Хіміотерапія при раку молочної залози


  • Как возникает рак молочной железы?
  • Типы рака молочной железы
  • Причины и факторы риска
  • Симптомы рака молочной железы
  • Самостоятельная диагностика рака груди
  • Диагностика
  • Стадии рака молочной железы
  • Лечение рака молочной железы
  • Прогноз при раке молочной железы

Как возникает рак молочной железы?

Рак груди развивается так же, как и любая другая злокачественная опухоль в организме. Одна или несколько клеток железистой ткани в результате произошедшей в них мутации начинают аномально быстро делиться. Из них образуется опухоль, способная прорастать в соседние ткани и создавать вторичные опухолевые очаги — метастазы.

Мутации, которые приводят к РМЖ, бывают наследственными и приобретенными .

Распространенными наследственными генетическими причинами рака молочной железы становятся мутации в генах BRCA1 и BRCA2. Носительницы мутации BRCA1 имеют риск заболеть раком молочной железы 55–65%, а носительницы BRCA2 — 45%. Такие генетические дефекты передаются по наследству от родителей детям, они становятся причиной рака молочной железы примерно в 15% случаев.

Намного чаще опухоль возникает из-за приобретенных мутаций: они возникают в клетках молочной железы и не передаются по наследству. Например, в 20% случаев увеличено количество копий гена, кодирующего HER2 — белок-рецептор, который находится на поверхности клеток и стимулирует их размножение.

Типы рака молочной железы

Злокачественные опухоли груди делятся на два типа: протоковые и железистые. Протоковый рак молочной железы встречается чаще. Он может быть внутриэпителиальным (in situ) и инвазивным. У внутриклеточного протокового рака молочной железы более благоприятный прогноз, он редко дает метастазы и излечивается в 98% случаев. Инвазивный же вариант опухоли склонен к бесконтрольному росту и генерализации процесса.


Железистый рак молочной железы может быть дольковым (инвазивная лобулярная карцинома) или произрастать из других клеток железистой ткани. Для долькового рака нередко характерен мультицентричный рост. Скорость увеличения в размерах и сроки метастазирования форм узлового рака груди зависят от степени дифференцировки опухоли.

Причины и факторы риска

К сожалению, полной информации о причинах возникновения рака молочной железы у ученых пока нет. Существует список факторов риска, влияющих на вероятность появления опухоли, однако у некоторых болезнь диагностируют при отсутствии этих факторов, другие же остаются здоровыми при наличии сразу многих из них. Тем не менее, ученые все же связывают развитие рака груди с определенными обстоятельствами, наиболее часто предваряющими его появление. К ним относятся:

  • Возраст. Большинство случаев РМЖ приходятся на женщин в возрасте 55 лет и старше.
  • Наследственность. Если РМЖ диагностирован у кого-то из близких родственников, риск повышается вдвое.
  • Рак молочной железы в анамнезе.
  • Повышенная плотность ткани молочной железы по результатам маммографии.
  • Некоторые доброкачественные новообразования в молочной железе.
  • Раннее начало менструаций — до 12 лет.
  • Поздняя менопауза — после 55 лет.
  • Отсутствие детей или поздние (после 35 лет) первые роды.
  • Воздействие радиации, например, в ходе лучевой терапии, проводимой для лечения другого типа рака.
  • Курение и злоупотребление алкоголем. Если женщина ежедневно потребляет 28–42 г этилового спирта, ее риски повышаются на 20%.
  • Лишний вес и низкая физическая активность.
  • Использование гормональных препаратов: оральные контрацептивы, заместительная гормональная терапия в постменопаузе.
  • Травмы молочных желез.
  • Сахарный диабет.
  • Работа по графику с ночными сменами.

Симптомы рака молочной железы

На ранних стадиях рак молочной железы, как правило, никак клинически не проявляется. Чаще всего опухоль обнаруживается самими больными или выявляется случайно при проведении профилактических исследований.

Пациентки обычно жалуются на наличие пальпируемого образования, выделения из соска. Боль является редким симптомом рака грудной железы, однако болевой синдром может выйти на первый план на этапе генерализации процесса, в особенности при распространении метастазов в кости.

Довольно часто выявляются такие признаки рака груди, как появление асимметрии вследствие изменения размеров пораженной железы. Уменьшение, смещение кверху, деформация и сморщивание молочной железы может наблюдаться при скиррозной (фиброзной) форме опухоли. Напротив, увеличивается грудь на стороне поражения при быстром росте образования или из-за отека, который формируется по причине нарушенного оттока лимфы.

При распространении новообразования в подкожную клетчатку могут наблюдаться изменения кожи. При этом выявляются следующие симптомы рака молочной железы:

Иногда, при распространении опухоли на поверхность кожи могут наблюдаться такие признаки рака груди, как покраснение и изъязвление. Наличие этих симптомов говорит о запущенности процесса.

Изменения соска тоже могут определяться, но только на поздних стадиях. При этом имеют место такие симптомы рака грудной железы, как:

  • Симптом Форга — на стороне поражения сосок находится выше, чем на здоровой стороне.
  • Симптом Краузе — сосок утолщен, складки ареолы заметно выражены.

Такой признак рака молочной железы, как патологические выделения, является довольно редким, но в ряде случаев может быть единственным симптомом, который выявляется при осмотре. Часто выделения носят кровянистый характер, реже встречаются серозные и гнойные.

Также были выделены особые формы рака груди, которые проявляются типичной симптоматикой. К ним относятся:

  • Отечно-инфильтративная форма, для которой характерно увеличение и отечность железы, мраморный цвет кожи, выраженная гиперемия.
  • Маститоподобная. Данный вид рака груди проявляется уплотнением пораженной груди, повышением температуры тела.
  • Рожистоподобная форма, при которой на коже выявляются очаги (иногда появляются изъязвления), которые внешне напоминают рожистое воспаление.
  • Панцирная форма характеризуется наличием множественных узлов, за счет которых происходит сморщивание и деформация железы.
  • Рак Педжета — поражает сосок и ареолу. При данной разновидности наблюдают утолщение соска, изменение кожи в виде покраснения и уплотнения, образование корок и чешуек.

Иногда люди, интересуясь по каким признакам можно распознать наличие опухоли молочной железы, по ошибке ищут симптомы рака грудины. Данное название является неверным, так как грудина является центральной плоской костью грудной клетки и даже при метастазировании злокачественного образования груди практически никогда не поражается.

Самостоятельная диагностика рака груди

Самостоятельно проверять грудь на наличие узелков или каких-либо других изменений стоит раз в месяц после менструации. Домашнюю диагностику удобнее всего проводить, принимая ванну или находясь под душем. О любых изменениях, которые удалось обнаружить, стоит как можно быстрее рассказать врачу.

Порядок проведения самообследования молочных желез:

  • Разденьтесь выше пояса и встаньте перед зеркалом.
  • Поднимите руки вверх и заведите их за голову. Внимательно осмотрите грудь. Повернитесь правым, левым боком.
  • Ощупайте молочные железы в положении стоя сложенными указательным, средним и безымянным пальцем. Начинайте с верхней наружной части груди и двигайтесь по часовой стрелке.
  • Сожмите сосок двумя пальцами. Проверьте, выделяется ли из него что-нибудь.
  • Снова ощупайте молочные железы — теперь в положении лежа.

70% случаев рака молочной железы выявляются пациентами самостоятельно в результате самообследования груди.

Диагностика

Диагностика рака молочной железы начинается с беседы. На этом этапе для врача важно оценить жалобы женщины и выяснить, встречались ли случаи рака молочной железы в её семье, если да — насколько часто. Это помогает заподозрить наследственную форму рака, связанную с мутациями в генах BRCA1, BRCA2, NBS1, CHECK, TP53.

Далее врач осматривает, ощупывает молочные железы, проверяет, нет ли в них узлов и уплотнений, не увеличены ли лимфатические узлы в подмышечной, надключичной и подключичной областях.

После осмотра врач может направить женщину на маммографию — рентгенографию молочной железы. Показаниями к этому исследованию являются: уплотнения в молочной железе, изменения со стороны кожи, выделение крови из соска, а также любые другие симптомы, которые могут указывать на злокачественную опухоль. Также для диагностики рака молочной железы назначают ультразвуковое исследование. Маммография и УЗИ являются взаимодополняющими методами, каждый из них имеет свои преимущества:

Маммография

УЗИ молочных желез

Позволяет обнаружить патологические изменения за 1,5–2 года до появления симптомов.

При кровянистых выделениях из соска можно провести дуктографию — рентгенографию с контрастированием молочных протоков. Это помогает получить дополнительную полезную информацию.

Высокая чувствительность — точная диагностика до 90% случаев рака.

Возможность обнаружить микрокальцинаты до 0,5 мм.

Безопасность — нет воздействия на организм рентгеновскими лучами.

Хорошо подходит при высокой плотности ткани молочной железы, у молодых женщин (до 35–45 лет).

Позволяет отличать кисты (полости с жидкостью) от плотных опухолей.

Позволяет оценить состояние регионарных лимфатических узлов.

Хорошо подходит для контроля положения иглы во время биопсии.

Магнитно-резонансная томография — высокоинформативный метод диагностики злокачественных опухолей молочной железы. Ее применяют при лобулярном раке, когда неинформативны маммография и УЗИ, а также для оценки размеров и расположения опухоли, что помогает определиться с тактикой хирургического лечения. МРТ может применяться для скрининга у женщин-носительниц аномальных генов, связанных с повышенным риском рака молочной железы, при отягощенном семейном анамнезе.

О роли биопсии в диагностике рака молочной железы рассказывает врач Европейской клиники Портной С.М.:


В лаборатории проводят цитологическое и гистологическое исследование, то есть оценивают строение отдельных клеток и ткани. В настоящее время доступны молекулярно-генетические исследования: они помогают выявить мутации, за счет которых произошло злокачественное перерождение, и подобрать оптимальную противоопухолевую терапию.

Биопсия позволяет выяснить, является ли опухоль злокачественной, а также определить ее тип и стадию. Кроме того, исследование биопсийного материала дает ответ на вопрос, является ли опухоль гормонозависимой , что также влияет на схему лечения.

После того как рак диагностирован, важно определить его стадию и понять, насколько сильно он распространился в организме. Для этого применяют следующие исследования:


Стадии рака молочной железы

Стадирование при раке молочной железы опирается на общепринятую систему TNM. Буква T в этой аббревиатуре обозначает размер первичной опухоли:

Буквой N обозначают наличие метастазов в регионарных лимфатических узлах. N0 — очаги в лимфатических узлах отсутствуют. N1, N2 и N3 — поражение разного количества лимфатических узлов.

Буква M обозначает наличие отдаленных метастазов. Рядом с ней может быть указана одна из двух цифр: M0 — нет отдаленных метастазов, M1 — отдаленные метастазы имеются.

В зависимости от значений T, N и M, выделяют пять основных стадий рака молочной железы (внутри некоторых из них есть подстадии):

  • Стадия 0: рак на месте.
  • Стадия I: опухоль в молочной железе диаметром до 2 см.
  • Стадия II: опухоль в молочной железе диаметром до 5 см и более, могут быть метастазы в подмышечных лимфоузлах на стороне поражения.
  • Стадия III: опухоль в молочной железе до 5 см и более, может прорастать в грудную стенку или в кожу, имеются очаги в регионарных лимфатических узлах.
  • Стадия IV: опухоль может быть любых размеров, не имеет значения, поражены ли регионарные лимфоузлы. Если обнаруживают отдаленные метастазы, всегда диагностируют рак четвертой стадии.

Лечение рака молочной железы

Стратегия лечения рака молочной железы должна подбираться индивидуально для каждой пациентки с учетом таких факторов, как тип опухоли, стадия, чувствительность новообразования к гормональной терапии. Берется во внимание и общее состояние больной. Если опухоль обнаружена на ранних стадиях и выбрана правильная тактика ведения пациентки, то шанс полностью вылечить рак груди является весьма высоким.

Выберите врача-онколога и запишитесь на приём:


Пластический хирург, онколог-маммолог, доктор медицинских наук


Хіміотерапія при раку молочної залози зазвичай проводиться після оперативного лікування з видалення пухлини. В цьому випадку вона називається ад’ювантною та спрямована на усунення залишкових ракових клітин у місці операції, запобігання рецидиву.

Вона може поєднуватися з гормональною або імунотерапією. Особливо показано введення антинеопластичних препаратів якщо є метастази у лімфовузлах або клітини пухлини не чутливі до гормонів та факторів росту.

У деяких випадках проводять лікування цитостатиками до хірургічного втручання, щоб зменшити поширення хвороби перед резекцією. Завдяки введенню препаратів з’являється чітка межа між здоровими та мутувавшими клітинами.

Поширені схеми та ліки

Поєднання медикаментів та тривалість циклу залежать від типу пухлини та стадії. Перед вибором протоколу велике значення відіграє докладне вивчення онкоклітин, виявлення чутливості до препаратів та гормонів.


При раку грудей зазвичай використовують схеми з двох або трьох компонентів, рідко – чотирьох. Намагаються поєднувати ліки з різних груп та з відмінними побічними ефектами. Поширені такі схеми:

  • CMF – лікування Циклофосфамідом, Метотрексатом та Флюороурацилом (5-Фторурацилом).
  • FEC – Флюороурацил (5-Фторурацил), Епірубіцин, Циклофосфамід.
  • FAC – комплекс з Флюороурацилу (5-Фторурацилу), Доксорубіцину та Циклофосфаміду.
  • CAF – ще одна схема з використанням Циклофосфаміду, Доксорубіцину та Флюороурацилу (5-Фторурацилу).
  • CEF – Циклофосфамід, Епірубіцин, Флюороурацил (5-Фторурацил).
  • Доцетаксел у поєднанні з Паклітакселом.
  • Доцетаксел, Карбоплатин, Трастузумаб.
  • Доцетаксел, Цисплатин.
  • АС – Доксорубіцин, Циклофосфамід.

Існують й інші варіанти. Вибір багато в чому залежить від наявності або відсутності метастазів у лімфовузлах.

Крім класифікації за назвами, прийнято розділяти препарати за кольорами. У цьому випадку мова йде про червону, жовту, блакитну або білу хімію. При пухлині у грудях найактивніше застосовується червона. До її складу входять алкілуючі з’єднання, які ушкоджують ДНК мутованих клітин та перешкоджають їх поділу. Це найбільш потужний варіант впливу. Єдиний мінус – більш виражені побічні ефекти.


Лікування пухлини грудей на першій стадії

Найкращі результати можна отримати при лікуванні пухлини на початковому етапі. У 90% випадків вдається врятувати пацієнтку. Це пов’язано з тим, що пухлина поки знаходиться тільки у межах грудей та її розмір не перевищує пари сантиметрів. Немає необхідності у видаленні метастазів.

Найчастіше після операції на цьому етапі призначають ТАС-терапію в яку входять:


  • Доцетаксел – рослинний засіб з групи таксанів. Він порушує клітинний мітоз завдяки зміні властивостей мікротрубочок у цитоплазмі мутованих структур.
  • Доксорубіцин – спеціальний антибіотик, який зв’язується з ДНК, що заважає відтворенню генного матеріалу.
  • Циклофосфамід – цитостатичний засіб, який гальмує поділ онкоклітин.

Використовується шість циклів подібного лікування. Також можлива схема AC, коли використовується тільки два останніх компоненти. Це так-звана червона терапія. Для підвищення ефективності щотижня додають ін’єкції Паклітакселу – ще одного таксану рослинного походження. Можливе застосування CMF, FAC-терапії.

Хіміотерапія на другій та третій стадії раку молочної залози

На цьому етапі розмір пухлини від двох до п’яти сантиметрів. Вона проростає тканини залози та вже починає поширюватися на лімфовузли. На другій стадії метастази знаходять у пахвових вузлах, а на третій – практично у всіх оточуючих судинах лімфатичної системи.

На цій стадії хіміотерапію призначають відразу після постановки діагнозу з метою зменшити утворення. До операції ефективною вважається схема ТАС. Якщо немає рецепторів до фактору росту, то кращі:


  • NeoSphere – являє собою чотири цикли лікування з введенням Доцетакселу.
  • Tryphaena – у цьому випадку перший препарат поєднують з Карбоплатином.

Після операції потрібно ще до 6 циклів ТАС-терапії. Якщо є рецептори до фактору росту, то для зниження ймовірності рецидиву використовують додаткові ін’єкції Трастузумабу. Ця речовина містить антитіла, які взаємодіють з патологічними рецепторами та заважають їх роботі.

Схеми введення антинеопластичних агентів на четвертій стадії

На цій стадії процес надто поширений, є віддалені метастази, тому хвора може вважатися неоперабельною. Сюди ж відносять пацієнток, які вже пройшли через резекцію та інші варіанти лікування, але вони не подіяли належним чином.

Звичайна мета лікування – полегшення стану та поліпшення якості життя хворої. Хіміотерапевтичні засоби призначаються при цьому не завжди. Показано лікування, якщо:

  • Вражені життєво важливі органи (печінка, мозок).
  • Симптоматика хвороби дуже виражена.
  • Жінка молода та ще не досягла 45 років.
  • У крові дуже високий вміст білка Ki67, який продукується при активному діленні клітин.

Найбільш поширені цикли з використанням ТАС, FAC або FEC-терапії. Якщо медпрепарати не поліпшать істотно стан хворої, то їх не призначають.


Як проходить введення хіміотерапії

Препарати зазвичай вводяться внутрішньовенно. Хіміотерапія проходить у денному стаціонарі, коли жінка приїжджає тільки на процедуру введення ліків. Це найбільш поширена практика. Спосіб життя пацієнтки при цьому не порушується.

Але подібний підхід можливий тільки якщо немає відстроченої блювотної реакції. Інакше будуть потрібні додаткові внутрішньовенні уколи протиблювотних. Для деяких схем, коли ліки вводяться цілодобово, необхідна госпіталізація.

Тривалість циклу зазвичай становить близько півтора місяці. У цей проміжок входить від двох до дев’яти процедур.

Від чого залежить результативність лікування

Згідно з останніми дослідженнями особливо на результативність терапії впливають:


  • Присутність гормональних рецепторів у клітинах пухлини. Гормонозалежні пухлини краще реагують на лікування хіміопрепаратами. До тричі негативним онкопатологіям набагато складніше підібрати схему. Але зате при правильно підібраному лікуванні частота рецидивів нижче на 40%.
  • Наявність особливого рецептора до фактору росту HER2. Свідчить про більшу агресивність пухлини та необхідність додаткового лікування.
  • Вік пацієнтки. Жінки, що ввійшли у клімактеричний період, зазвичай краще реагують на лікування та рецидивів у них менше. Виявлення пухлини у дітородному віці, що трапляється у 18% випадків, знижує ефективність використання антинеопластичних агентів та гормонів.

Оцінку ефективності проводять через 2-3 цикли лікування.

Примітка!

Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!


  • Як проходять критичні дні при клімаксі та що таке менопауза
  • Допустима норма затримки місячних
  • Чому перед місячними з'являються прищі, під час або після них
  • Часта менструація - два або три рази на місяць, що робити?
  • Причини циститу у жінок - фактори викликають захворювання


  • Трихомоніаз у чоловіків - від діагностики до профілактики
  • Відкрита травма пеніса - що робити?
  • Аглютинація сперматозоїдів - поняття, причини та лікування патології
  • Жовта сперма - причини, діагностика та лікування
  • Коллікуліт - симптоми, причини, діагностика та лікування


  • Тимомегалія у дітей - причини, симптоми, ступеня, лікування
  • Що можна їсти дитині при блювоті та після неї
  • Наслідки крововиливу в мозок у новонароджених
  • Інтоксикація у дитини - види, симптоми, лікування, відео
  • Дитина чеше вуха - можливі причини, різні засоби лікування


  • Жувальна гумка та зуби - користь чи шкода
  • Бюгельний протез на верхню щелепу - особливості, переваги
  • Люмініри на зуби - опис, відгуки, плюси та мінуси
  • Однофазна імплантація - переваги та недоліки, етапи установки моноблочних імплантів
  • Шинування рухомих зубів - специфіка та нюанси проведення


  • Хвороба Шамберга - симптоми, причини та можливе лікування
  • Свербіж при кондиломах - що робити, якщо вони сильно сверблять?
  • Засоби для видалення папілом в домашніх умовах
  • Свербіж між пальцями рук - симптоми, діагностика та лікування
  • Опукла родимка на обличчі та тілі - як позбутися та видалити


  • Видалення аденоїдів у дітей - показання до операції, проведення, наслідки втручання
  • Перфорація барабанної перетинки - ознаки та лікування
  • Вірусний кашель у дитини та дорослого - лікування
  • Закладає вуха при нежиті - лікування закладеності
  • Про що намагаються сказати палаючі вуха - від народних прикмет до захворювань


  • Причини виникнення шишки на шийному хребці
  • Вправи в басейні для хребта та протипоказання
  • Тендовагініт - що це таке, причини, лікування
  • Біль у спині справа - причини, лікування, симптоми
  • Подагра на руці - причини, симптоми та лікування


  • Шуми в серці у дітей - причини та лікування
  • Популярні та ефективні засоби від ВСД
  • Тиск при аритмії та причини аритмії
  • Дихальна аритмія серця, причини дихальної аритмії та діагностика
  • Діагностика розвитку серця у плода


  • Саркома кістки, причини, лікування, ознаки
  • Гострий лейкоз - причини, лікування
  • Що таке остеогенна саркома - симптоми, причини
  • Харчування при лейкозі - правильна дієта
  • Лімфобластний лейкоз - симптоми, причини, лікування
Хіміотерапія при раку молочної залози - основні препарати та їх вплив на організм хворого

Красиві груди - предмет гордості жінки, проте вона може стати і джерелом проблем. Згідно зі статистикою, саме молочні залози у жінок найчастіше уражаються раком. Якщо ж враховувати дані, що стосуються чоловіків, то рак грудей опиниться на другому місці за поширеністю серед усіх онкологічних захворювань. У світі щорічно реєструється близько мільйона випадків цієї хвороби. Хіміотерапія при раку молочної залози є одним з основних методів боротьби з цим захворюванням.

Що таке рак
Злоякісна пухлина залізистих тканин грудної залози називається раком молочної залози. В силу певних причин здорові клітини починають мутувати і посилено розмножуватися, що призводить до зростання пухлини. Якщо своєчасно не почати лікування, вона буде продовжувати збільшуватися, проростаючи в м'язи, шкіру і грудну клітку. Потрапляючи в лімфатичні судини, ракові клітини починають подорож по організму людини, утворюючи все нові і нові пухлини - метастази. У більшості випадків порушеними виявляються легені, печінка, головний мозок і кістки. Їх поразка призводить до загибелі хворого.

лікування
Лікарі рак молочної залози лікують комплексно:
• оперативне втручання (зазвичай це видалення цілком всієї молочної залози, але можлива і мастектомія);
• хіміотерапія;
• гормонотерапія;
• променева терапія.

Зазвичай ранні стадії хвороби лікуються тільки операбельність, при наявності метастазів і великих пухлинах застосовуються інші методи боротьби з раком.

хіміотерапія
Лікарський метод лікування, що застосовується для боротьби із злоякісними пухлинами допомогою використання цитостатиків (протипухлинних препаратів, що надають на пухлину шкідливу дію), називається хіміотерапією. Вона є системним видом лікування, так як впливає на всі ракові клітини, що існують в тілі хворого. Це її основна відмінність від інших методів, що надають дію тільки на певне місце в організмі людини (наприклад, променевої терапії).

При раку молочної залози хіміотерапія може використовуватися разом з хірургічним втручанням, застосовуючись як до операції, так і після, або ж як самостійний метод.
Як проводиться хіміотерапія
Лікування може здійснюватися як вдома, так і в умовах денного стаціонару. Деякі схеми лікування припускають введення препаратів протягом 48 годин, в такому випадку потрібна госпіталізація.
Хіміотерапію проводять циклами, так називається час, коли хворий отримує необхідний препарат. Потрібну кількість таких циклів складає курс лікування. Залежно від ліків може знадобитися від 4 до 7 циклів. Тривалість курсу може бути від кількох місяців до року.

Перед початком лікування лікар проводить обстеження пацієнтки, а також дізнається її вага і зріст, що необхідно для вибору правильного дозування препаратів. Щоб зменшити наслідки лікування, перед ним обов'язково проводиться премедикація, тобто прийом засобів для зниження побічних ефектів.
Лікування здійснюється при обов'язковому контролі аналізів крові.

види хіміотерапії
Існує кілька видів хіміотерапії:
1. ад'ювантна (додаткова, профілактична). Показанням до її проведення стає операбельність рак грудей. У свою чергу вона може бути двох типів:
- неоад'ювантна хіміотерапія. Це лікування, проведене до операції. Його завдання - зберегти здорові тканини грудної залози і зменшити розмір пухлини. Незаперечною перевагою неоад'ювантної хіміотерапії є можливість визначення ще до операції, до якого з хіміопрепаратів чутлива пухлина. До недоліків можна віднести труднощі при подальшому гістологічному аналізі освіти (в плані його класифікації), складності при визначенні рецепторів до прогестерону і естрогенів, а також затягування хірургічного втручання;

- ад'ювантна хіміотерапія після операції. Її мета - зупинити розвиток метастазів і запобігти появі рецидиву;
2. лікувальна хіміотерапія. Цей вид призначений для боротьби з генералізованою формою раку грудей, яка характеризується наявністю окремих метастазів і вираженим місцевим поширенням. Його основне завдання - зменшити розмір метастатических утворень;
3. індукційна хіміотерапія. Даний вид призначений для лікування місцево-поширеного неоперабельного раку грудей. Його призначення - зменшити пухлину до такої міри, щоб виявилося можливим впоратися з нею хірургічним шляхом.

Принцип вибору препаратів
Курс хіміотерапії для кожного пацієнта підбирається індивідуально, при цьому онколог орієнтується на наступні фактори:
• розмір пухлини;
• експресивність і ступінь диференціювання онкогена;
• гормональний статус новоутворення;
• функція яєчників;
• швидкість росту пухлини та її будова;
• вік хворий;
• залученість лімфовузлів в процес.

3. антибіотики. Ця група не має нічого спільного з традиційними антибіотиками. Її мета - уповільнити (інгбіровать) поділ генів (реплікацію). Найбільш відомим таким препаратом є адриамицин, що відноситься до групи антрациклінів. Його прийнято поєднувати з цітоксаном (циклофосфамідом);
4. таксани. Так називають клас агентів, завданням яких є дія на мікротрубочки. Будь-яка клітина людського організму має знаходиться в цитоплазмі цитоскелет. До його складу входять внутрішньоклітинні структури - мікротрубочки. Вони відіграють важливу роль у багатьох клітинних процесах і є структурними компонентами клітин. Білок, з якого побудовані мікротрубочки, називається тубулін. Таксани допомагають збірці мікротрубочок з димерів тубуліну, а також виступають у ролі їх стабілізаторів, не допускаючи виникнення деполимеризации (руйнування високомолярних з'єднань). Ці дії покликані перешкодити нормальним динамічних процесів реструктурування мікротрубочок всередині клітини, що є необхідною умовою поділу клітин, в першу чергу, ракових. Найвідоміші таксани - це доцетаксел і паклітаксел.

схеми лікування
Як вже говорилося, при лікуванні раку лікар випливає протоколам хіміотерапії, найбільш уживаними з них є наступні:
• CMF, що є поєднанням циклофосфана, метотрексату і фторурацилу;
• FAC вживання фторурацилу, адріабластін, циклофосфана;
• CAF прийом циклофосфану, адріабластін, фторурацилу;
• схеми з таксанами, в яких використовуються доцетаксел, паклітаксел.

Побічна дія
Хіміопрепарати борються саме з що швидко клітинами, які характерні для злоякісних утворень, але при цьому зачіпають і здорові клітини, що мають високу швидкість розвитку і зростання. Саме цим пояснюються негативні наслідки лікування:
• нудота;
• оскома;
• втома;
• випадання волосся;
• порушення менструального циклу;
• зменшення рівня лейкоцитів, що веде до зниження імунітету;
• настання менопаузи завчасно;
• синці, кровотечі.

Поява побічних ефектів пов'язано з різними чинниками, в число яких входить кількість і вид застосовуваних препаратів і індивідуальна реакція на них організму.

ефективність
Спрогнозувати наскільки ефективним виявиться лікування для кожної хворої практично неможливо, оскільки злоякісні клітини демонструють як повну, так і часткову стійкість до деяких лікарських засобів, а також можуть придбати її під час лікування. Ряд утворень піддаються тільки впливу хіміопрепаратів, хоча зазвичай завданням лікування стає стримування і контролювання процесу, а також полегшення його симптомів.
За даними Оксфордського університету, ад'ювантна хіміотерапія знижує до 70% ймовірність рецидиву, а значить, рятує безліч людей, подовжує тривалість їхнього життя і поліпшує її якість.

Рак грудей - страшне захворювання, проте з ним можна боротися. Надійним помічником у цьому випадку стає хіміотерапія. Її застосування сприяють поліпшенню результатів при лікуванні операбельного раку грудей, в запущених випадках вона стає основним можливим способом призупинити хворобу і продовжити життя пацієнта.

Читайте также: