпуляціях, осіменінні спермою, яка містить клітини крові, контактним шляхом, доїнні інфікованих та здорових тварин одним доїльним апаратом тощо. Не виключена можливість перезараження тварин певними кровососними комахами та вертикальним шляхом (внутріутробно).

1.10. Основними заходами ефективного забезпечення благополуччя тваринництва щодо лейкозу є:

своєчасна діагностика хвороби;

чітке знання епізоотичної ситуації в кожному стаді;

негайне виведення зі стад (ферм) інфікованих вірусом лейкозу тварин та їх ізоляція з наступним забоєм;

проведення чіткого обліку, нумерації та ідентифікації тварин;

дотримання ветеринарно-санітарних правил на фермах;

дотримання асептики і антисептики при масових обробках тварин (нумерація, взяття крові, вакцинація, алергічні дослідження, лікування тощо);

проведення ретельної дезінфекції тваринницьких приміщень та обладнання після кожного дослідження тварин і ізоляції вірусоносіїв.

2.1. Відбір, доставка проб крові, молока, молозива, патологічного матеріалу в лабораторію, їх дослідження проводять відповідно до діючих нормативно-правових документів.

2.2. Основним методом прижиттєвої діагностики лейкозу є реакція імунодифузії (далі - РІД) та імуноферментний аналіз (далі - ІФА). Крім того, ІФА застосовують у благополучних стадах для дослідження об'єднаної проби молока від групи тварин. Для дослідження особливо цінних тварин та для арбітражних висновків застосовується полімеразно-ланцюгова реакція (далі - ПЛР).

Клініко-гематологічний, патолого-анатомічний та гістологічний методи застосовують для визначення стадії розвитку хвороби, морфологічної природи лейкозу в серопозитивних тварин.

2.3. Діагноз на лейкоз вважають установленим за наявності одного з таких позитивних результатів:

при серологічному дослідженні в РІД;

при дослідженні за допомогою ІФА та ПЛР;

При виявленні в благополучному господарстві в окремих тварин клініко-гематологічних, патолого-анатомічних або гістологічних змін діагноз уточнюють за допомогою РІД, ІФА або ПЛР.

2.4. Тварину вважають хворою при встановленні діагнозу одним з методів, перерахованих у пункті 2.3 цієї Інструкції, і включають у звіт (форма N 1-вет затверджена наказом Мінагрополітики України від 30.12.2005 N 775 "Про затвердження форм звітності з питань ветеринарної медицини").

2.5. У разі виникнення суперечок щодо висновків лабораторної діагностики лейкозу ВРХ на вимогу власника тварини Інститут з лабораторної діагностики проводить арбітражне дослідження, але не пізніше ніж через 15 діб після першого взяття крові. Відбір проб крові в таких випадках проводиться комісійно за участю спеціалістів ветеринарної медицини. Результати арбітражних досліджень є остаточними.

3.1. Благополучним щодо лейкозу ВРХ є стадо, ферма, господарство, у яких при дослідженнях за допомогою РІД, ІФА або ПЛР отримані негативні результати.

3.2. Серологічні дослідження тварин проводять за допомогою РІД і ІФА починаючи з 6-місячного віку. У разі потреби використовують ПЛР.

3.3. Періодичність досліджень тварин

У господарствах різних форм власності та населених пунктах, які є благополучними 5 років і більше, - один раз на рік, а менше 5 років - з урахуванням підпунктів 4.5.3, 4.5.4 цієї Інструкції.

Бугаїв-плідників у племпідприємствах, корів у господарствах-постачальниках молока для виготовлення продуктів дитячого харчування, корів у племінних господарствах та тварин-продуцентів крові для біофабрик та біоцехів - через кожні шість місяців.

3.4. Тварин, завезених з племінною і господарчою метою, досліджують на лейкоз за допомогою РІД, ІФА або ПЛР:

у господарстві-постачальнику - не раніше ніж за 30 днів до реалізації;

у господарстві-покупці - у період карантинування.

3.5. При встановленні позитивного діагнозу на лейкоз у період карантинування у завезених тварин все поголів'я, яке надійшло, повертається господарству-постачальнику (продавцю) або забивається (при його згоді).

3.6. Забороняється введення інфікованих вірусом лейкозу тварин у благополучні стада. Формування фермерських, орендних та індивідуальних господарств проводять тільки серологічно негативними тваринами.

