
Лебідь, Щука і Рак
добірка кращих байок Леоніда Глібова
Лебідь, Щука і Рак
У товаристві лад – усяк тому радіє. Дурне безладдя лихо діє, І діло, як на гріх,
Не діло – тільки сміх.
Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись. От троє разом запряглись,
Смикнули – катма ходу…
Щ? за морока? Щ? робить? А й не велика, бачся, штука, – Так Лебідь рветься підлетіть,
Рак упирається, а Щука тягне в воду.
Хто винен з них, хто ні – судіть не нам,
Та тільки хура й досі там.

Вовк і Вівчарі
На сей раз приказка здалась:
Що декому, мовляли, можна – другим зась.
Лисиця і Ховрах
Куди се ти, кумасенько, біжиш? Даєш, неначе з ляку, драла, – Гука Ховрах, – ні за що не глядиш, Мене б то й не пізнала! – Ох, голубе! – Лисиця застогнала, – Бодай би вже й не жить, Як отаке терпіть! – Що ж там таке? Яка причина? – Ховрах допитує куму. А та йому: – Напасть мені! Лиха година! Як кумові свому, Скажу тобі усе по дружбі: Оце я, бач, була на службі… Наставили мене суддею до курей. Я їх кохала, як дітей; Всьому порядок подавала; І не доїм, і не досплю: Усе було, труджусь, роблю – Аж з тіла спала. Всі добрість бачили мою, Бо всі жили, мов у раю, Ні з кого по сей день не брала я пір’їнки. А що за те кумі твоїй? З очей прогнали!! Боже мій! За що, про що і за якії вчинки? От, справді, світ тепер який бридкий. А все се лихо брехні діють. Як здумаю – печінки тліють! На мене хтось-то набрехав (Бодай би той добра не знав!), Що я хабарики лупила… А щоб я, куме, хліб так їла, Коли хоч шаг з кого взяла, Коли хоч раз душею покривила! Скажи, чи я ж коли така була, Щоб сії капості робила? – А що ж, кумасенько моя, – Ховрах мовляє так Лисиці, – Був гріх, – частенько бачив я
У тебе пір’ячко на пиці…
Бува, у службі чоловік Все стогне, каже: Жити важко! Неначе доживає вік Або останній руб насправжки. І віру ймеш йому під час, Бо знаєш або чув не раз, Що жінку він узяв без віна І сам, сердега, сиротина. А потім бачиш – той бідняк – Хто його зна, коли і як – Землі накупить, хазяйнує: А далі так собі панує, Що на. У суд не йти брехать, А як утерпіть, не сказать, Як той Ховрах мовляв Лисиці,
Що видко пір’ячко на пиці.
Зозуля і Півень
– Як ти співаєш, Півне, веселенько… – А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя, Виводиш гарно так і жалібненько, Що іноді аж плачу я… Як тільки що почнеш співати, Не хочеться й пшениченьки клювати, – Біжиш в садок мерщій… – Тебе я слухала б довіку, куме мій, Аби б хотів співати… – Ах ти, голубонько, ти, кралечко моя, Поки співаєш на калині, То й весело мені, і забуваю я Свою недоленьку, життя своє погане Та безталанне. А тільки замовчиш Або куди летиш, – Заниє серденько, неначе на чужині… І їстоньки – не їм, і питоньки – не п’ю, Та виглядаю все Зозуленьку мою. Як гляну на тебе – така ти невеличка, Моя перепеличко, А голосочок-то який! Тонесенький, милесенький такий… Куди той соловей годиться? – Спасибі, братику, за добреє слівце. Як не кохать тебе за се? І ти виспівуєш, неначе та жар-птиця; І далебі, що так, – пошлюся я на всіх. – Де взявся горобець, послухав трохи їх Та й каже: – Годі вам брехати Та одно другого знічев’я вихваляти! –
Пурхнув – та й був такий.
За що ж, – хто-небудь попитає, – Зозуля Півня вихваляє? За те, що Півень годить їй Та потакати добре вміє:
Рука, як кажуть, руку миє.
Лев та Вовк
Камінь та Черв’як
– Дивись ти, як хвинтить зачав! Неначе й справді пишна птиця! – Так Камінь, лежачи в пшениці, На дощик верещав. – А глянь, іще й радіють люди; Запевно, всі вони дурні, – Аж чудно, далебі, мені! Ну що їм від того прибуде, Як дощ поналива води? Хоч опісля вже й не ходи. І росяно, і кально, скрізь калюжі, – Погано та ще й дуже. Та що вже будемо робить: Самому всіх не перевчить! Я тутечки лежу відколи – Звичайно, мов мене й нема; Де не покинуть – все дарма, А й слова доброго не чув собі ніколи. – Бодай їм дихать так! – Мовчи лиш, дурню, не базікай, – Тут став казать йому Черв’як. – Сей дощик – радість всім велика, Земля посхла була – от він її змочив; Травицю трохи підживив. Пашня зовсім була пов’яла. Мов тая в’яла риба стала, – Він їй головоньку підняв, А добрим людям щастя дав… А з тебе що? Лежиш, ледащо! Такії лежні людям нащо. Лежи ж, коли лежати звик,
Та не базікай, дурню, дуже.
Буває, інший чоловік Все приндиться, що довго служе. А що в йому?
Те, що й у Камені тому.
Вовк і Кіт
В село із лісу Вовк забіг… Не думайте, що в гості, братця! Ні, в гості Вовк не забіжить; А він прибіг, щоб де-небудь сховаться: Проклятий люд з собаками настиг… І рад би Вовк в які ворота вскочить, Та лишенько йому: куди не поглядить – Усюди Вовченька недоленька морочить, – Хоч сядь та й плач; Ворота, як на те ж, кругом усі заперті, А дуже Вовкові не хочеться умерти (Бо ще він не нажився, бач!), А гірше од людей – од видимої смерті… Коли глядить – На загороді Кіт сидить, На сонечку мурликає-дрімає. Підскочив Вовк і до Кота мовляє: – Котусю-братику! Скажіть мені скоріше, Хто із хазяїнів отут усіх добріший? Я хочу попрохать, щоб хто мене сховав На сей недобрий час. Я б у пригоді став. Чи чуєш гомін той? За мною то женуться. Котусю-батечку! Куди ж мені поткнуться? – Проси мерщій Степана, Він добрий чоловік, – Кіт Вовкові сказав. – Так я у його вкрав барана. – Ну, так навідайсь до Дем’яна. – Е, і Дем’яна я боюсь: Як тільки навернусь, Він і згадає поросятко. – Біжи ж, аж ген живе Трохим! – Трохим? Боюсь зійтися з ним: З весни ще злий він за ягнятко! – Погано ж! Ну, а чи не прийме Клим? – Ох, братику! Теля я в його звів! – Так, бачу, ти усім тут добре надоїв, – Кіт Вовкові сказав, – Чого ж ти, братику, сюди і забігав? Ні, наші козаки ще з розуму не спали, Щоб Вовка од біди сховали! І так-таки ти сам себе вини:
Що, братику, посіяв, те й пожни!
очень прікольно спасібо что есть такой сайт) уже которій раз ви мне помагаете)))))

Мета. Ознайомити дітей із жанром байки, розвивати способи і види читання байки, вчити передавати інтонаційно особливості характерів дійових персонажів байки, оцінювати їхні вчинки, виявляти мотиви їхньої поведінки; виховувати у дітей товариськість.
Скачать:
| Вложение | Размер |
|---|---|
| bayki.doc | 56 КБ |
Предварительный просмотр:
Тема. Байки. Леонід Глібов “Лебідь, Щука і Рак”
Мета. Ознайомити дітей із жанром байки, розвивати способи і види читання байки, вчити передавати інтонаційно особливості характерів дійових персонажів байки, оцінювати їхні вчинки, виявляти мотиви їхньої поведінки; виховувати у дітей товариськість.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Обладнання. Портрет Л. І. Глібова, предметні малюнки із зображенням лебедя, щуки, рака; ілюстрації до байок, виставка книг поета, записи на дошці до розчитки, слайди, мультимедійна дошка.
1. Створена ініціативна група у складі 3 учнів, члени якої отримали завдання:
1.1. пояснити значення слова “байка” за тлумачним словником;
1.2. підготувати повідомлення про історію виникнення жанру;
1. 3. підготувати повідомлення про поетів, що працюють у даному жанрі.
2. Створені творчі групи, які отримали завдання:
2.1. обрати байку, прочитати;
2.2. намалювати ілюстрацію до байки;
2.3. підібрати відповідні змісту байки прислів’я.
І. Організаційний момент.
З думками зберись і до праці мерщій.
Ти всі перешкоди здолати умій!
Працюй наполегливо, швидко, старанно,
Щоб жодна хвилинка не втратилась марно!
- Я очікую, що на уроці ви будете: слухати, читати, відгадувати загадки, міркувати, відповідати, дізнаватися про нове, поповнювати свій словничок. (Очікування записані на дошці).
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Складання оповідання за питаннями.
- Діти у вас на партах лежать пронумеровані записки із питаннями. Станьте в один ряд і дайте повну відповідь на них.
- Яка пора року настала?
- Яка температура сьогодні надворі?
- Чи є сонце, вітер, дощ чи сніг?
- Як виглядають дерева?
- Що тобі до вподоби взимку?
- Яка із запропонованих ілюстрацій відповідає опису?
- Якщо поєднати ваші відповіді, що у нас вийде? Який заголовок можна дібрати до тексту? Що таке оповідання? Які жанри літературної творчості ви ще знаєте?
2. Мозковий штурм “Жанри”:
- Вірші
- Казки
- Оповідання
- П’єси
- Приказки
- Прислів’я
- Скоромовки
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
- Сьогодні ми познайомимося ще з одним літературним жанром, але з яким саме ви дізнаєтесь, розгадавши кросворд.
ІV. Опрацювання нового матеріалу.
- Пояснення значення слова за тлумачним словником.
- Знайомство із вступом до розділу.
- Прочитайте на с. 129 підручника вступ до теми. Яка головна особливість байки? Хто створює байки?
- Розповідь про історію виникнення байки (повідомлення члена ініціативної групи).
- Розповідь про письменників, які працювали у жанрі байки (повідомлення члена ініціативної групи).
- Розповідь учителя про Л. Глібова.
Народився Л. Глібов у с. Веселий Поділ на Полтавщині 5 березня 1827 року. Його батьки були добрими, освіченими людьми, культурними. Іван Назарович, батько письменника, працював управителем маєтку поміщиків. Мати, Олена Гаврилівна, виховувалась у родині пана Трощанського.
У дитинстві Льолик, як усі його називали, був веселим і жвавим. Йому подобалось усе красиве, але найбільше він любив доглядати за квітами. Любив слухати народні пісні, зачаровувався звичаями і обрядами.
Коли настав час здобувати освіту в гімназії, тринадцятирічний хлопець так засумував за рідною домівкою, що всю тугу вилив у своєму першому вірші “Сон”.
Л. Глібов любив дітей. Якийсь час працював учителем історії і географії. Але хвороба серця і легень підірвала здоров’я Леоніда Івановича. Втративши зір, він продовжував писати під лінійку з лупою. Залишив Л. Глібов великий доробок: байки, віршовані загадки, казки, акровірші, жарти. Вони принесли йому славу, його шанують, люблять і знають не тільки в Україні, а й в усьому світі.
6. Відгадування загадок.
— А тепер давайте подивимось, з якими героями байки Л. Глібова ми зустрінемось зараз. Відгадайте загадки.
Швець – не швець, кравець – не кравець, тримає в роті щетинку, в руках – ножиці. (Рак)
Упіймав Івасик рибу.
Але витягати – мука,
Бо сердита і велика
На гачок зловилась… (щука).
Мов знак запитання став,
Повільно озером поплив,
Умить піднявся – летить у небі
Ширококрилий, білий… (журавель).
- Де ми можемо зустріти цих героїв? (На озері, біля води).
- Опрацювання байки Л. Глібова “Лебідь, Рак і Щука”
1. Робота над змістом ілюстрації до байки.
— Розгляньте ілюстрацію на с. 120. скільки героїв байки зображено? Біля яких предметів вони трудяться?
2. Словникова робота.
Поклажа – невеликий багаж.
- Бесіда про поведінку тварин, що є дійовими особами.
- Роздивіться кого і як зобразив художник. Почнемо з лебедя. (Гарний білосніжний птах, широко розпростер свої крила і намагається злетіти, але упряж стримує його).Що ви можете сказати про особливості життя цього птаха? (Живе на воді і на суші, перелітний).
- Яким намальовано Рака? (Величезний, вирячив очі, повзе назад). Що ви знаєте про цю істоту? (Живе у воді, пересувається “задом-наперед”).
- Як зображено Щуку? (Велика, темно-зелена, сильна, але не може потягти віз). Що ви знаєте про Щуку? (Живе у воді, живиться дрібною рибою, хижа).
- Чи є щось спільне у цих тварин? (Середовище їхнього проживання – вода, річка).
4. Слухання твору (виразне читання учителем).
5. Робота над ідейним спрямуванням байки.
— Скажіть, що нагадує цей твір? (Віршовану казку).
— Прочитайте, що вирішили зробити тварини?
— Чому їм не вдалося зрушити хуру?
— Якими словами передано дії кожного з персонажів?
— Що ж хотів підкреслити автор такою домовленістю?
— Яке ставлення самого байкаря до такого підходу до цієї справи?
— Який висновок робить автор? Прочитайте.
— На що схожі ці слова?
— Запам’ятайте ці слова, користуйтеся ними у нагоді.
Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій поклоніться
За щасливий день вчорашній
І до сонця потягніться,
В різні боки нахиліться,
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
7. Робота над вдосконаленням техніки читання. (Читання слів, складів, речень з дошки).
- Самостійне читання байки.
- Ознайомлення із правилами декламування байки.
10. Виразне читання байки.
VІ. Поглиблення, закріплення вивченого матеріалу.
- Читання представниками груп байок, дібраних додатково.
- Демонстрація виконаних ілюстрацій.
- Визначення моралі байки, зачитування прислів’їв до байки.
VІІ. Підсумок уроку.
- З яким новим жанром ми познайомилися?
- Чим байка відрізняється від вірша?
- Які нові слова ви запам’ятали?
- Хто є найвідомішими байкарями?
VІІІ. Домашнє завдання.
- Вдома вивчити напам’ять байку Леоніда Глібова “Лебідь, Рак і Щука’’
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Харківська обласна Рада
Харківська обласна державна адміністрація
Головне управління освіти і науки
Харківської обласної державної адміністрації

Мета:Ознайомити дітей із жанром байки; розвивати способи і види читання байки; вчити передавати інтонаційно особливості характерів персонажів; оцінювати їхні вчинки; виявляти мотиви їхньої поведінки, розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати в дітей товариськість, переконання, що тільки злагоджена і продумана робота може принести радість успіху
Обладнання: предметні малюнки Лебедя, Щуки і Рака, портрет Л. Глібова, ілюстрація до байки, презентація.
I. Організаційний момент
Доброго ранку! Доброго дня!
Доброго вечора кожного дня!
В школі, як завжди з вами, є я.
Нехай буде мир і злагода в нас
Кожному дню – безхмарного неба,
Кожній оселі – щастя і хліба.
Нехай усміхаються люди щодня.
Доброго ранку! Доброго дня!
II. Розвиток фонематичного слуху та артикуляції.
1. Розминка для очей.
— Зі сторони в сторону,
— Обвести очима сторони прямокутника,
— Роздивляємось велику веселку,
На річці Роман спіймав руками рака.
Рак за руку ущипнув Романа.
Прочитати повільно (хором)
— Накрапає дощ (тихо).
— Дощ пускається сильніше (голосніше(.
— Дощ слабшає (тихіше).
— Дощ припинився (читання припиняється).
3. Вправи на вимову звуків, складів, слів.
— Як ричить мале тигреня? (р-р-р).
— Як гарчить собака? (гр-р-р).
— Як каркають ворони? (кар-р-р).
III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.
1. Розповідь вчителя про творчість Л. Глібова
— Прочитайте вислів про байку.
Здається, байка просто бреше,
А справді ясну правду чеше,
Нікого в світі не мине,
Читайте, згадуйте про мене.
— А згадувати про неї просить видатний український байкар Леонід Іванович Глібов.
— Народився Леонід Іванович Глібов на Полтавщині 5 березня 1827 р. Його батьки були добрими, освіченими, культурними людьми.
Л. Глібов любив дітей. Якийсь час працював учителем географії і історії. Але хвороба підірвала його здоров’я. Майже втративши зір, він продовжував писати під лінійку з лупою. Глібов великий доробок: байки, віршовані загадки, жарти, казки, акровірші. Вони принесли йому славу. Його шанують, люблять і знають не тільки в Україні, а й в усьому світі.
— для кого Л. Глібов писав свої твори?
3. А тепер давайте подивимось, з якими героями ми зустрінемось у байці.
— Іде в горщик чорне, а з горщика – червоне. (Рак).
Білі хороми, червоні підбори. (Лебідь)
— В річці риба проживає – Довгу морду вона має,
Гострі зуби, хижу вдачу – В річці всі від неї плачуть. (Щука).
— Де з цими героями ви зустрічались? (На озері).
IV. Робота над змістом ілюстрації до байки.
1. Розгляньте ілюстрацію, на якій зображені наші герої.
— Роздивіться, кого і як зобразив художник.
Гарного білосніжного лебедя, який розпростерши чудові крила, від натуги розкрив червоного дзьоба, хоче злетіти вгору, ремінна упряж стримує його, не дає злетіти.
1 – ша група – про лебедя,
2 – га група — про рака,
3 – тя група – про щуку.
3. Словникова робота
— Добротний віз – відшліфована кожна дощечка, міцний;
— Ремінна упряж – вищого ґатунку;
— Поклажа – неважкий багаж.
(вправляння у правильності читання).
— Чи є щось спільне в усіх цих персонажів? (Ні. Всі вони різні за способом життя, зовнішніми і внутрішніми ознаками.
V. Слухання байки.
Читає вчитель, ніби розповідаючи байку.
— А тепер послухайте байку, де діють ці персонажі.
— Що вам нагадує цей твар? (Казку, вірш).
— Так, це віршована казка, в якій діють тварини.
VI. Робота над ідейним спрямуванням тексту.
2. Вибіркове читання.
— То в чому ж тоді справа? Чому Лебідь, Рак і Щука не можуть зрушити хуру з невеличким вантажем з місця? ( Прочитайте про це. )
— Якими словами передано дії кожного персонажу? (Лебідь рветься, Рак упирається, Щука тягне).
3. Ідейне спрямування твору. Висновки.
— Чи могли діяти в одному напрямку персонажі? (Ні).
— Що ж тоді хотів підкреслити автор такою домовленістю? (Причина невдачі криється в непогодженості дій. Вони домовились зробити спільну справу (приставити хуру), але діяти спільно не вміли).
— Як ви гадаєте, чи випадкові герої байки – лебідь, рак і щука? (Мабуть, ні. Автор підібрав таких дійових осіб, які ніяк не могли порозумітись, бо вони дуже різняться між собою).
— В чому ж причина того, що віз і досі там? (У відсутності погодженості дій, нерозуміння погодженості дій, нерозуміння спільного в справі).
— Як ви гадаєте, автор схвалює чи засуджує такий підхід до справи? (Він просто висміює, засуджує його).
— Запам’ятайте цей вислів, користуйтесь ним при нагоді в житті. Він допоможе вам влучно оцінити зміст роботи та її результати, коли немає погодженості між діями виконавців. Остерігайтесь бути учасниками таких дій.
VII. Робота по виробленню навиків виразності читання.
— Скільки персонажів беруть участь у байці?
VIII. Домашнє завдання: вивчити байку напам’ять.
Читайте также:
