Глібов байка лебідь рак

Лебідь, Щука і Рак

добірка кращих байок Леоніда Глібова

Лебідь, Щука і Рак

У товаристві лад – усяк тому радіє.
Дурне безладдя лихо діє,
І діло, як на гріх,
Не діло – тільки сміх.

Колись-то Лебідь, Рак та Щука
Приставить хуру узялись.
От троє разом запряглись,
Смикнули – катма ходу…

Щ? за морока? Щ? робить?
А й не велика, бачся, штука, –
Так Лебідь рветься підлетіть,
Рак упирається, а Щука тягне в воду.

Хто винен з них, хто ні – судіть не нам,
Та тільки хура й досі там.

Вовк і Вівчарі

На сей раз приказка здалась:
Що декому, мовляли, можна – другим зась.

Лисиця і Ховрах

Куди се ти, кумасенько, біжиш?
Даєш, неначе з ляку, драла, –
Гука Ховрах, – ні за що не глядиш,
Мене б то й не пізнала!
– Ох, голубе! – Лисиця застогнала, –
Бодай би вже й не жить,
Як отаке терпіть!
– Що ж там таке? Яка причина? –
Ховрах допитує куму.
А та йому:
– Напасть мені! Лиха година!
Як кумові свому,
Скажу тобі усе по дружбі:
Оце я, бач, була на службі…
Наставили мене суддею до курей.
Я їх кохала, як дітей;
Всьому порядок подавала;
І не доїм, і не досплю:
Усе було, труджусь, роблю –
Аж з тіла спала.
Всі добрість бачили мою,
Бо всі жили, мов у раю,
Ні з кого по сей день не брала я пір’їнки.
А що за те кумі твоїй?
З очей прогнали!! Боже мій!
За що, про що і за якії вчинки?
От, справді, світ тепер який бридкий.
А все се лихо брехні діють.
Як здумаю – печінки тліють!
На мене хтось-то набрехав
(Бодай би той добра не знав!),
Що я хабарики лупила…
А щоб я, куме, хліб так їла,
Коли хоч шаг з кого взяла,
Коли хоч раз душею покривила!
Скажи, чи я ж коли така була,
Щоб сії капості робила?
– А що ж, кумасенько моя, –
Ховрах мовляє так Лисиці, –
Був гріх, – частенько бачив я
У тебе пір’ячко на пиці…

Бува, у службі чоловік
Все стогне, каже:
Жити важко!
Неначе доживає вік
Або останній руб насправжки.
І віру ймеш йому під час,
Бо знаєш або чув не раз,
Що жінку він узяв без віна
І сам, сердега, сиротина.
А потім бачиш – той бідняк –
Хто його зна, коли і як –
Землі накупить, хазяйнує:
А далі так собі панує,
Що на. У суд не йти брехать,
А як утерпіть, не сказать,
Як той Ховрах мовляв Лисиці,
Що видко пір’ячко на пиці.

Зозуля і Півень

– Як ти співаєш, Півне, веселенько…
– А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя,
Виводиш гарно так і жалібненько,
Що іноді аж плачу я…
Як тільки що почнеш співати,
Не хочеться й пшениченьки клювати, –
Біжиш в садок мерщій…
– Тебе я слухала б довіку, куме мій,
Аби б хотів співати…
– Ах ти, голубонько, ти, кралечко моя,
Поки співаєш на калині,
То й весело мені, і забуваю я
Свою недоленьку, життя своє погане
Та безталанне.
А тільки замовчиш
Або куди летиш, –
Заниє серденько, неначе на чужині…
І їстоньки – не їм, і питоньки – не п’ю,
Та виглядаю все Зозуленьку мою.
Як гляну на тебе – така ти невеличка,
Моя перепеличко,
А голосочок-то який!
Тонесенький, милесенький такий…
Куди той соловей годиться?
– Спасибі, братику, за добреє слівце.
Як не кохать тебе за се?
І ти виспівуєш, неначе та жар-птиця;
І далебі, що так, – пошлюся я на всіх. –
Де взявся горобець, послухав трохи їх
Та й каже: – Годі вам брехати
Та одно другого знічев’я вихваляти! –
Пурхнув – та й був такий.