3.7. Тварин, завезених з інших країн, у період карантинування в країні-експортері та після завезення досліджують згідно з пунктом 3.4 цієї Інструкції.

3.8. Реалізація тварин з благополучних господарств дозволяється без обмежень за умови, що такі тварини за 30 днів до цього були досліджені серологічно з негативним результатом.

4.1. Господарство, ферму, стадо, присадибне господарство, у яких лейкоз установлено методами, перерахованими в пункті 2.3 цієї Інструкції, оголошують неблагополучними щодо лейкозу і встановлюють карантинні обмеження.

У неблагополучному господарстві розробляється план організаційно-господарських, ветеринарно-санітарних і спеціальних заходів з ліквідації лейкозу, у якому вказують терміни оздоровлення, призначають відповідальних осіб, який затверджується головним державним інспектором ветеринарної медицини району (міста), та додається до рішення державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при райдержадміністрації чи міській раді щодо введення карантинних обмежень.

4.2. У разі встановлення в окремих тварин тільки клініко-гематологічних, патолого-анатомічних або гістологічних змін, характерних для хвороби, проводять двократне серологічне дослідження тварин стада старше шестимісячного віку з інтервалом 30 - 45 днів. Якщо при цьому не виявлені антитіла до вірусу лейкозу, господарство вважається благополучним.

4.3. Виявлених при дослідженні хворих тварин таврують літерою "Л" на лівому масетері або мітять іншим способом, ізолюють в окремі приміщення.

4.4. У неблагополучному щодо лейкозу стаді, фермі, присадибному господарстві забороняється:

використовувати молоко без попереднього знезараження для громадського харчування і згодовування тваринам, реалізовувати його переробним підприємствам та на ринках;

молоко корів неблагополучних на лейкоз присадибних господарств громадян використовується лише після знезараження в межах цього господарства;

випасати хворих на лейкоз тварин разом із здоровими в загальних стадах;

реалізовувати тварин з племінною та користувальною метою;

проводити повторні дослідження хворих тварин, крім випадків, зазначених у пункті 2.5 цієї Інструкції;

використовувати бугаїв-плідників для парування корів і телиць;

використовувати сперму інфікованих ВЛВРХ бугаїв-плідників. Запаси сперми, отримані від таких бугаїв за 6 місяців до встановлення діагнозу на лейкоз, підлягають знищенню;

перегруповувати тварин без відому спеціалістів державних установ ветеринарної медицини;

заготовляти кров і молозиво для виготовлення ветеринарних і медичних лікувально-профілактичних препаратів, проводити гемотерапію;

вивозити велику рогату худобу з гематологічними та клінічними ознаками лейкозу за межі господарства для відтворення чи відгодівлі;

використовувати нестерильні інструменти, прилади, апарати при проведенні лікувально-профілактичних, зоотехнічних і технологічних заходів;

доїти одними доїльними апаратами корів, заражених та вільних від ВЛВРХ;

використовувати одне родильне приміщення для хворих на лейкоз та здорових корів;

використовувати молозиво хворих на лейкоз корів для напування телят, отриманих від здорових корів;

використовувати хворих на лейкоз телиць для відтворення стада.

4.5. Оздоровлення неблагополучних щодо лейкозу стад (ферм) проводять:

4.5.1. Шляхом одночасної повної заміни неблагополучного стада, при його інфікуванні більше 30 відсотків, тваринами з благополучних щодо лейкозу господарств.

4.5.2. Шляхом проведення систематичних досліджень з виділенням із стада хворих тварин. Серопозитивних тварин досліджують клініко-гематологічно протягом 15 днів після розділення стада, а надалі один раз на рік. Тварин з гематологічними або клініко-гематологічними ознаками лейкозу, не пізніше ніж через 15 днів після їх виявлення здають на забій.

Система оздоровчих заходів залежить від діагностичних засобів.

4.5.3. Оздоровчі заходи на основі РІД:

Дослідження тварин старше 6-місячного віку проводять з інтервалом 10 - 30 діб до отримання негативного результату по стаду. Наступні дослідження проводять через 30 - 45 діб до отримання двох поспіль негативних результатів. У разі виконання усіх заходів, передбачених цією Інструкцією, господарство оголошують благополучним.

Протягом двох років після оздоровлення серологічний контроль проводять щокварталу.

4.5.4. Оздоровчі заходи на основі ІФА:

Дослідження тварин старше 6-місячного віку проводять через 30 - 45 діб до отримання підряд двох негативних результатів. За умови виконання інших заходів, передбачених цією Інструкцією, господарство оголошують благополучним.

Протягом двох років після оздоровлення серологічний контроль проводять через кожні 6 місяців.

4.5.5. Оздоровчі заходи із застосуванням РІД та ІФА:

Проводять дослідження тварин старше 6-місячного віку в РІД. Після ізоляції РІД позитивних тварин - у термін до 10 діб, РІД негативних тварин досліджують в ІФА як указано в підпункті 4.5.4 цієї Інструкції.

Оздоровчі заходи проводять згідно з підпунктом 4.5.3 цієї Інструкції до отримання негативного результату надалі виконують вимоги підпункту 4.5.4 цієї Інструкції.

Хворих тварин у всіх господарствах незалежно від форм власності та підпорядкування, як виняток, утримують і експлуатують в окремому приміщенні, стаді, фермі не довше двох років. Молодняк, отриманий від таких тварин, можна використовувати для ремонту стада за умови негативного двократного результату з інтервалом 30 - 45 діб, як указано в пункті 2.2 цієї Інструкції.

4.5.6. Молоко від серопозитивних тварин, яких утримують ізольовано від серонегативного стада, пастеризують у господарстві при температурі не нижче 80° C (тільки при такому режимі можна контролювати якість пастеризації за допомогою реакції на пероксидазу), після чого його можна використовувати для згодовування телятам або здавати на молокозавод. Молоко від корів серонегативного стада можна реалізовувати переробним підприємствам без попередньої пастеризації.

У разі, коли серопозитивні на лейкоз тварини не відділені від загального стада, молоко від усього поголів'я ферми підлягає пастеризації в зазначених режимах.

В окремих випадках допускається з письмового дозволу головного державного інспектора ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст тимчасове вивезення сирого молока окремим транспортом на молокозавод для технологічної пастеризації і подальшої переробки за наявності на молокопереробному підприємстві окремої лінії для приймання такого молока.

Молоко від серопозитивних тварин, яких утримують ізольовано від серонегативного стада, може піддаватися сепарації в господарстві. При цьому на молокопереробне підприємство вивозять тільки пастеризовані вершки, відвійки кип'ятять і згодовують тваринам.

4.5.7. Молоко від корів з клініко-гематологічними ознаками лейкозу забороняється використовувати з харчовою метою та згодовувати тваринам. Таке молоко знешкоджують додаванням до нього 5-процентного формальдегіду або іншої дезінфекційної речовини.

4.6. У неблагополучних щодо лейкозу господарствах телят до 7-денного віку випоюють материнським молозивом (молоком), а надалі - пастеризованим молоком оздоровленого стада або серонегативних корів неблагополучного стада.

4.7. При виявленні хворих тварин у племінних господарствах або фермах такі господарства оголошуються неблагополучними.

4.8. Після кожного дослідження та ізоляції хворих тварин проводять дезінфекцію приміщень і обладнання. Для дезінфекції застосовують 2 % розчин їдкого натрію, 2 % розчин хлорного вапна та хлорвмісних препаратів, 5 % розчин кальцинованої соди, 2 % розчин формаліну, інші дезінфекційні засоби, зареєстровані в Україні.

4.9. Хворих тварин забороняється забивати в господарствах, їх забій проводиться на бойнях та м'ясопереробних підприємствах під контролем офіційних лікарів.

Приміщення та обладнання після забою хворих тварин підлягають старанному прибиранню та дезінфекції.

Усі випадки виявлення лейкозу, а також пухлин різного походження при здійсненні ветеринарно-санітарної експертизи реєструються у відповідних журналах та подаються у звітах (форми N 5-вет, 6-вет, які затверджені наказом Мінагрополітики України від 30.12.2005 N 775 "Про затвердження форм звітності з питань ветеринарної медицини").

Про виявлення у забитих тварин патолого-анатомічних змін, характерних для лейкозу, повідомляють їх власника та головного державного інспектора ветмедицини району, де знаходиться господарство.

4.10. Ветеринарно-санітарна оцінка туш, внутрішніх органів та інших продуктів забою хворих на лейкоз тварин, здійснюються відповідно до Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 07.06.2002 N 28 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.06.2002 за N 524/6812.

4.11. Господарство, ферму, стадо вважають оздоровленими після вивезення усіх хворих тварин та отримання двох поспіль негативних результатів (з інтервалом 30 - 45 днів) серологічного дослідження худоби старше 6-місячного віку. У перший рік після оздоровлення серологічні дослідження проводять щокварталу, а надалі - згідно з пунктами 3.2 та 3.3 цієї Інструкції.

5.1. Керівники господарств (підприємств), фермери, інші власники тварин зобов'язані забезпечити проведення передбачених чинною Інструкцією організаційно-господарських, спеціальних і ветеринарно-санітарних заходів для запобігання захворювання тварин на лейкоз, а також для ліквідації вогнища інфекції у разі його виникнення.

5.2. Спеціалісти державної служби ветеринарної медицини відповідають за організацію своєчасної діагностики хвороби і розробку та контроль протилейкозних заходів.

Заступник Голови Державного
комітету ветеринарної
медицини України

Для лейкоза у коров характерно инфицирование РНК онкологическим вирусом.

Злокачественные образования поражают кроветворную систему, распространяясь на остальные внутренние органы. Заболевание относится к группе неизлечимых.

Что такое лейкоз у коров?

Около третьей части от всего объема КРС в России заражено лейкозом. Это одно из самых серьезных заболеваний, которое затормаживает развитие сельскохозяйственной отрасли.

Снижаются надои, отнимается у коровы возможность приносить здоровое потомство.

О болезни известно еще с конца 19 века, хотя без нынешнего названия.

Ветеринары встречали патологию с нечеткими внешними признаками, которая уничтожала целые стада и не встречала при этом отпора.

В разные периоды она называлась белокровие, чуть позже лейкемией, раком крови, лейкозом и так далее.

Лейкоз у коров характеризуется в проявлении злокачественных образований в некоторых ее органах, в первую очередь кроветворных.

В организме происходит активный процесс поражения лимфоузлов, сердца, селезенки, почек, сычуга вплоть до появления в них опухолей.

До сих пор в Российской Федерации до конца не изучены причины возникновения заразного заболевания. До недавнего времени ученые полагали, что оно не влияет на человека.

По сей день в медицинской практике не встречались случаи заражения лейкозом людей. Поэтому считается, что болезнь страшна только для животных.

Но вирусы легко трансформируются, видоизменяются и могут противостоять новым лекарствам.

Поэтому твердой уверенности в том, что вскоре не появится новый штамм вируса лейкоза крупного рогатого скота (ВЛКРС). Есть вероятность, что он будет угрожать человеку.

На сегодняшний день в РФ нет пород КРС, устойчивых к лейкозу на 100%. Его нельзя путать с обычной лейкемией, которой заражаются не только коровы. Тип вируса С, у которого изменена РНК, отличается от нее.

Причины заболевания

Вирусоноситель лейкоза является измененной макромолекулой рибонуклеиновой кислоты самого животного.

После проникновения в организм крупного рогатого скота (КРС) он изменяет строение клеток кровеносной системы, чем нарушает ее функциональность.

На этом фоне вырабатывается излишнее количество лимфоцитов, разрастаются ткани и образуются опухоли.

Скрытый инкубационный период достаточно большой – до 7-ми лет.

Этот период может протекать совершенно бессимптомно. При этом корова является вирусоносителем. Поэтому может заражать других особей.

Пути передачи вируса:

прямой контакт с больным животным;
через рабочую утварь и инструменты;
посредством спермы от инфицированного быка;
через кровь и слюну;
вирус разносят кровососущие насекомые – комары, клопы и пр.;
через молоко, молозиво, околоплодные воды, плаценту.

Факторы, влияющие на инфицирование:

низкий уровень иммунитета, когда хозяева дают некачественный корм, содержат КРС в ненадлежащих условиях;
скученность содержания;
стрессы (когда животных бьют);
наличие любых патологий и отсутствие адекватного лечения;
генетическое воздействие.

Вирус передается различными способами, на него не влияют климатические условия, время года и внешние факторы. Однако микроорганизм уязвим перед разогревом до 60-ти градусов и обработкой хлором, едким натром (3%).

Признаки

Симптоматика начинает проявляться со 2-ой стадии, по мере прогрессирования патологии признаки усиливаются и дополняются.

Определить лейкоз можно по таким симптомам:

У коровы появляется постоянный понос, который может резко сменяться запором. При этом в каловых массах могут обнаруживаться кровяные сгустки.
Увеличиваются лимфатические узлы, вплоть до размера мяча. Также увеличиваются и глазные яблоки – они выпячиваются (развивается пучеглазие).
Животное становится подверженным любым заболеваниям. Малейшее переохлаждение приводит к его простуде.
Корова становится бесплодной (яловой). Если стельная самка оплодотворилась, то у нее происходят выкидыши.
Инфицированные телята постоянно болеют – им тяжело дышать, обнаруживаются проблемы с пищеварением.
Крупный рогатый скот стремительно теряет вес, быстро утомляется. Происходит истощение.
Корова становится ослабленной, её дыхание учащается.
Если рассматривать вымя, то становится заметным перекос в размерах долей. Подгрудка, живот и вымя отекают.
Качество молока становится хуже, а количество значительно снижается.
Животное начинает хромать на задние конечности.
На теле образуются видимые новообразования.

Стадии болезни

Формы болезни:

Энзоотический вид обнаруживается преимущественно у взрослого КРС, протекает длительное время.
Спорадический тип поражает молодняк до 3-х летнего возраста. Встречается редко.

Стадии коровьего лейкоза:

Стадия № 1 – инкубационная (скрытая) характеризуется моментом проникновения инфекции в организм животного. Продолжительность различная – чем крепче у коровы иммунная система, тем дольше длится скрытая степень. Симптоматика отсутствует.
Стадия № 2 – гематологическая. Кровяная жидкость КРС изменяет структуру, увеличивается концентрация лейкоцитов, на фоне чего развивается белокровие. Симптомы проявляются только со стороны органов желудочно-кишечного тракта. Обнаружить болезнь можно на основании собранных анализов.
Стадия № 3 – опухолевая. В органах кроветворения разрастаются новообразования. Эта степень появляется по истечению 5-ти лет с момента инфицирования.

Возбудители лейкоза, в первую очередь, обнаруживаются в молоке, поэтому фермеры обязаны регулярно отвозить образцы жидкости в микробиологическую лабораторию для исследования.

Нужно помнить, что инфекция передается мгновенно.

Диагностика

Для постановки диагноза необходимо осуществить забор крови у животного, так как вирус изначально поражает кровеносную систему.

Следовательно, и локализуется там же. Поражению подвергаются лейкобластические клетки.

Исследование основано на таких методиках:

РИД – реакция иммунодиффузии. Кровь собирают через 2 недели после сбора анализов на туберкулезную палочку.

Если корова стельная, то сбор биологической жидкости проводят за 1 месяц до отела или через 30 дней после родоразрешения. Обследовать таким способом нужно всех животных, достигших полугодия.

Гематологический анализ оценивает концентрацию лимфоцитов в кровяной жидкости на протяжении 36-ти часов.

Если в период обследования не удается получить точный результат, анализ повторяют через месяц. Как правило, число данного вещества становится ниже, но при дальнейшем исследовании оно снова увеличивается.

Если результат положительный и наблюдается дважды по обоим методам, животное подвергается уничтожению.

Если плюс отмечается только по гематологическому анализу, то можно считать корову здоровой. Дополнительно может проводиться гистологический, серологический и вирусологический анализ.

Последствия для животного

Среди ветеринаров и фермеров бытует мнение, что лейкоз однозначно приводит к смерти животного.

Да, это так, потому что до сегодняшнего дня не было разработано ни одной эффективной вакцины, хотя исследования проводились неоднократно на протяжении многих десятилетий.

Поэтому при заражении одной особи владелец фермы должен заботиться об остальном поголовье.

Как лечить?

Лейкоз вылечить невозможно. Причина заключается в том, что возбудитель поражает лимфоцитные клетки. Чтобы уничтожить вирус, пришлось бы нейтрализовать лимфоциты, а это чревато иммунодефицитом.

Если говорить проще, то развивается состояние, как при ВИЧ и СПИДе. Если на ферме обнаружено 2 и более зараженные коровы, хозяйство относят к неблагополучному по лейкозу.

На основании этого предписывают ограничения и разрабатывают план по оздоровлению поголовья.

Ограничения:

Отделение зараженного крупного рогатого скота от здоровых особей. Больных животных нельзя содержать вместе с остальным поголовьем, их нужно утилизировать.
Даже если животное находится на начальной стадии развития лейкоза, категорически запрещено собирать удой и употреблять в пищу молоко. То же самое относится к мясу после забоя скотины.
Нельзя перевозить КРС в другую местность и перемещать даже в пределах данного населенного пункта. Для этого придется получить разрешение у ветеринарной службы.

Оздоровление поголовья может проводиться разными методами. Это зависит от степени инфицирования стада. Все способы направлены на исследование всего поголовья, убой зараженных особей и частичную замену животных.

Фермеры должны строго соблюдать требования по профилактике и борьбе с данным заболеванием, придерживаться ветеринарных и санитарных правил во время проведения зоотехнических и ветеринарных мероприятий.

Первоначально необходимо осуществить забор крови у каждого животного. Если лейкоз подтверждается, зараженный скот немедленно перемещают в другое место, после чего отправляют на забой.

Остальных коров подвергают постоянному исследованию. Если на протяжении полугода заболевание не выявится, ферма приобретает статус благополучной по лейкозу.

Так как фермер после выбраковки больных животных лишается большинства коров, ему необходимо пополнять стадо.

Для этого проводятся закупки из других фермерских хозяйств. При этом важно соблюдать карантинный режим.

Меры профилактики

Профилактические мероприятия входят в список обязательных действий по содержанию крупного рогатого скота.

Это позволяет предупредить инфицирование и дальнейшее распространение лейкоза:

Приобретать скот нужно только в тех хозяйствах, где отсутствует в родословной заболеваемость лейкозом. Быки и коровы должны быть полностью здоровы.
Обязательно соблюдать карантин. Для этого новый завоз поголовья размещают в отдельном помещении на 2 месяца. В этот период коровы осматриваются ветеринаром, проводится их обследование, причем минимум 2 раза. Если результат отрицательный, скот вводят в общее стадо. Если положительный, направляют на откорм.
РИД-позитивные особи содержатся в отдельном помещении, они предназначены для откорма.
Если теленок родился от больной коровы, его несколько раз проверяют на лейкоз, так как не всегда молодняк заражается от матери.
Коров с ослабленным иммунитетом желательно содержать тоже отдельно, так как существует риск инфицирования. Фермер должен их подкармливать специальными добавками для укрепления иммунной системы.
Доение аппаратами, ветеринарную обработку и прочие манипуляции всегда начинают с полностью здоровых коров.
Телят нумеруют при помощи жидкого азота, обеззараживают инструменты термическим и химическим способом.
У быков-осеменителей нужно собирать кровь четырежды в год.
Стельные коровы обследуются за 30-60 сутокдо предполагаемого отела.
Санитарные условия содержания стада должны отвечать стандартным требованиям. Все инструменты, аппараты и инвентарь нужно качественно дезинфицировать.
Исключается свободное спаривание быков и коров.
Если в хозяйстве отсутствует осеменитель, закупается сперма, которая перед осеменением направляется на лабораторное исследование.

Опасность для человека

Как стало понятно, лейкоз у коровы опасен для всего крупного рогатого скота. А как влияет патология на человеческий организм? Ведь мы потребляем мясо и молоко.

Как оказалось, после многочисленных испытаний, человеческий организм не восприимчив к штаммам коровьего лейкоза. В мировой практике не были выявлены случаи инфицирования.

Однако медики рекомендуют с осторожностью относиться к продуктам животноводства.

Дело в том, что данные вирусы легко приспосабливаются ко всем условиям, они гибкие и мутирующие.

А это не дает никакой гарантии того, что в любой момент не может появиться новый, неизвестный человеку штамм ВЛКРС, представляющий опасность для жизни и здоровья человека.

Пить необработанное термически молоко и есть мясо зараженного животного противопоказано.

Причина кроется в том, что онкологические вирусы, находясь в организме коровы, накапливают в себе токсические и прочие вредные вещества.

Поэтому человек может получить заболевание токсического характера.

Известно, что возбудитель гибнет при термической обработке, поэтому инфицированные продукты питания нужно кипятить.

Но с другой стороны, токсины уничтожить высокой температурой невозможно. Следовательно, такое мясо и молоко принимать в пищу категорически нежелательно.

Читайте также: