Анапластичний рак щитовидної залози

В этой статье расскажем, чем опасен низкодифференцированный рак щитовидной железы. Читатель узнает статистику встречаемости этого заболевания. Поговорим о причинах болезни и группах риска. Важно узнать первые симптомы этой болезни. Ведь промедление в диагностике оказывается фатальным.

Чем опасен этот вид карциномы?


Врачи говорят о том, что рак – это не приговор. Большинство злокачественных патологий научились лечить и контролировать. Почему же анапластический рак щитовидной железы до сих пор вызывает опасения даже опытных онкологов?

По статистике только один человек из десяти с таким диагнозом проживает больше года. У болезни крайне негативный прогноз.

Второй отрицательный момент – это сложная диагностика болезни. В опухоли встречаются клетки разных видов. Поэтому врачу-морфологу сложно обнаружить маркеры именно этого заболевания. Обычно цитологическое (клеточное) исследование требуется дополнить иммуногистохимической диагностикой. Этот процесс более сложен и требует дополнительных затрат. Не каждое лечебное учреждение имеет возможность выполнить подобный анализ.

Почему появляется болезнь?


Анапластическая карцинома щитовидной железы – это заболевание, происхождение которого мало изучено. В крупных онкологических центрах такой вид рака встречается в 1-5% случаев. Это хорошая новость для пациентов, но врачи по-прежнему не могут провести качественное исследование этой патологии. Ведь объективные данные появляются при исследовании больших групп населения.

По мнению онкологов, анапластический рак щитовидной железы – следствие конечной дифференцировки клеток (последняя ступень трансформации) более простых форм этой онкологии. К такому выводу ученые пришли после обнаружения карциномы у пациентов, пролеченных и состоящих на учете со злокачественными опухолями щитовидки, но других типов (папиллярных, медуллярных, фолликулярных форм). Низкодифференцированная карцинома чаще всего встречалась у людей из этой группы.

Другим важным моментом стало обнаружение этой болезни при хронических процессах в органе. Анапластическая карцинома щитовидной железы была выявлена у пациентов с эндемическим зобом, тиреоидитом, гипертрофией. Эти люди, как правило, состояли на учете у врача-эндокринолога. Они сдавали анализы, получали лечение. Но в результат оказался неутешительным.

Предрасполагающим фактором стал пожилой и старческий возраст. Чаще всего анапластический рак щитовидной железы встречался у лиц после 65 лет. Однако, это не исключает появление болезни у молодых людей и даже детей.

Этот вид рака не наследуется. Но от родителей к детям передаются зобогенные и аутоиммунные патологии, которые являются факторами риска этой карциномы.

Клиническая картина болезни

Перечислим отличительные симптомы этой опухоли.


В остальном карцинома похожа на обычный рак. У пациента появляется плотная бугристая опухоль в шее. Она может сдавливать трахею, гортань и пищевод. В этом случае появляется осиплость голоса, беспричинный кашель, одышка. Нарушается функция слюнного глотания.

Шея может болеть. В некоторых случаях на ней появляется плотный болезненный инфильтрат. Он быстро распространяется на окружающие ткани. Визуально может напоминать абсцесс или язву. Из опухоли могут открываться свищи с кровянистым отделяемым. Это локальные проявления рака.

Системно организм реагирует на онкологию так:

  • пациент быстро утомляется;
  • у него появляется одышка, необоснованная слабость;
  • иногда рак сопровождается лихорадкой неясного генеза.

Классификация болезни

Любая онкология имеет 4 стадии. На первой опухоль расположена поверхностно. Вторая означает проникновение за пределы границ органа (например, для опухолей кожи рост за пределы дермальных покровов). На третьей стадии поражаются лимфатические узлы и другие ткани. На четвертой – увеличивается местная распространенность, появляются отдаленные метастазы. Это общие критерии, не специфичные для различных форм рака.

Но в случае анапластической карциномы градация стадий начинается сразу с четвертой. Это говорит о высокой злокачественности опухоли и плохом прогнозе болезни. Такая классификация свидетельствует о конечной степени развития онкологического процесса. Ведь такой рак появляется после пролеченных форм карцином.

Стадии низкодифференцированного рака:

  • IV а стадия. Злокачественные клетки расположены в ткани щитовидки и локальных лимфоузлах;
  • IVb стадия. Рак поражает близлежащие ткани и органы. Метастазы имеются в отдаленных лимфоузлах;
  • IVc стадия. Метастатическое поражение имеется не только в лимфатической системе, но и в органах.

Методы выявления заболевания

Для диагностики заболевания используются следующие методики:

  1. Тонкоигольная биопсия;
  2. Узи щитовидки;
  3. КТ и МРТ различных локализаций;
  4. Эндоскопические методики;
  5. Лабораторные исследования.

Диагноз рака можно выставить только на основе данных гистологии или биопсии. Клеточный состав в образце позволяет врачу-морфологу определить наличие злокачественных клеток, определить их тип. Проводить биопсию лучше в специализированном учреждении. Только опытные онкологи смогут получить результат с первого раза. Ведь промедление с диагностикой может стоить человеку жизни.


Ультразвук малоинформативен. Но предварительное УЗИ поможет разобраться с распространением опухоли. Кроме того, под контролем ультразвука гораздо проще выполнять тонкоигольную биопсию.

Компьютерная и магниторезонансная томографии помогут определить расположение метастазов и распространение болезни. КТ проводится с использованием йодконтрастных препаратов. В этом случае можно создать ЗD-модель опухолевых образований, определить их взаимоотношение с сосудами. Это полезно для хирургического лечения рака.

Эндоскопические исследования проводятся на полых органах. С помощью него определяется степень внедрения рака в гортань, трахею, пищевод. Используются эзофагоскопия и бронхоскопия.

Лабораторные исследования конкретно не указывают на этот вид рака. Но позволяют оценить состояние организма и подобрать необходимый вид терапии, скорректировать работу других органов.

Внимание! Низкодифференцированные раки не накапливают радиоционный йод. Поэтому сцинтиграфия не проводится.

Методы терапии


Недифференцированный рак щитовидной железы плохо поддается лечению. Ввиду быстрого распространения процесса и инвазии окружающих тканей хирургическое удаление опухоли невозможно. Однако, этот вид карцином чувствителен к рентгенотерапии. Для редукции клеток опухоли также применяют курсы химиотерапии. К сожалению, процент успеха даже комплексного подхода остается низким.

Хирургическое лечение анапластической карциномы щитовидной железы является паллиативным. Используются операции, позволяющие облегчить состояние пациента. При сдавлении опухолью трахеи накладывается трахеостома. При перекрытии пищевода и нарушении глотания хирурги устанавливают гастростому. Такие искусственные отверстия требуют ухода. Медперсонал обязан обучить пациента следить за стомой. В противном случае окружающие ткани быстро раздражаются и инфицируются.

Выводы

Анапластический рак щитовидной железы – это опасная патология, которую медицина не может контролировать. Быстрый рост и прогрессия болезни не дают врачам выполнить полноценное хирургическое удаление. Множественные метастазы нарушают работу не только щитовидной железы, но и других органов и систем. Атипия клеток карциномы затрудняет своевременную диагностику. Курсы лучевой терапии и химиопрепаратов приводят к кратковременной ремиссии, но не дают гарантии полного излечения. К сожалению, смертность при этой патологии превышает 90 % в первый год наблюдения.

Предотвратить подобное заболевание невозможно. Но встречается этот рак в 1-5% случаев от онкологий. Важно помнить о профилактике болезней щитовидной железы. Употребление достаточного количества йода с пищей, регулярные профилактические осмотры и здоровый образ жизни уберегут вас от этой патологии. Посетите врача, если у вас появились сомнения. Это поможет сохранить жизнь.

Сама рідкісна форма раку щитовидної залози
До самої рідко трапляється формі (0.5-1.5%) раку щитовидної залози відноситься анапластіческій рак щитовидної залози. У той же час це найважча форма раку щитовидної залози. Для цієї форми раку характерна найнижча частота виліковності. Протягом 3 років виживає тільки 10% пацієнтів з анапластичним раком щитовидної залози. Більшість пацієнтів не виживає протягом року після виявлення цієї патології.

Анапластичний рак відбувається з більш диференційованих форм раку щитовидної залози і навіть з зоба. Анапластичний рак щитовидної залози, як і папілярний рак, може виникнути через багато років (більше 20) після впливу радіації. У більшості випадків (понад 90%) на момент виявлення захворювання виникають шийні метастази. Наявність метастазів в шийних лімфовузлах є причиною високої частоти рецидивів і високої частоти смертності.

Анапластичний рак щитовидної залози, в більшості випадків, виявляється самим пацієнтом або членами його сім’ї, друзями, коли вони помічають припухлість на шиї. Коли лікар обмацує це утворення, воно зазвичай буває великим і щільним. Зазвичай ця пухлина росте дуже швидко. Пацієнт відзначає, що припухлість на шиї з’явилася буквально протягом декількох днів або тижнів і з кожним днем ​​вона стає більше.

Анапластичний рак проростає в сусідні тканини і органи і дає метастази в шийні лімфовузли та віддалені органи, такі як легені і кістки. На момент виявлення цього раку має місце проростання в трахею в 25% випадків. Тому багатьом пацієнтам з анапластичним раком щитовидної залози буває необхідна трахеостомія.

На момент виявлення діагнозу у 50% пацієнтів відзначаються метастази в легенях. У більшості випадків анапластіческій рак настільки сильно проростає в життєво важливі структури шиї, що на момент виявлення діагнозу він буває неоперабельним. І навіть сама інтенсивна терапія у вигляді гіперфракціонірованной променевої терапії, хіміотерапії та оперативного втручання не дає хорошого ефекту.

Лікування анапластіческого раку щитовидної залози

Основний момент, характерний для анапластіческого раку щитовидної залози – це його агресивний перебіг і тенденція до проростання в сусідні органи вже на той момент, коли він буває виявлено. Хірургічне лікування буває ефективним лише у дуже малій частині пацієнтів. Пацієнтам, у яких анапластіческій рак був виявлений на ранній стадії, потрібно якомога швидше провести операцію – тотальну тіреоектомія. У разі якщо операція не дає потрібного ефекту, або вона не може бути проведена в повному обсязі, проводиться променева терапія – опромінення області щитовидної залози радіацією і хіміотерапія. Це пов’язано з дуже агресивним перебігом захворювання.

Якщо операція може бути виконана в повному обсязі і відсутні збільшені шийні лімфовузли, після операції проводиться адьювантная терапія, яка полягає в застосуванні променевої терапії. 2-річна виживаність становить 75-80% У 18-24% випадків у пацієнтів, чия щитовидна залоза була повністю вилучена з наступною променевою терапією і хіміотерапією.

В даний час проводяться різні дослідження щодо методів лікування анапластіческого раку щитовидної залози.

Характерні особливості анапластіческого раку щитовидної залози

25 травня — Всесвітній день щитовидної залози

Завдання лікаря — вчасно виявити і адекватно вилікувати недугу. Завдання хворого — забути про самолікування і довіритися лікарю-онкологу

Всесвітній день щитовидної залози почали відзначати в 2009 р. на пропозицію Європейської тиреоїдної асоціації — організації, що вивчає питання, пов’язані зі щитовидною залозою та її захворюваннями. Ініціативу підтримали інші лікарські спільноти аналогічної спрямованості, що працюють в Азії, Північній і Латинській Америці.

У Всесвітній день раку щитовидної залози проводять заходи, спрямовані на підвищення рівня поінформованості суспільства стосовно захворювань щитовидної залози, а також пропагують сучасні методи профілактики та лікування недуг цього органа.

Читайте англійською

Онкологічні недуги належать до тих захворювань, які викликають у людей панічний страх. При найменших сумнівах чи підозрах українці як активні і вправні користувачі комп’ютерів у пошуках інформації заходять на різноманітні україномовні та російськомовні медичні сайти та форуми. Проте, стверджує Роман Сліпецький, асистент
кафедри онкології та медичної радіології ЛНМУ ім. Данила Галицького, онкохірург, який працює у відділенні пухлин голови і шиї Львівського державного онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру (ЛДОРЛДЦ), інформація, доступна у мережі цими мовами, як правило, копійована ще з радянських часів, а відтак застаріла. Відтоді у медицині сталося чимало позитивних змін, адже інновації в онкології відбуваються з такою самою швидкістю як, скажімо, в ІТ-галузі. Хочете знати більше і отримати правильні рекомендації — читайте англомовні сайти, закликає Роман Сліпецький.

В Європі медична інформація не є у вільному доступі. Обговорення на медичних форумах можливе лише після попередньої реєстрації учасника і контролю модератора з метою перешкодити формуванню у населення хибних уявлень про методи лікування та їх результати.

Міф 1: таблетки замість операції

Основним в онкології є показник виживаності. За кордоном це 5–10 років, у нас — 1–5 для більшості локалізацій. Винятком з правила є рак щитовидної залози, при якому 5-річна виживаність складає 91–95%, 10-річна — 81%. За даними канцер-реєстру, в Україні рак щитовидної залози посідає 10-те рейтингове місце у загальній структурі онкологічної захворюваності, що становить близько 3%. Найчастіше цю форму раку діагностують у жінок віком від 18 до 29 років і за останній час його частота у цій віковій категорії перевищує таку раку молочної залози. Чоловіки на злоякісні недуги щитовидної залози хворіють майже у 7 разів рідше.

Зокрема, у Львові показник захворюваності серед жінок вдвічі нижчий, ніж в Україні в цілому, та у 2,5 разу нижчий, ніж у регіонах, ближчих до Чорнобиля.

Отож, зазначає Роман Сліпецький, у зоні ризику щодо розвитку раку щитовидної залози передовсім перебувають молоді жінки. Зазвичай, хворобу виявляють випадково: під час ультразвукового дослідження (УЗД) у щитовидній залозі діагностують вузол. Пацієнтка звертається до лікаря-ендокринолога, який призначає їй дослідження, мета якого — визначення у крові рівня гормонів щитовидної залози. Опісля її або лікують консервативно, або ж скеровують на оперативне втручання у відповідні медичні заклади.

Непоправні проблеми розпочинаються якраз у другому випадку, коли, начитавшись Інтернету, хворі залякують самі себе неіснуючими ефектами операцій на щитовидній залозі та шукають інших шляхів лікування.

За міжнародними медичними стандартами ЄС та США, вузли розміром до 1 см у щитовидній залозі без додаткових чинників ризику доцільно лікувати консервативно, перебуваючи на обліку в лікаря-ендокринолога. Вузли розміром від 1 до 1,5 см вважають граничними. Якщо вони впродовж півроку проявляють тенденцію до збільшення (за даними УЗД), то це є показанням до хірургічного втручання. Вузли розміром понад 1,5 см консервативному лікуванню не піддаються.

Завдяки сучасним можливостям медицини, оперативне втручання на щитовидній залозі вважається малотравматичним. Ускладнення (парез голосових зв’язок чи порушення рівня кальцію внаслідок травматизації паращитовидних залоз) зустрічаються тільки в 1–5% випадків. У стаціонарі при незапущених формах раку щитовидної залози хворий в середньому перебуває три дні, у складніших ситуаціях — тиждень.

Міф 2: за даними аналізу крові можна чітко діагностувати рак щитовидної залози

Існує кілька різновидів раку щитовидної залози: високодиференційований (папілярний, фолікулярний), медулярний, низькодиференційований та недиференційований (анапластичний рак). Для медулярного раку щитовидної залози дійсно існує маркер кальцитонін, підвищення рівня якого може свідчити про злоякісне ураження щитовидної залози. Для папілярного чи фолікулярного раку таким показником певною мірою може бути тиреоглобулін. Іншими словами, деякі показники крові мають насторожити лікаря, але вони зовсім не гарантують стовідсотково правильного встановлення діагнозу, наголошує Роман Сліпецький. Без заключення гістологічного дослідження діагноз раку щитовидної залози не встановлюють.

Міф 3: рак щитовидної залози є протипоказанням до вагітності

Через рік після радикального лікування високодиференційованого раку щитовидної залози жінка за бажанням може завагітніти і виносити здорову дитину без будь-яких генетичних дефектів.

Якщо у вагітної жінки виявлено рак щитовидної залози, то тактика лікування залежатиме від терміну вагітності:

– за відсутності протипоказань до оперативного втручання через вагітність жінку прооперують;

– якщо це ІІІ триместр вагітності, операцію можна відтермінувати і провести після пологів;

– у разі агресивного перебігу (злоякісний перебіг високодиференційованих форм, медулярний рак) пацієнтку рекомендовано прооперувати, незважаючи на можливі ризики щодо втрати вагітності;

– медичний аборт (якщо можливо) показаний при анапластичному чи низькодиференційованому раку (медіана виживаності в таких випадках становить близько 6 міс за умови адекватного лікування) — такі випадки зустрічаються надзвичайно рідко, рішення завжди залежить від індивідуальних особливостей пацієнтки.

Високодиференційований рак щитовидної залози не успадковується. Однак, якщо родинному анамнезі були випадки вузлового зобу чи раку щитовидної залози, то всі наступні покоління (особливо жінки) мають високий ризик захворіти на вузловий зоб/рак щитовидної залози. При медулярному раку рекомендоване обстеження родичів на RET-мутацію, оскільки в 25% випадків це спадкове захворювання.

Міф 4: після радіойодтерапії випадає волосся

Радіойодтерапія (прийом радіоактивного йоду в складі комплексного лікування раку щитовидної залози) на відміну від системної хіміотерапії чи локалізованої променевої терапії не дає такого побічного ефекту. Побічними діями радіойодтерапії є нудота і сухість у роті, а також загальне відчуття слабкості.

Міф 5: радіойодтерапія спричиняє рак молочної залози

Абсолютна нісенітниця. Злоякісні захворювання молочної залози є поширеними серед жінок, тому те, що жінка хворіє на рак щитовидної залози, зовсім не означає, що вона не може занедужати ще й на рак молочної залози — це два незалежних процеси, які можуть розвиватися паралельно. Однак у більшості випадків прямого зв’язку між раком щитовидної залози і раком молочної залози не існує.

Міф 6: людям з алергією до харчових продуктів не можна проводити радіойодтерапію

Це неправдиві дані. За місяць до початку проведення терапії радіоактивним йодом з раціону пацієнта належить виключити продукти, які містять йод, фтор, бром (йодована сіль, морська капуста), а також не використовувати фторовані зубні пасти. Жодного зв’язку між алергією на продукти і радіойодтерапією не існує.

Міф 7: прийом L-тироксину призводить до збільшення маси тіла

L-тироксин — тиреотропний гормон, який використовують у замісній гормональній терапії після видалення щитовидної залози. При його постійному прийомі дійсно може частково спостерігатися збільшення маси тіла пацієнтів. Проте це відбувається тільки у разі неправильно підібраної дози препарату, яка зумовлює гіпотиреоз чи гіпертиреоз, або при неправильному харчуванні хворого.


На початковій стадії раку щитовидної залози симптоми відсутні, злоякісна патологія визначається випадково під час профілактичного обстеження хворого.

Клінічні прояви злоякісного новоутворення досить різноманітні і залежать від форми пухлини і стадії розвитку.

  • Види раку щитовидної залози
  • симптоми
  • діагностика
  • лікування

Види раку щитовидної залози


Анапластичний або недиференційований рак щитовидної залози відноситься до найагресивнішим злоякісних пухлин. Хворий після визначення на передній поверхні шиї патологічного освіти не затягує відвідування фахівця через швидке збільшення пухлини в розмірі. А ті хворі, які до останнього відтягують похід до лікаря, часто звертаються запізно. І патологічний процес поширюється на поруч розташовані органи: трахея і шийні лімфатичні вузли, що підтверджується в ході проведеного обстеження. У таких клінічних випадках прогноз для життя хворого вкрай несприятливий.

Медулярний рак щитовидної залози підрозділяється на наступні форми:

  • Спорадичний рак частіше вражає одну частку щитовидної залози і в основному визначається у людей після 40 років. При такій формі раку часто
    відзначається поява стійкої діареї, розвиток якої зумовлено підвищеною функціональною активністю. Підвищення вироблення тиреоїдних гормонів може спровокувати посилення вироблення травних ферментів і прискорення перистальтики кишечника.
  • Синдром Сіппо або множинної ендокринної неоплазії першого типу розвивається через обтяженої спадковості або вроджених дефектів розвитку щитовидки. При цьому синдромі злоякісні новоутворення розвиваються в обох частках органа і надниркових.
  • Синдром множинної ендокринної неоплазії другого типу супроводжується появою новоутворень слизової оболонки порожнини рота. Ще патологічні зміни відбуваються в скелетних м`язах і кісткової системи організму хворого. Це призводить до появи патологічних деформацій хребетного стовпа, грудини і прикріплених до неї ребер, плоскостопості і ригідності м`язів. Цей рак щитовидної залози виявляється з однаковою частотою як у жінок, так і чоловіків старше 30 років.
  • Природжений рак щитовидної залози не залежить від патології ендокринної системи людини, він менш агресивний і частіше виявляється у людей старше 50 років.

Фолікулярний рак щитовидної залози має здатність переходити в агресивний перебіг у хворих старше 40 років. Це призводить до проростання злоякісного новоутворення в кровоносну систему, що створює сприятливі умови для метастазування в легеневу систему, головний мозок, сечовидільну систему, шкірні покриви і інші органи хворого.

симптоми

Найбільш часто визначаються симптоми раку щитовидної залози:


  • різні порушення дихання,
  • зміна тембру голосу,
  • порушення процесу ковтання,
  • збільшена щитовидка,
  • визначення вузлового освіти неправильної форми,
  • комок у горлі,
  • хворобливі відчуття в шиї,
  • припливи.

Онкологія цього ендокринного органа має етапне протягом:

  • 1 стадія - Часто одиночне новоутворення, що визначається в одній з часткою, що не виходить за межі капсули навколишнього щитовидку. В поруч розташованих лімфатичних вузлах відсутні метастази.

  • 2а стадія - Одиночне злоякісне новоутворення поширене на всю частку.
  • 2б стадія - Злоякісний патологічний процес виходить за межі капсули, що призводить до появи вогнищ метастазування в поруч розташованих лімфатичних вузлах з боку ураження.
  • 3а стадія - Новоутворення може бути одиничним або множинним. Рак поширений за межі капсули щитовидної залози, що призводить до обмеження рухливості ендокринного органу.
  • 3б стадія - Осередки метастазування виявляються не тільки в поруч розташованих лімфатичних вузлах, а й в грудній порожнині (паратрахеальние). Але при цьому можливе виявлення відносно невеликих за розмірами злоякісних пухлин, які схильні до швидкого метастазування в різні органи: кістковий мозок і кістки, печінку та інші.
  • 4 стадія - Пухлина досягає великих і великих розмірів, що обумовлює розвиток компресійного синдрому поруч розташованих органів.

На 3 і 4 стадії симптоми раку щитовидної залози найбільш виражені:

  • візуально визначається утворення на передній поверхні шиї з збільшеними лімфатичними вузлами;
  • компресійний синдром органів шиї - утруднене ковтання, задуха, задишка, біль;
  • з боку очей - западання, зіниця звужується, верхню повіку опускається.

Поява цих клінічних проявів патології обумовлюється стискання нервових закінчень симпатичної нервової системи. Зміна тембру голосу або повна втрата відображає проростання раку в поворотний гортанний нерв. Як і при інших видах онкології відзначаються: поступове зменшення апетиту, наростання загальної слабкості і нездужання.

діагностика

При проведенні діагностичних заходів при лабораторному дослідженні крові у хворих виявляється анемія, підвищена ШОЕ і підвищена функціональна активність щитовидки.

лікування

Рак щитовидної залози може лікуватися по-різному. Лікувальна тактика залежить від віку, виду, стадії, наявності вогнищ метастазування і наявної у хворого супутньої патології інших органів і систем. На прогноз для життя хворого значно впливає час звернення за кваліфікованою допомогою.

Перед початком терапії необхідно проведення комплексного обстеження хворого, яке включає:


  • огляд,
  • пальпацію шиї,
  • визначення тиреоїдних гормонів,
  • ультразвукове дослідження щитовидки,
  • рентгенологічне дослідження дихальної системи,
  • Комп`ютерна томографія,
  • тонкоигольная біопсія.

Тільки отримавши результати, лікар може підібрати ефективне лікування. Лікувати рак щитовидної залози необхідно комплексно: оперативне лікування, променева терапія, лікування радіоактивним йодом - 131, хіміотерапія, замісна гормонотерапія.



Думка лікаря

Онколог та хіміотерапевт TomoClinic Оксана Фрідман так висловилась щодо цього виду онкології:

Що таке рак щитоподібної залози?

Рак щитовидної залози — це злоякісна пухлина, яка утворюється з клітин щитовидки. Патологія діагностується нечасто і становить 1% серед всіх онкологічних хвороб. Пік захворюваності припадає на 45-60 років, але статистика свідчить про те, що рак щитовидки діагностують у пацієнтів всіх вікових категорій. Трапляється, що його діагностують і у дітей, причому протікає захворювання у маленьких пацієнтів найбільш складно.

У віці до 65 років захворювання діагностують переважно у представниць слабкої статі, а після, навпаки, частіше хворіють чоловіки. Захворювання вражає жителів міст, які піддалися радіації, де в природі є дефіцит йоду. Фахівцями доведено, що рак щитовидки частіше діагностують у європейців, африканці й азіати рідше страждають від даного виду онкології.

Пухлина щитовидної залози не є агресивною. Це утворення може багато років не рости і не метастазувати в інші органи. Але це зовсім не означає, що лікувати патологію не треба: сучасні методики діагностування дають можливість розпізнати рак на ранніх стадіях і можна якомога раніше почати лікування. Завдяки своєчасній комплексній терапії можна перемогти хворобу і прожити довге повноцінне життя.

Щоб подолати хворобу, важливо звернутися в хорошу клініку. У TomoClinic успішно проводять лікування раку щитовидки.

Причини розвитку раку щитовидної залози

  • Радіоактивне опромінення

Радіоактивне опромінення. Як показали дослідження, люди, які проживають в зоні, ураженій після чорнобильської катастрофи, захворювали раком в 15 разів частіше. Також небезпечні радіоактивні дощі, які випадають після випробувань ядерної зброї.

  • Променева терапія на область голови і шиї

Тривале опромінення рентгенівськими променями може спровокувати розростання ракових клітин через десятки років. Клітини мутують і активно діляться. Через це розвивається папілярний і фолікулярний рак щитовидки.

Вік старше 40 років. Хоча рак, як уже говорилося, діагностується і у дітей, але з віком ризики завжди вище. В процесі старіння у щитовидних клітин частіше трапляється генетичний збій.

Генетична схильність. Вчені виявили особливий ген, який передається у спадок і несе відповідальність за розвиток раку щитовидки. Коли онкологи виявляють такий ген, то вони можуть в якості профілактики призначити операцію з видалення органу.

  • Робота з іонізуючим опроміненням або в гарячих цехах з металами

Шкідливе виробництво. Небезпечною вважається робота з іонізуючим опроміненням у медперсоналу, у осіб, що працюють з важкими металами.

Найсильніші стресові ситуації і депресія негативно впливають на імунну систему. Адже саме імунні клітини відповідають за знищення злоякісного новоутворення.

  • Шкідливі звички

Нікотин містить канцерогени, а спиртне послаблює імунітет.

Рак щитовидної залози можуть спровокувати такі патології:

  • Гормональний збій, патології жіночих статевих органів
  • Рак грудей (у тому числі доброякісна пухлина)
  • Рак товстого кишечника
  • Поліпи в кишечнику
  • Множинна ендокринна неоплазія
  • Зоб багатовузловий

Злоякісні новоутворення щитовидної залози розвиваються не часто, але можуть стати причиною катастрофічних наслідків. Тому так важливо своєчасно звернутися в клініку, пройти комплексну діагностику та лікування.

Треба сказати, що вік — це відносний фактор, що провокує зростання числа хворих на рак щитовидної залози. Фолікулярною формою онкології і папілярною частіше хворіють люди 30-35 років. Тільки анапластична форма безпосередньо пов’язана з віковим показником: вона рідко діагностується у пацієнтів молодше 60 років.

Не завжди зрозуміла причина пухлини щитовидки. Нерідко її розвиток пов’язаний з опроміненням радіацією, сімейним анамнезом.

Під час вибуху атомних бомб у Хіросімі і Нагасакі люди, які отримали опромінення, в 10 разів частіше хворіли на рак щитовидки, ніж інші японці. Тому можна точно сказати, що особи, що потрапили під вплив радіаційного опромінення, після аварії на АЕС, хворіють частіше. Важливо розуміти, якою б не була причина розвитку патології, рак треба лікувати якомога раніше, адже це в кілька разів збільшує шанси на повне одужання.

У TomoClinic проводять ефективне лікування ракових пухлин. Записатися на прийом до фахівця можна по телефону або відправити свої діагностичні дослідження.


Види раку щитовидної залози

Щитовидна залоза — унікальний орган. Вона виробляє безліч гормонів, які регулюють обмін речовин організму. У медицині виділяють наступні види раку щитовидної залози:

Фолікулярний. Новоутворення виглядає як круглі бульбашки: це фолікули. Діагностують таку форму в 10-15%. Хворіють частіше жінки похилого віку. В 1/3 випадків рак не поширюється і не метастазує, тому його називають малоінвазивним. Але інші 70% випадків — це агресивні пухлини, які поширюються не тільки в кровоносні судини і лімфовузли, а й в кісткову тканину, легкі. Такий вид метастазів ефективно лікується. Прогноз сприятливий, особливо у пацієнтів молодше 50 років. У людей старше 50 років в залежності від стадії захворювання патологія може ускладнитися сильним метастазуванням.

Анапластичний. Це найрідкісніша форма раку, при якій в щитовидці розвиваються нетипові для неї клітини. Вони активно поширюються, а сама пухлина стрімко метастазує. Розвивається патологія у людей старше 65 років, частіше у жінок. Лікувати таку форму раку складно через її стрімкий розвиток.

Щоб визначити форму злоякісної пухлини, проводиться біопсія щитовидної залози.

Симптоматика раку щитовидної залози

Щитовидна залоза зовні нагадує метелика. Вона розташовується спереду на шиї під щитовидним хрящем і прихована під епітелієм. Будь-яка людина може самостійно її промацати. Даний метод використовують і фахівці, це допомагає провести попередню діагностику.

Отже, які ж симптоми повинні навести на думку, що зі щитовидною залозою щось не так і що треба звернутися до лікаря-ендокринолога? Перше, що повинно насторожити: поява на щитовидці маленького вузла. Його видно і прощупується він під шкірою з одного боку. На перших порах вузлик не болить, м’який і практично не рухається. Він не вріс в шари епітелію. Згодом вузлик зростає і ущільнюється.

Вузли є у багатьох людей і тільки 5% з них — це онкологія. Однак якщо вузлик виявлений у дитини, то необхідно терміново звернутися в клініку, так як до 20 років шишечок на залозі бути не повинно.

Ще один ранній симптом онкології — збільшення лімфовузлів на шиї. Іноді це єдиний симптом захворювання. На останніх стадіях, коли пухлина має дуже великий розмір, розвивається наступна симптоматика:

  • Больовий синдром в шиї з віддачею в вухо
  • Важко ковтати
  • Відчуття клубка в горлі
  • Осиплість
  • Кашель не від застуди або алергії
  • Задишка
  • Набухання вен на шиї

Ці симптоми пов’язані з тим, що пухлина стала більшою і почала тиснути на сусідні органи — трахею і стравохід.

Голос змінюється, коли зв’язки вражають метастази.

Симптоми раку сигналізують про те, що слід звернутися в онкологічний центр, де кваліфіковані фахівці проведуть діагностику і призначать ефективне лікування. Визначать, чи необхідна променева терапія або термінова операція, видалення щитовидної залози.


Стадії раку щитовидної залози

Будь-яка онкологічна патологія має 4 стадії розвитку. Коли лікар-онколог виявляє стадію раку, він враховує такі параметри, як розмір пухлини, її поширеність, наявність метастазування в сторонні органи і тканини.

Метастаз — це вторинна пухлина. Метастазування починається, коли клітини раку з потоком крові або лімфи переносяться в інші органи.

Стадії раку наступні:

1 стадія: новоутворення має розмір до 20 мм, присутній в одній частці (половині) залози. Вона не змінює форму органу і не метастазує.

2 стадія: велике новоутворення, яке деформує орган. Пухлина може складатися з безлічі дрібних новоутворень, які не поширюються в капсулу. На тій стороні шиї, де утворилася пухлина, можуть бути метастази.

3 стадія: новоутворення проникає в капсулу щитовидної залози. Вона тисне на трахею і найближчі тканини, об’єднується з ними. Йде метастазування в шийні лімфовузли з двох сторін.

4 стадія: новоутворення глибоко проникає в тканини поруч, щитовидка сильно збільшена, не рухається. Відбувається сильне метастазування і в інші органи.

Лікування важливо провести на більш ранніх стадіях захворювання. TomoClinic розташований на території Кіровоградського обласного онкологічного диспансеру. У центрі встановлена перша в Україні система дистанційної променевої терапії TomoTherapy американської компанії Accuray. У TomoClinic багато років ефективно лікують онкологію різній стадії розвитку. Медичний персонал на чолі з досвідченими онкологами лікує пухлини будь-якої складності, форми і локалізації з мінімальним впливом на розташовані поруч здорові тканини і органи.

Діагностика раку щитовидної залози

Щоб обстежити щитовидку, призначається ультразвукове дослідження. Ця доступна в фінансовому плані процедура не доставляє дискомфорту і не приносить болю, дає можливість визначити, чи збільшений орган, чи є в ньому шишки і новоутворення, дізнатися їх розмір і локалізацію. Однак по УЗД не можна встановити, чи є новоутворення злоякісним.

Найбільші побоювання у лікарів-онкологів викликають вузлики, що погано відбивають ультразвукову хвилю та мають розмиті краї, неоднорідну структуру і добре живляться кров’ю. Точно визначити, з яких клітин новоутворення, допомагає тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія щитовидної залози (ТАПБ). Під час ультразвукового дослідження в новоутворення вводиться голка, з її допомогою фахівець бере зразок клітин для проведення гістології. Це найбільш точний і найменш травматичний спосіб.

Якщо результат ТАБП викликає у лікаря сумніви, то проводять відкриту біопсію. Це мікрооперація, під час якої хірург відсічує невелику ділянку новоутворення і проводить його експрес-дослідження. Також для діагностування обов’язково призначають лабораторні дослідження: аналіз крові з вени. За допомогою імуноферментного аналізу визначають, чи присутні в крові онкомаркери.

Для того, щоб дізнатися, наскільки порушена функція органу, визначають рівень гормонів ТТГ, Т4, Т3, ПТГ. У кожному конкретному випадку лікар може призначити додаткові дослідження.

Лікування раку щитовидної залози

Зазвичай злоякісні новоутворення в щитовидній залозі усуваються за допомогою процедури ТАБП. При такому способі терапії застосовується УЗД, за допомогою якого виявляють, чи всі небезпечні клітини усунені. Ця методика використовується в основному на перших етапах розвитку онкології.

Якщо форма хвороби більш серйозна, то для терапії вибирається хірургічне втручання. При цьому способі терапії орган підлягає повному видаленню. Ще один вид лікування такої патології використовує хірургічне втручання спільно з іншими способами лікування злоякісного новоутворення щитовидки. Так, наприклад, при важких формах патології пухлина щитовидки може бути спочатку вирізана, а потім може бути призначена профілактика радіоактивним йодом.

Це виконується для того, щоб йод усунув залишки клітин раку в тканинах. Дуже часто такий метод використовується при терапії папілярного раку щитовидної залози. Важливо розуміти, що терапія повинна проводитися в хорошому медичному центрі під пильним наглядом досвідчених лікарів.

Навіть після вдало проведеного лікування в людському тілі можуть залишатися ще ракові клітини, які при певних позитивних для них умовах можуть почати поширюватися і ділитися. В якості профілактики вузлів щитовидної залози рекомендується щорічно проходити обстеження, особливо це стосується людей, які вже лікувалися від раку щитовидної залози. Це допоможе уникнути розвитку рецидиву.


Інноваційні рішення в TomoClinic

Уже десятки років променева терапія по всьому світу застосовується при лікуванні більшості ракових пухлин. Ніяка інша методика терапії раку не може настільки ефективно замінити променеву терапію з метою ліквідації пухлини або полегшення больового синдрому та іншої симптоматики. ПТ застосовується при терапії практично всіх форм і видів онкології, в яких би тканинах і органах вона не виникла. Опромінення при злоякісних новоутвореннях щитовидної залози застосовується окремо або в поєднанні з іншими методиками, наприклад, хірургією або хіміотерапією. Променева терапія може виконуватися з метою повного лікування від онкології чи полегшення її симптоматики, коли вилікувати рак неможливо.

Лікування променевою терапією

Променева терапія (ПТ) – це прийнятий в загальній медичній практиці дієвий спосіб терапії онкологічних патологій. Плюси даної методики для хворих на рак незаперечні. Променева терапія дозволяє зберегти анатомію і працездатність органу, підвищує якість життя і скорочує біль.

Лікування раку щитовидної залози після операції найчастіше передбачає радіоабляцію (руйнування клітин щитовидної залози) ізотопом йоду-131.

Томотерапія — це сучасний вид дистанційної променевої терапії. Вона призначається при лікуванні пухлин щитовидної залози, що не піддаються лікуванню радіоактивним йодом, або в разі, коли операція неможлива. Томотерапія також використовується при метастатичних ураженнях.

Пам’ятайте, що діагностика і лікування повинні проводитися в клініці під наглядом лікарів.

TomoClinic — це сучасний медичний центр, розташований в місті Кропивницький. Тільки тут вперше в Україні пацієнтам з онкологією доступний найбільш точний, ефективний і щадний метод лікування — томотерапія. Наш центр оснащений кращим європейським обладнанням, яке дозволяє діагностувати пухлини навіть невеликих розмірів, а комплексний підхід в лікуванні забезпечує максимальну результативність.

Хіміотерапія

Рак щитовидки значно відрізняється від інших видів онкології, адже клітини щитовидки унікальні: вони абсорбують в себе йод. Для синтезу гормонів їм потрібен саме цей елемент. Таку здатність абсорбувати/концентрувати йод зберігає більшу кількість клітин раку щитовидної залози. Така особливість дозволяє проводити хіміотерапію в вигляді використання радіоактивного йоду після хірургії.

Якщо після операції залишаються онкоклітини, вони будуть поглинати з крові радіоактивний йод. Інші клітини йод не вбирають, і шкоди організму немає. Радіоактивний йод небезпечний лише для клітин раку. При цьому ніяких ускладнень, характерних для хіміотерапії, не відзначається. Більшості пацієнтів проводять таку процедуру після хірургії.

Але якщо форма раку медулярна, то йод не ефективний. Невеликі форми папілярного раку, лікування яких виконується шляхом видалення щитовидки, можуть не вимагати використання терапії йодом. Хіміотерапія безпечна і може застосовуватися в комплексі з променевою терапією.

Прогноз

Прогноз на одужання залежить від поєднання методик і послідовності лікування, від віку пацієнта, від того, яка стадія захворювання. Важливо при перших симптомах звернутися до фахівця в сучасний медичний центр. У TomoClinic здатні допомогти навіть у важких випадках, і, як показує практика, результат терапії в більшості випадків позитивний.

TomoClinic використовує для лікування апарат Tomo HD, який дозволяє опромінювати пухлину з мінімальною шкодою для прилеглих здорових тканин. Він дозволяє підводити дозу опромінення до пухлини під будь-яким кутом, передбачає регулювання інтенсивності опромінення. Прилеглі до пухлини органи і тканини максимально захищені від опромінення.

Рак щитовидної залози в більшості випадків — це патологія, що добре піддається лікуванню. Швидше за все виліковується папілярна і фолікулярна форма онкології щитовидки (найбільш часто діагностуються такі форми раку щитовидної залози). Як папілярний, так і фолікулярний рак при своєчасному і правильному лікуванні у молодих людей мають ступінь виліковування до 97%. Ці форми онкології щитовидки зазвичай лікуються хірургічним способом, повним видаленням ураженої частки органу.

В якості додаткової методики може бути повністю або частково видалена інша частка щитовидки. Сприятливий прогноз високий при правильно призначеній і проведеній терапії.

Рідше зустрічається медулярний рак щитовидки, і його прогноз теж сприятливий. Цей вид характеризується тим, що він поширюється на ранній стадії на велике число лімфатичних вузлів, і в цьому випадку потрібно більш широке оперативне втручання. При медулярній формі онкології потрібно повне видалення ураженого органу, а також диссекція лімфатичних вузлів спереду і в бічних відділах шиї.

Анапластичний — найбільш нечасто діагностована форма пухлини щитовидної залози. В даному випадку прогноз на одужання менш сприятливий.

Профілактика

Захворювання на рак щитовидної залози передбачити і запобігти практично неможливо. Наприклад, така форма онкології, як мозкова, обумовлена спадковим фактором виникнення. Щоб виявити присутність в людському організмі цього гена, потрібно в обов’язковому порядку провести генетичний аналіз.

У разі, якщо людина є носієм такого гена, щитовидка може бути видалена заздалегідь, завдяки чому можна буде запобігти можливому розвитку раку щитовидної залози.

Протоколи лікування

Для ознайомлення з міжнародними протоколами лікування від організацій ESMO та NCCN ви можете пройти за посиланням (зареєструватися, завантажити PDF-файл) і дізнатися більш детальну інформацію про терапію раку щитовидної залози:

Звертайтесь в онкологічний центр TomoClinic для лікування раку щитовидної залози, задавайте свої запитання нашим спеціалістам за безкоштовним номером 0 (800) 30-15-03. Переможемо рак разом!​

Читайте также:

Пожалуйста, не занимайтесь самолечением!
При симпотмах заболевания - обратитесь к врачу.