За що ж, – хто-небудь попитає, –
Зозуля Півня вихваляє?
За те, що Півень годить їй
Та потакати добре вміє:
Рука, як кажуть, руку миє.

Лев та Вовк

Камінь та Черв’як

– Дивись ти, як хвинтить зачав!
Неначе й справді пишна птиця! –
Так Камінь, лежачи в пшениці,
На дощик верещав. –
А глянь, іще й радіють люди;
Запевно, всі вони дурні, –
Аж чудно, далебі, мені!
Ну що їм від того прибуде,
Як дощ поналива води?
Хоч опісля вже й не ходи.
І росяно, і кально, скрізь калюжі, –
Погано та ще й дуже.
Та що вже будемо робить:
Самому всіх не перевчить!
Я тутечки лежу відколи –
Звичайно, мов мене й нема;
Де не покинуть – все дарма,
А й слова доброго не чув собі ніколи. –
Бодай їм дихать так!
– Мовчи лиш, дурню, не базікай, –
Тут став казать йому Черв’як. –
Сей дощик – радість всім велика,
Земля посхла була – от він її змочив;
Травицю трохи підживив.
Пашня зовсім була пов’яла.
Мов тая в’яла риба стала, –
Він їй головоньку підняв,
А добрим людям щастя дав…
А з тебе що? Лежиш, ледащо!
Такії лежні людям нащо.
Лежи ж, коли лежати звик,
Та не базікай, дурню, дуже.

Буває, інший чоловік
Все приндиться, що довго служе.
А що в йому?
Те, що й у Камені тому.

Вовк і Кіт

В село із лісу Вовк забіг…
Не думайте, що в гості, братця!
Ні, в гості Вовк не забіжить;
А він прибіг, щоб де-небудь сховаться:
Проклятий люд з собаками настиг…
І рад би Вовк в які ворота вскочить,
Та лишенько йому: куди не поглядить –
Усюди Вовченька недоленька морочить, –
Хоч сядь та й плач;
Ворота, як на те ж, кругом усі заперті,
А дуже Вовкові не хочеться умерти
(Бо ще він не нажився, бач!),
А гірше од людей – од видимої смерті…
Коли глядить –
На загороді Кіт сидить,
На сонечку мурликає-дрімає.
Підскочив Вовк і до Кота мовляє:
– Котусю-братику! Скажіть мені скоріше,
Хто із хазяїнів отут усіх добріший?
Я хочу попрохать, щоб хто мене сховав
На сей недобрий час. Я б у пригоді став.
Чи чуєш гомін той? За мною то женуться.
Котусю-батечку! Куди ж мені поткнуться?
– Проси мерщій Степана,
Він добрий чоловік, – Кіт Вовкові сказав.
– Так я у його вкрав барана.
– Ну, так навідайсь до Дем’яна.
– Е, і Дем’яна я боюсь:
Як тільки навернусь,
Він і згадає поросятко.
– Біжи ж, аж ген живе Трохим!
– Трохим? Боюсь зійтися з ним:
З весни ще злий він за ягнятко!
– Погано ж! Ну, а чи не прийме Клим?
– Ох, братику! Теля я в його звів!
– Так, бачу, ти усім тут добре надоїв, –
Кіт Вовкові сказав, –
Чого ж ти, братику, сюди і забігав?
Ні, наші козаки ще з розуму не спали,
Щоб Вовка од біди сховали!
І так-таки ти сам себе вини:
Що, братику, посіяв, те й пожни!

очень прікольно спасібо что есть такой сайт) уже которій раз ви мне помагаете)))))

Мета. Ознайомити дітей із жанром байки, розвивати способи і види читання байки, вчити передавати інтонаційно особливості характерів дійових персонажів байки, оцінювати їхні вчинки, виявляти мотиви їхньої поведінки; виховувати у дітей товариськість.

Скачать:

Вложение	Размер
bayki.doc	56 КБ

Предварительный просмотр:

Тема. Байки. Леонід Глібов “Лебідь, Щука і Рак”

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання. Портрет Л. І. Глібова, предметні малюнки із зображенням лебедя, щуки, рака; ілюстрації до байок, виставка книг поета, записи на дошці до розчитки, слайди, мультимедійна дошка.

1. Створена ініціативна група у складі 3 учнів, члени якої отримали завдання:

1.1. пояснити значення слова “байка” за тлумачним словником;

1.2. підготувати повідомлення про історію виникнення жанру;

1. 3. підготувати повідомлення про поетів, що працюють у даному жанрі.

2. Створені творчі групи, які отримали завдання:

2.1. обрати байку, прочитати;

2.2. намалювати ілюстрацію до байки;

2.3. підібрати відповідні змісту байки прислів’я.

І. Організаційний момент.

З думками зберись і до праці мерщій.

Ти всі перешкоди здолати умій!

Працюй наполегливо, швидко, старанно,

Щоб жодна хвилинка не втратилась марно!

Я очікую, що на уроці ви будете: слухати, читати, відгадувати загадки, міркувати, відповідати, дізнаватися про нове, поповнювати свій словничок. (Очікування записані на дошці).

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Складання оповідання за питаннями.

Діти у вас на партах лежать пронумеровані записки із питаннями. Станьте в один ряд і дайте повну відповідь на них.
Яка пора року настала?
Яка температура сьогодні надворі?
Чи є сонце, вітер, дощ чи сніг?
Як виглядають дерева?
Що тобі до вподоби взимку?
Яка із запропонованих ілюстрацій відповідає опису?
Якщо поєднати ваші відповіді, що у нас вийде? Який заголовок можна дібрати до тексту? Що таке оповідання? Які жанри літературної творчості ви ще знаєте?

2. Мозковий штурм “Жанри”:

Вірші
Казки
Оповідання
П’єси
Приказки
Прислів’я
Скоромовки

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні ми познайомимося ще з одним літературним жанром, але з яким саме ви дізнаєтесь, розгадавши кросворд.

ІV. Опрацювання нового матеріалу.

Пояснення значення слова за тлумачним словником.
Знайомство із вступом до розділу.

Прочитайте на с. 129 підручника вступ до теми. Яка головна особливість байки? Хто створює байки?

Розповідь про історію виникнення байки (повідомлення члена ініціативної групи).
Розповідь про письменників, які працювали у жанрі байки (повідомлення члена ініціативної групи).
Розповідь учителя про Л. Глібова.

Народився Л. Глібов у с. Веселий Поділ на Полтавщині 5 березня 1827 року. Його батьки були добрими, освіченими людьми, культурними. Іван Назарович, батько письменника, працював управителем маєтку поміщиків. Мати, Олена Гаврилівна, виховувалась у родині пана Трощанського.

У дитинстві Льолик, як усі його називали, був веселим і жвавим. Йому подобалось усе красиве, але найбільше він любив доглядати за квітами. Любив слухати народні пісні, зачаровувався звичаями і обрядами.

Коли настав час здобувати освіту в гімназії, тринадцятирічний хлопець так засумував за рідною домівкою, що всю тугу вилив у своєму першому вірші “Сон”.

Л. Глібов любив дітей. Якийсь час працював учителем історії і географії. Але хвороба серця і легень підірвала здоров’я Леоніда Івановича. Втративши зір, він продовжував писати під лінійку з лупою. Залишив Л. Глібов великий доробок: байки, віршовані загадки, казки, акровірші, жарти. Вони принесли йому славу, його шанують, люблять і знають не тільки в Україні, а й в усьому світі.

6. Відгадування загадок.

- А тепер давайте подивимось, з якими героями байки Л. Глібова ми зустрінемось зараз. Відгадайте загадки.

Швець – не швець, кравець – не кравець, тримає в роті щетинку, в руках – ножиці. (Рак)

Упіймав Івасик рибу.

Але витягати – мука,

Бо сердита і велика

На гачок зловилась… (щука).

Мов знак запитання став,

Повільно озером поплив,

Умить піднявся – летить у небі

Ширококрилий, білий… (журавель).

Де ми можемо зустріти цих героїв? (На озері, біля води).

Опрацювання байки Л. Глібова “Лебідь, Рак і Щука”

1. Робота над змістом ілюстрації до байки.

- Розгляньте ілюстрацію на с. 120. скільки героїв байки зображено? Біля яких предметів вони трудяться?

2. Словникова робота.

Поклажа – невеликий багаж.

Бесіда про поведінку тварин, що є дійовими особами.

Роздивіться кого і як зобразив художник. Почнемо з лебедя. (Гарний білосніжний птах, широко розпростер свої крила і намагається злетіти, але упряж стримує його).Що ви можете сказати про особливості життя цього птаха? (Живе на воді і на суші, перелітний).
Яким намальовано Рака? (Величезний, вирячив очі, повзе назад). Що ви знаєте про цю істоту? (Живе у воді, пересувається “задом-наперед”).
Як зображено Щуку? (Велика, темно-зелена, сильна, але не може потягти віз). Що ви знаєте про Щуку? (Живе у воді, живиться дрібною рибою, хижа).
Чи є щось спільне у цих тварин? (Середовище їхнього проживання – вода, річка).

4. Слухання твору (виразне читання учителем).

5. Робота над ідейним спрямуванням байки.

- Скажіть, що нагадує цей твір? (Віршовану казку).

- Прочитайте, що вирішили зробити тварини?

- Чому їм не вдалося зрушити хуру?

- Якими словами передано дії кожного з персонажів?

- Що ж хотів підкреслити автор такою домовленістю?

- Яке ставлення самого байкаря до такого підходу до цієї справи?

- Який висновок робить автор? Прочитайте.

- На що схожі ці слова?

- Запам’ятайте ці слова, користуйтеся ними у нагоді.

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться

За щасливий день вчорашній

І до сонця потягніться,

В різні боки нахиліться,

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

7. Робота над вдосконаленням техніки читання. (Читання слів, складів, речень з дошки).

Самостійне читання байки.

Ознайомлення із правилами декламування байки.

10. Виразне читання байки.

VІ. Поглиблення, закріплення вивченого матеріалу.

Читання представниками груп байок, дібраних додатково.
Демонстрація виконаних ілюстрацій.
Визначення моралі байки, зачитування прислів’їв до байки.

VІІ. Підсумок уроку.

З яким новим жанром ми познайомилися?
Чим байка відрізняється від вірша?
Які нові слова ви запам’ятали?
Хто є найвідомішими байкарями?

VІІІ. Домашнє завдання.

Вдома вивчити напам’ять байку Леоніда Глібова “Лебідь, Рак і Щука’’

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківська обласна Рада

Харківська обласна державна адміністрація

Головне управління освіти і науки

Харківської обласної державної адміністрації

Мета:Ознайомити дітей із жанром байки; розвивати способи і види читання байки; вчити передавати інтонаційно особливості характерів персонажів; оцінювати їхні вчинки; виявляти мотиви їхньої поведінки, розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати в дітей товариськість, переконання, що тільки злагоджена і продумана робота може принести радість успіху

Обладнання: предметні малюнки Лебедя, Щуки і Рака, портрет Л. Глібова, ілюстрація до байки, презентація.

I. Організаційний момент

Доброго ранку! Доброго дня!

Доброго вечора кожного дня!

В школі, як завжди з вами, є я.

Нехай буде мир і злагода в нас

Кожному дню – безхмарного неба,

Кожній оселі – щастя і хліба.

Нехай усміхаються люди щодня.

Доброго ранку! Доброго дня!

II. Розвиток фонематичного слуху та артикуляції.

1. Розминка для очей.

- Зі сторони в сторону,

- Обвести очима сторони прямокутника,

- Роздивляємось велику веселку,

На річці Роман спіймав руками рака.

Рак за руку ущипнув Романа.

Прочитати повільно (хором)

- Накрапає дощ (тихо).

- Дощ пускається сильніше (голосніше(.

- Дощ слабшає (тихіше).

- Дощ припинився (читання припиняється).

3. Вправи на вимову звуків, складів, слів.

- Як ричить мале тигреня? (р-р-р).

- Як гарчить собака? (гр-р-р).

- Як каркають ворони? (кар-р-р).

III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

1. Розповідь вчителя про творчість Л. Глібова

- Прочитайте вислів про байку.

Здається, байка просто бреше,

А справді ясну правду чеше,

Нікого в світі не мине,

Читайте, згадуйте про мене.

- А згадувати про неї просить видатний український байкар Леонід Іванович Глібов.

- Народився Леонід Іванович Глібов на Полтавщині 5 березня 1827 р. Його батьки були добрими, освіченими, культурними людьми.

Л. Глібов любив дітей. Якийсь час працював учителем географії і історії. Але хвороба підірвала його здоров’я. Майже втративши зір, він продовжував писати під лінійку з лупою. Глібов великий доробок: байки, віршовані загадки, жарти, казки, акровірші. Вони принесли йому славу. Його шанують, люблять і знають не тільки в Україні, а й в усьому світі.

- для кого Л. Глібов писав свої твори?

3. А тепер давайте подивимось, з якими героями ми зустрінемось у байці.

- Іде в горщик чорне, а з горщика – червоне. (Рак).

Білі хороми, червоні підбори. (Лебідь)

- В річці риба проживає – Довгу морду вона має,

Гострі зуби, хижу вдачу – В річці всі від неї плачуть. (Щука).

- Де з цими героями ви зустрічались? (На озері).

IV. Робота над змістом ілюстрації до байки.

1. Розгляньте ілюстрацію, на якій зображені наші герої.

- Роздивіться, кого і як зобразив художник.

Гарного білосніжного лебедя, який розпростерши чудові крила, від натуги розкрив червоного дзьоба, хоче злетіти вгору, ремінна упряж стримує його, не дає злетіти.

1 – ша група – про лебедя,

2 – га група - про рака,

3 – тя група – про щуку.

3. Словникова робота

- Добротний віз – відшліфована кожна дощечка, міцний;

- Ремінна упряж – вищого ґатунку;

- Поклажа – неважкий багаж.

(вправляння у правильності читання).

- Чи є щось спільне в усіх цих персонажів? (Ні. Всі вони різні за способом життя, зовнішніми і внутрішніми ознаками.

V. Слухання байки.

Читає вчитель, ніби розповідаючи байку.

- А тепер послухайте байку, де діють ці персонажі.

- Що вам нагадує цей твар? (Казку, вірш).

- Так, це віршована казка, в якій діють тварини.

VI. Робота над ідейним спрямуванням тексту.

2. Вибіркове читання.

- То в чому ж тоді справа? Чому Лебідь, Рак і Щука не можуть зрушити хуру з невеличким вантажем з місця? ( Прочитайте про це. )

- Якими словами передано дії кожного персонажу? (Лебідь рветься, Рак упирається, Щука тягне).

3. Ідейне спрямування твору. Висновки.

- Чи могли діяти в одному напрямку персонажі? (Ні).

- Що ж тоді хотів підкреслити автор такою домовленістю? (Причина невдачі криється в непогодженості дій. Вони домовились зробити спільну справу (приставити хуру), але діяти спільно не вміли).

- Як ви гадаєте, чи випадкові герої байки – лебідь, рак і щука? (Мабуть, ні. Автор підібрав таких дійових осіб, які ніяк не могли порозумітись, бо вони дуже різняться між собою).

- В чому ж причина того, що віз і досі там? (У відсутності погодженості дій, нерозуміння погодженості дій, нерозуміння спільного в справі).

- Як ви гадаєте, автор схвалює чи засуджує такий підхід до справи? (Він просто висміює, засуджує його).

- Запам’ятайте цей вислів, користуйтесь ним при нагоді в житті. Він допоможе вам влучно оцінити зміст роботи та її результати, коли немає погодженості між діями виконавців. Остерігайтесь бути учасниками таких дій.

VII. Робота по виробленню навиків виразності читання.

- Скільки персонажів беруть участь у байці?

VIII. Домашнє завдання: вивчити байку напам’ять.

Читайте также: